Головна сторінка ukr rus

Запорізький національний унiверситет

Електронне наукове видання
Актуальні питання біології, екології та хімії

Розширений пошук:

Ключові слова:
Автор:
Назва:
Дата публікації: Рік : Місяць:
Місце видання:
Рубрика:
Номер/випуск:

Записи 1 - 20 (всього знайдено 22)

Сторінки : [1] 2
Випуск за датою
2018 рік
№2
ОЦІНКА УСПІШНОСТІ ІНТРОДУКЦІЇ ВИДІВ РОДУ SEDUM L. ЗА УМОВ М. ЕНЕРГОДАР
Яковлєва-Носарь С.О., к.б.н., доцент, Тоцька Т.В., магістрант
Ботаніка
В статті розглядається оцінка успішності інтродукції та доцільність використання в озелененні м. Енергодар п’яти видів роду Sedum L. (Sedum acre L., S. lydium L., S. reflexum L., S. hispanicum L., S. spectabile Boreau.). Проведені аналіз перспективності використання та оцінка декоративності вегетативної і генеративної сфер досліджених видів очитків. Вступ. Представники роду Sedum L. можуть використовуватися в ландшафтному озелененні населених пунктів завдяки низці біолого-екологічних властивостей, а саме: висока декоративність протягом усього вегетаційного періоду, невибагливість до ґрунтових умов, високий коефіцієнт розмноження; здатність утворювати суцільний покрив, що не потребує скошування. Місто Енергодар розташоване у північно-західній частині Запорізької області, для клімату якої притаманна посушливість. У зв’язку з цим використання в озелененні посухостійких багаторічників дає змогу не тільки покращити естетичний вигляд і знизити рівень впливу несприятливих чинників довкілля, а й зекономити на догляді за такими насадженнями. Мета роботи: комплексна оцінка успішності інтродукції та перспективності використання в озелененні м. Енергодар п’яти видів роду Sedum L., що належать до 2-х груп (з плагіотропними та ортотропними пагонами). Матеріали та методи. Як об’єкти вивчення використовували п’ять видів, що належать до двох груп: 1) з плагіотропними пагонами (S. acre, S. lydium, S. reflexum, S. hispanicum) та 2) з ортотропними пагонами (S. spectabile). Рослини культивувалися в умовах відкритого ґрунту. Успішність інтродукції та перспективність використання видів у зеленому будівництві міста Енергодар оцінювали за спеціальною методикою. Одержані дані опрацьовані методами математичної статистики. Обговорення та висновки. Проведена оцінка декоративності очитків, що включала аналіз характеристик цвітіння (кількість генеративних пагонів, діаметр квіток/суцвіть, тривалість цвітіння) та вегетативних органів (мінливість забарвлення листків, вкриття пагонів листям протягом вегетаційного періоду), а також використання в озелененні дозволила присвоїти 4-м видам по 13 балів, за винятком S. reflexum, що отримав 11 балів. Бальна оцінка за кожною ознакою декоративності у різних видів істотно варіювала. За комплексом ознак, за умов м. Енергодар, перспективним є S. hispanicum (12 балів), а до категорії найбільш перспективних видів можна віднести S. acre і S. lydium, що отримали по 14 балів. З урахуванням обох блоків оцінки, S. reflexum є найменш перспективним видом для використання в ландшафтному озелененні м. Енергодар, тому доцільно при композиційному оформленні території цього населеного пункту ширше використовувати такі види, як S. acre, S. lydium та S. hispanicum.
Випуск за датою
2018 рік
№1
ВИКОРИСТАННЯ БІОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОСЛИН У САДОВО-ПАРКОВИХ КОМПОЗИЦІЯХ
Бойка О.А., к.б.н., ст. викладач, Коротка К., Нестеренко Ю.
Ботаніка
В статті розглянуто основні принципи створення об’єктів садово-паркового господарства з урахуванням біологічних особливостей рослин. Метою роботи було створення проекту благоустрою ділянки на території м. Запоріжжя спираючись на використання рослин, які були б корисними одночасно з багатьох поглядів. Матеріали та методи. Надано характеристику обраної території, описані основні принципи створення проектів озеленення та благоустрою території. Результати та висновки. Було розглянуто існуючи типи партерів, обрано один з них для втілення у проекті. Розроблено проект озеленення, надано сам проект та опис рослин для нього спираючись на їх біологічних особливості та корисний вплив на людину та середовище. Наведено опис цих рослин та їх властивостей.
Випуск за датою
2017 рік
№1
МІНЛИВІСТЬ МОРФОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ВЕГЕТАТИВНОЇ ТА ГЕНЕРАТИВНОЇ СФЕР ROBINIA PSEUDOACACIA L. У РІЗНИХ ГАЗОДИМОВИХ ЗОНАХ М. ЗАПОРІЖЖЯ
Яковлєва-Носарь С.О.
Ботаніка
Зважаючи на збільшення масштабів техногенного забруднення, обґрунтовується необхідність вивчення реакцій рослинних організмів на дію різних типів токсикантів. Одержані при цьому експериментальні дані можуть бути використані для фітоіндикаційних досліджень з метою оцінки стану довкілля. Матеріали та методи. Наводиться інформація стосовно об’єкта дослідження – рослин Robinia pseudoacacia L. Описується методики та методи виконання експериментальної роботи, а саме: таксаційні характеристики модельних дерев, методики визначення площі листків та проведення морфометричних вимірювань. У роботі досліджується мінливість параметрів вегетативної (річного приросту і площі листків) та генеративної (лінійних розмірів частин квітки, довжини суцвіття, кількості квіток у суцвітті та плодів на модельній гілці, лінійних розмірів плодів і насіння, кількості насіння у плоді та маси 1000 шт. насінин) сфер Robinia pseudoacacia в умовно чистій та забрудненій промисловими викидами зонах м. Запоріжжя. Результати та обговорення. Обговорюються результати оцінки мінливості показників вегетативної і генеративної сфер Robinia pseudoacacia за впливу промислового забруднення. Спостерігається гальмування ростових процесів вегетативних органів, зменшуються розміри практично усіх частин квітки, за винятком чашечки, відзначається зменшення довжини суцвіття та кількості квіток у суцвітті дослідженого виду. Подібний напрямок змін фіксується і для кількості плодів на модельній гілці та лінійних розмірів плодів, особливо їх довжини. Хронічний вплив компонентів техногенних викидів призводить до істотного (на 57,7 %) зменшення кількості насінин у плодах. Виявлено, що розміри насіння у рослин R. рseudoacacia за дії промислових викидів дещо більші за контрольні. Це пов’язано зі зменшенням їх кількості у плодах. Висновки. Хронічний вплив промислових викидів ослаблює дерева R. рseudoacacia, викликаючи появу мутацій (тератів), гальмування ростових процесів вегетативних і генеративних органів. Спираючись на одержані результати, з метою оцінки стану довкілля рекомендовано використовувати такі показники, як кількість насінин у плодах, величина річного приросту, довжина плодів і вітрила, оскільки вплив техногенних викидів найбільше змінює ці характеристики. При написанні статті використано 12 посилань, включаючи сучасні електронні ресурси, монографії, книжки, статті та довідник.
Випуск за датою
2017 рік
№1
ОБМЕЖЕННЯ РОЗВИТКУ ХВОРОБ ОЗИМОГО ЯЧМЕНЮ ЗА ДОПОМОГОЮ РІЗНИХ ПРОТРУЙНИКІВ ТА ПОПЕРЕДНИКІВ
Дударєва Г.Ф., Цапік Т.Ф.
Ботаніка
У статті досліджено обмеження розвитку хвороб озимого ячменю за допомогою різних протруйників та попередників. Мета – вивчити ефективність передпосівної обробки насіння в обмеженні розвитку хвороб ячменю озимого при вирощуванні по різних попередниках за умов недостатнього зволоження Степової зони України. Методи. Для передпосівної обробки насіннєвого матеріалу схема досліду передбачала використання протруйників: фунгіцидної дії – Еталон (вітавакс 200 ФФ (3 л/т); Максим Стар 025 FS, т.к.с. (1,5 л/т); Ламардор FS 400, ТН (0,2 л/т); Раксіл Ультра FS, т.к.с. (0,2 л/т) та інсекто-фунгіцидної – Селест ТОП 312.5 FS (дифеконазол + флудіоксоніл + тіаметоксам) - 1,5л/т; Варіанти досліду порівнювали з чистим контролем, де обприскування рослин проводили лише водою. Визначення ураження ячменю хворобами загальноприйнята для даної зони та культури. Результати та висновки. Зниженню розвитку хвороб і підвищенню урожайності зерна ячменю озимого сприяє сівба по попереднику чорний пар. Кращим не паровим попередником для ячменю озимого став попередник – гірчиця, найгіршим – пшениця озима. На варіантах з обробкою насіння спостерігалось зниження захворювання рослин кореневими гнилями в 4–5 разів. Ураженість рослин ячменю озимого плямистостями листя була в 2-3 рази менша, ніж після попередника озима пшениця та соняшник, а урожайність зерна вища на 1,62-1,91 т/га або 40,9-43,3% по попереднику озима пшениця; на 1,85-1.99 т/га або 43,8-46,6% по попереднику соняшник. Після гірчиці ураженість рослин ячменю озимого була меншою, а середня врожайність по досліду становила 3,02–3,37 т/га, що нижче по попереднику чорний пар на 0,90–1,12 т/га або 21,3–26,2%. Високоефективними проти кореневих гнилей, летючої сажки та хвороб листя виявились препарати Селест ТОП (1,5л/т) та Ламардор FS 400 (0,2 л/т). Протруювання посівного матеріалу ефективними протруйниками при вирощуванні озимого ячменю в умовах Степу України зменшує фітопатогенне навантаження, сприяє підвищенню продуктивності, оптимізації фітосанітарного стану агробіоценозів.
Випуск за датою
2016 рік
№2
АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПОСУХОСТІЙКОСТІ РІЗНИХ ВИДІВ ГІРЧИЦІ
Яковлєва-Носарь С.О., Багаченко В.С.
Ботаніка
У статті в порівняльному аспекті розглядаються анатомо-фізіологічні характеристики посухостійкості двох сортів білої та сизої гірчиці. Мета – вивчення анатомо-фізіологічних механізмів посухостійкості різних видів гірчиці. Методи. У лабораторному експерименті імітували ефект посухи шляхом внесення в середовище вирощування 1%-вого розчину сахарози. Визначали водний дефіцит; довжину, ширину, площу поверхні та об’єм хлоропластів; ступінь відкриття продихів та їх кількість в полі зору мікроскопа. Результати і висновки. Встановлено, що водний дефіцит менше виражений у сорту Росинка. В обох досліджених сортів гірчиці суттєво змінюється довжина хлоропластів, у найбільшій мірі – у сорту Радуга. Ширина хлоропластів за дії посухи практично не зазнає змін. В стресових умовах зменшуються об’єм і площа поверхні хлоропластів. Ці зміни найбільш виражені у рослин сорту Радуга. Оцінка ступеня розкриття продихової щілини свідчить, що в обох вивчених сортів за дії посухи величина цього параметра суттєво менша порівняно з контролем, причому в більшій мірі – у сорту Радуга. В умовах дефіциту вологи на одиницю поверхні листка (в полі зору) припадає більше продихів порівняно з контрольними рослинами (в обох досліджених сортів, але в більшій мірі – у сорту Росинка). Це є однією з ознак формування ксероморфної структури листка. Аналіз комплексу досліджених параметрів дозволяє зробити висновок, що більш посухостійкою є сиза гірчиця сорту Росинка.
Випуск за датою
2016 рік
№1
ОНТОГЕНЕЗ HIBISCUS TRIONUM В УМОВАХ ПІВДЕННОГО СХОДУ УКРАЇНИ
Приступа І.В., Гнаток О.А.
Ботаніка
У статті вивчено онтогенез гібіску трійчастого (Hibiscus trionum L.) в умовах інтродукції на південному сході України, на прикладі міста Запоріжжя. Мета - провести фенологічні спостереження за сортами «Айс Крім» та «Самотня любов»; вивчити морфометричні показники вегетативних та генеративних органів рослин; оцінити вищенаведені сорти гібіску трійчастого за параметрами життєвості, декоративності та інтенсивності квітування. Методи. Життєвість визначали за 3-бальною шкалою, декоративність - за 25-бальною шкалою та інтенсивність квітування - за 3-бальною шкалою, також проводили фенологічні спостереження. Морфометричні показники вегетативних та генеративних органів визначали за загальноприйнятою методикою. Проведена статистична обробка отриманих даних. Результати й висновки. Нами були визначені такі морфометричні показники обох сортів, як висота рослини, кількість квіток, бічних пагонів, насіння у одній коробочці. Висота сорту «Самотня любов» становить 38,2±2,39 см, що вище, ніж у сорту «Айс Крім» (29,4±3,36 см). Кількість насінин в коробочні у сорту «Самотня любов» −32,1±1,76 шт., а у сорту «Айс Крім» − 21,7±3,26 шт. Тобто, насіннєва продуктивність, сорту «Самотня любов» більша ніж у сорту «Айс Крім». Життєвість сорту «Самотня любов» становить 2,8 ± 0,06 балів, сорту «Айс Крім» - 2,7 ± 0,08 балів. За результатами наших досліджень сорти «Айс Крім» та «Самотня любов» гібіску однорічного за вивчений період оцінені як перспективні для подальшого більш широкого використання в озелененні населених місць південного сходу України.
Випуск за датою
2016 рік
№1
ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ВЕГЕТАТИВНИХ I ГЕНЕРАТИВНИХ ОРГАНІВ ЛІНІЙ ТА МІЖВИДОВИХ ГІБРИДІВ СОНЯШНИКУ
Дубова О.В., Рибальченко Н.В.
Ботаніка
Мета. Вивчення біологічних особливостей вегетативних та генеративних органів ліній соняшнику роду Helianthus L., створених у Інституті олійних культур Національної Академії аграрних наук України та їхніх гібридів з дикими видами покоління F1. Методи. Матеріалом для досліджень слугували рослини соняшнику багаторічного Helianthus mollis, 9 ліній соняшнику однорічного та гібридні рослини покоління F1, отримані від схрещування материнської рослини лінії 27168 та Helianthus mollis. Нами отримано міжвидовий гібрид F1 від схрещування культурного соняшника лінії 27168 з багаторічним видом Helianthus mollis. Суцвіття культурного соняшника було ізольовано до початку цвітіння, а коли трубчасті квітки соняшника почали розкриватися, проводилася їх кастрація. Через 3-4 доби було проведено запилення пилком багаторічного виду H. mollis. Отримані насіння були висаджені в умовах фітотрону і отримані гібридні рослини F1. Результати. Було визначено наступні показники вегетативних органів:”довжина рослини”, „довжина листка”, „ширина листка”, „пухирчатість”, „зубці”, „форма верхівки”, „наявність вушок”, „крила”, „забарвлення” та наступні показники генеративних органів: „час цвітіння”, „щільність квіток” „форма квіток”, „кольор квіток”, „листки обгортки”. Рослини, отримані в ході міжвидової гібридизації виявились однорічними з широким спектром ознак. Висновки. Гібридні лінії родини Helianthus відрізняються широким спектром морфологічних ознак вегетативних та генеративних органів. Було отримано покоління F1 за фенотипом схоже як на культурний соняшник лінії 27168 так і на дикорослий тип. Гібридна рослина F1 подібна до материнської рослини лінії 27168 за довжиною листової пластинки, діаметром кошика, кількістю та довжиною язичкових квіток. Гібридна рослина F1 подібна до Helianthus mollis за такими ознаками як довжина і ширина листової пластинки, висота рослини, діаметр диска.
Випуск за датою
2015 рік
№ 2
ПОКАЗНИКИ ПРОДУКТИВНОСТІ РИЖІЮ ЯРОГО ЗА РІЗНИХ ГУСТОТ СТОЯННЯ
Яковлєва-Носарь С.О.,Терещенко К.А.
Ботаніка
Стаття присвячена дослідженню взаємозв’язку між густотою стояння і шириною міжрядь у посівах рижію ярого (Camelіna satіva L. Crantz.) трьох сортів (Зевс, Престиж, Славутич) та його мінливістю за показниками вегетативної (висота рослин, кількість пагонів першого порядку) та генеративної (кількість плодів, вага 1000 шт. насінин) сфери. У рослин рижію сортів Зевс і Славутич спостерігається суттєве збільшення висоти рослин у варіантах з більшою кількістю рослин у ряду. Встановлено, що конфігурація площі живлення має суттєве значення для формування продуктивної гіллястості даної культури та впливає на кількісне утворення плодів. При цьому збільшення кількості бічних пагонів склало у сортів Зевс і Престиж майже 2 рази, а сорту Славутич – 1,6, порівняно з варіантом з шириною міжрядь 30 см. Виявлена тенденція до збільшення ваги насіння у варіантах з меншою кількістю сформованих плодів.
Випуск за датою
2015 рік
№ 1
ВПЛИВ АЛЕЛОПАТИЧНО-АКТИВНИХ РЕЧОВИН ПРИ СУМІСНОМУ ВИРОЩУВАННІ РІЗНИХ ВИДІВ ЛЬОНУ
Приступа І. В., Москальов О. П.
Ботаніка
Представлені результати вивчення впливу алелопатично-активних речовин при сумісному вирощуванні різних видів льону. Встановлено, що в лабораторних умовах представники роду Linum надавали один на одного як стимулюючий ефект, так і пригнічуючу дію. Показана лабораторна схожість насіння, а також вплив речовин водних екстрактів надземної і підземної частин трьох видів льону (Linum perenne, L. grandiflorum, L. thracicum). При сумісному вирощуванні L. perenne та L. grandiflorum в лабораторних умовах на загальну довжину рослини впливу не виявлено, однак спостерігалось стимулювання росту кореневої системи у L. perenne, пригнічення - у L. grandiflorum, а також пригнічення утворення листків у обох видів. На лабораторну схожість насіння дія була неоднозначною.
Випуск за датою
2014 рік
№2
МОРФОЛОГІЧНІ ТА БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ LINUM HIRSUTUM L.
Полякова І.О., Лях В.О.
Ботаніка
Вперше на живому матеріалі проведено вивчення морфологічних ознак і біологічних особливостей дикорослого в Україні виду льону L. hirsutum підвиду subsp. hirsutum. В умовах півдня України в фазу цвітіння рослини даного виду мають висоту 74,6 см, формують 7,6 шт. бічних стебел, 44,9 шт. листків, 5,1 шт. бутонів і 3,6 шт. квіток на кожному стеблі. Встановлено, що L. hirsutum subsp. hirsutum характеризується великою квіткою (діаметром до 40 мм) бузкового забарвлення, має велике суцільнокрайнє листя (довжиною 36,2 мм і шириною 10,0 мм) з прямими досить густими сріблястими волосками. Нижнє листя біля основи стебла більш округлене, ніж верхнє, з досить чіткими п’ятьма жилками. У степовому посушливому регіоні досліджень вид L. hirsutum має дворічний цикл розвитку і є монокарпіком. Насіння досліджуваного виду містить 22,4% білка і 24,6% олії, яка характеризується підвищеним вмістом ліноленової кислоти і суттєво не відрізняється від олії льону культурного. L. hirsutum subsp. hirsutum має ряд високо декоративних якостей, добре комбінується з іншими видами рослин, тому має широкі перспективи доместикації для використання в декоративному озелененні.
Випуск за датою
2010 рік
№1
Генетична мінливість у рижію ярого під впливом етилметансульфонату. Частина 1. Спектр мутацій.
Комарова І.Б., Лях В.О.
Ботаніка
Досліджено вплив етилметансульфонату у концентраціях 0,01-0,5% на ріст і розвиток рослин рижію ярого (Camelina sativa Crantz.) у поколінні М1 та спектр морфологічних мутацій у поколінні М2 в сортів Міраж і Степовий 1 та зразка К-4153. Показано інгібуючу дію мутагену у високих концентраціях на вивчені ознаки, що виявлялося в зниженні схожості насіння й висоти рослини, збільшенні тривалості періоду "сходи- цвітіння". Виділено 26 типів змін морфологічних ознак, об'єднаних у шість груп: мутації з порушенням синтезу хлорофілу, мутації сім’ядольних та справжніх листків, мутації структури стебла й гілок, мутації квіток, мутації плодів та мутації насіння. Частину з них можна використовувати як господарсько цінні або маркерні ознаки.
Випуск за датою
2009 рік
№1
ВПЛИВ УМОВ СЕРЕДОВИЩА НА МІНЛИВІСТЬ І УСПАДКОВУВАННЯ ОЗНАК ГАЛУЖЕННЯ СТЕБЛА І ВИСОТИ РОСЛИНИ У ЛІНІЙ І ГІБРИДІВ F1 ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО
Калініна О.Ю., Лях В.О.
Ботаніка
Досліджено особливості мінливості ознак «кількість бічних пагонів», «кількість бічних стебел» і «висота рослини» в 13 чистих ліній льону олійного, а також характер їх успадковування у гібридів F1 за умов 3 років вирощування. Показано суттєвий вплив умов середовища, генотипу, а також взаємодії «генотип×середовище» на рівень прояву і розмах мінливості ознак габітусу, а також характер домінування ознак у гібридів першого покоління. Розмах варіації ознак збільшувався за умов посухи і високих температур року вирощування.
Випуск за датою
2009 рік
№1
СТАН ЛАНДШАФТНОГО ОЗЕЛЕНЕННЯ ТЕРИТОРІЙ ПРИВАТНИХ ПІДПРИЄМСТВ М. ЗАПОРІЖЖЯ
Войтович О.М., Зозуля А.М.
Ботаніка
Дана комплексна оцінка стану ландшафтного озеленення територій понад 60 приватних підприємств м.Запоріжжя. Основними проблемами при озелененні територій є неврахування властивостей ґрунту та екологічних особливостей рослин, відсутність стилістичної спрямованості створеної композиції та втрата загальної декоративності протягом вегетації. Надані основні рекомендації щодо запобігання вказаних проблем. Запропонований оптимальний підхід для створення малих ландшафтних композицій у м. Запоріжжі з урахуванням екологічних особливостей регіону.
Випуск за датою
2009 рік
№2
ЛАВАНДА ЯК ОБ’ЄКТ БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Бугаєнко Л.О., Манушкіна Т.М.
Ботаніка
Вивчено морфогенез ізольованих апікальних меристем лаванди в культурі in vitro. Розроблено технологію клонального мікророзмноження лаванди.
Випуск за датою
2012 рік
№2
Перспективы размножения видов р. Juniperus L. черенкованием в условиях Запорожского региона
Приступа І.М., Макаренко Л.О.
Ботаніка
Завдяки високій декоративності і стійкості до несприятливих факторів види роду ялівець придатні для широкого застосування в озеленені. В статті приводиться порівняльний аналіз можливості розмноження 6 видів ялівців за допомогою живців. Також проаналізовано здатність до коренеутворення при використанні стимуляторів росту. В роботі представлені оригінальні фотографії. Досліди проводились на базі Запорізького міського дитячого ботанічного саду.
Випуск за датою
2011 рік
№1
Різноманіття міксоміцетів кореневої зони льону олійного в умовах південно-східної України
Костюченко Н.І., Лях В.О.
Ботаніка
Вивчався видовий та родовий склад комплексу мікроміцетів кореневої зони льону олійного на різних фазах його розвитку в умовах південно-східної України. Встановлено види, що домінують у ризоплані, ризосфері та едафосфері рослин льону. Комплекс типових видів грибів кореневої зони формували представники родів Aspergillus, Fusarium і Penicillium. Домінував у мікоценозі F. oxysporum var. оrthoceras, частка якого в ризоплані та ризосфері складала відповідно 49,2 і 45,7 %. Встановлена тенденція до зниження загального родового різноманіття грибів і накопичення фузаріозної інфекції в кінці вегетації рослин льону олійного.
Випуск за датою
2011 рік
№1
Огляд ранньоквітучих трав’янистих рослин о. Хортиця
Приступа І.В., Лях В.О.
Ботаніка
У статті представлений сучасний видовий склад ранньоквітучих трав’янистих рослин о. Хортиця, чисельність яких знижується або вони перебувають на грані зникнення. Дано ботанічний опис, оригінальні фотографії й екоморфологічний аналіз 25 видів.
Випуск за датою
2009 рік
№2
СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ФІТОЦЕНОЗІВ ТОНКОНОГА ВУЗЬКОЛИСТОГО
Лісовець О.І.
Ботаніка
За допомогою геоботанічних методів досліджені фітоценози тонконога вузьколистого та тонконога лучного на Дніпропетровщині. Виконано аналіз екоморфічної структури цих рослинних угруповань, вказано особливості динаміки співвідношення екоморфічних елементів.
Випуск за датою
2009 рік
№3
Біологія цвітіння Lunaria annua L.
Бойка О.А., Лях В.О.
Ботаніка
Вивчено деякі морфологічні особливості рослин та хід цвітіння й утворення плодів протягом 20 діб після розкриття квітки у Lunaria annua L. в умовах фітотрону. Встановлено, що в момент розкриття квітки пиляки вже розкриті. Лише на 3-4-й день після розкриття квітки маточки з грудочками розміщеного на них пилку виходять з оточення пиляків. На початкових етапах розвитку стручечок має видовжену форму, яка відрізняється від форми плода, що дозрів. В умовах штучної ізоляції квіток формується достатньо висока кількість насіння, що вказує на наявність самозапилення у даної культури.
Випуск за датою
2009 рік
№2
СТАН ДЕРЕВНОЇ РОСЛИННОСТІ МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ
Дубова О.В., Фендюр Л.М.
Ботаніка
Представлено результати досліджень стану деревної рослинності міста Запоріжжя. Досліджено морфологічні показники вегетативних органів та ступінь їх пошкодженості. Встановлено залежність між площею пошкоджень листкової пластинки основних деревних порід та ступенем техногенного навантаження.
Сторінки : [1] 2