Світ критичного мислення: образ та мімікрія

На сторінці сайту Наукові публікації викладена розвідка Сергія Терно "Світ критичного мислення: образ та мімікрія". В статті системно висвітлені властивості, склад, функція та генезис критичного мислення. Проаналізовані сучасні українські публікації щодо впровадження критичного мислення у суспільствознавчу освіту. Виділено найважливіші проблеми: 1) викривлення змісту поняття "критичне мислення" та неусвідомленість суті цього явища; 2) запозичення яскравого антуражу з вихолощенням справжньої проблемності під час навчання; 3) плутанина в інструментах, які забезпечують критичне мислення. Сформульовано методичні рекомендації для вчителів з розвитку критичного мислення учнів. Ключові слова: критичне мислення, методика навчання історії, суспільствознавча освіта, теорія та методика розвитку критичного мислення.

43 Пере­гля­дів

Методика розвитку критичного мислення школярів у процесі навчання історії

На сторінці сайту Наукові публікації розміщено посібник для вчителя "Методика розвитку критичного мислення школярів у процесі навчання історії". Представлено методику розвитку критичного мислення школярів у процесі навчання історії. В основі знаходиться постулат про те, що критичне мислення є мисленням усвідомленим, самостійним, рефлексивним, цілеспрямованим, обґрунтованим, контрольованим, самоорганізованим. Найсуттєвішою рисою методики розвитку критичного мислення є залучення школярів до розв'язування проблемних задач шляхом використання проблемних методів та інтерактивних форм навчання, що передбачають науковий діалог та рефлексію пізнавальної діяльності. Для викладачів, методистів, студентів.

32 Пере­гля­дів

Педагогічний семінар "Проблеми викладання історії Другої світової війни і Голокосту"

Співробітники лабораторії взяли участь у роботі педагогічного семінару, що проходив у Запорізькому національному університеті 28 квітня 2012 р.

28 Пере­гля­дів

III Міжнародний освітній Форум: «Особистість в єдиному освітньому просторі» 26-29 квітня 2012 р. (Запоріжжя)

26 квітня 2012 р. на історичному факультету Запорізького національного університету відбувся круглий стіл «Історична освіта в Україні: концептуальні та змістові проблеми» у межах III Міжнародного освітнього Форуму: «Особистість в єдиному освітньому просторі». Із доповідями виступили Федір Турченко, Ігор Щупак, Віталій Космина, Георгій Крапівка, Тетяна Лисенко, Тетяна Митрофанова. Завідувач лабораторії Сергій Терно виступив із доповіддю "Теорія розвитку критичного мислення – сучасна методологічна основа історичної освіти". В доповіді йшлося про те, що методологічну основу догматичної історичної освіти радянських часів слід замінити науковим підходом (критичним мисленням) до розгляду суспільних явищ. Критичне мислення – це передовсім наукове мислення. Найсуттєвішою особливістю наукового мислення є розв'язування проблем, на які немає відповідей. Відтак відсутній і шлях до вирішення цих проблем, його слід відшукати, випробувати, відкоригувати. Необхідними умовами для розвитку критичного мислення школярів є створення проблемних ситуацій, розв'язування нетривіальних проблем, ознайомлення учнів із сукупністю евристик щодо розв'язування проблем, інтерактивні заняття, проблемні методи навчання, письмове викладення думок. Навчання критичного мислення повинно відбуватися у демократичній атмосфері, коли учень має право на помилку, а також моделюються ситуації виправлення помилок.

28 Пере­гля­дів

Методика розвитку критичного мислення школярів у процесі навчання історії

У видавництві Запорізького національного університету вийшов друком посібник Сергія Терно "Методика розвитку критичного мислення школярів у процесі навчання історії" (гриф МОНМС). Представлено методику розвитку критичного мислення школярів у процесі навчання історії. В основі знаходиться постулат про те, що критичне мислення є мисленням усвідомленим, самостійним, рефлексивним, цілеспрямованим, обґрунтованим, контрольованим, самоорганізованим. Найсуттєвішою рисою методики розвитку критичного мислення є залучення школярів до розв'язування проблемних задач шляхом використання проблемних методів та інтерактивних форм навчання, що передбачають науковий діалог та рефлексію пізнавальної діяльності. Посібник призначений для викладачів, методистів, студентів.

28 Пере­гля­дів

Придніпровські соціально-гуманітарні читання

Співробітники лабораторії взяли участь у роботі І Всеукраїнської науково-практичної конференції "Придніпровські соціально-гуманітарні читання", що проходила в Запорізькому національному університеті 11 квітня 2012 р.

35 Пере­гля­дів

Методика укладання та використання тестових завдань

Опублікована розвідка Сергія Терно "Методика укладання та використання тестових завдань". Розміщена на сторінці Наукові публікації. В статті зазначається, що вибір форм тестових завдань має відповідати цілям навчання історії та встановленим критеріям оцінювання, до того ж співвідноситися з відповідними рівнями навчальних досягнень. Відзначається, що перед викладачами відкриваються неабиякі можливості для творчої діяльності у розробленні засобів педагогічної діагностики.

198 Пере­гля­дів

Дискусії новаторів і консерваторів у першій чверті ХХ ст. стосовно розвитку мислення учнів: які уроки маємо винести?

Опублікована розвідка Сергія Терно "Дискусії новаторів і консерваторів у першій чверті ХХ ст. стосовно розвитку мислення учнів: які уроки маємо винести?" Розміщена на сторінці Наукові публікації. В статті відзначається, що основним предметом методичних спорів цього періоду була проблема: впроваджувати лабораторний метод чи ні? В якій мірі? По суті мова йшла про функціональне призначення історії в школі: це сукупність догм чи відкритий простір для пошуку? Що мусять вивчати учні: непохитні постулати чи методи критичного наукового аналізу? І відповідно з цього випливали інші питання: для чого використовувати джерела – для ілюстрації положень підручника чи для критичного аналізу? Як бути з "неприємними сторінками історії": обговорювати їх чи оминати? Якому методу надати перевагу: догматичному чи евристичному? Серед затятих прихильників та супротивників лабораторного методу лунали і помірковані голоси схильних до "золотої середини", які намагалися поєднати всі сильні сторони як традиційного інформативного навчання, так і прогресивного евристичного. Вони стверджували, що для кожної задачі слід використовувати свій метод, а задачі під час навчання постають різні, той методи слід використовувати комплексно. Напевно, і нам слід дослухатися цієї мудрої поради сьогодні й не шарахатись із однієї крайності в іншу, що багатократно й суттєво шкодить освітньому процесу.

115 Пере­гля­дів

Грант Президента України для обдарованої молоді на 2009-2010 р. для реалізації проекту «Голодомор 1932-1933 рр. на території Запорізької області: свідчення очевидців»

Вийшла друком книга запорізьких дослідників «Голодомор 1932-1933 рр. на території Запорізької області: свідчення очевидців» (грант Президента України). Опубліковані свідчення людей, які пережили Голодомор 1932−1933 років або дізналися про нього від своїх близьких. Видання розраховано на широке коло читачів − науковців, викладачів, студентів, школярів, краєзнавців, усіх, хто цікавиться «усною історією» та історією України ХХ століття. Електронний варіант видання розміщений на сторінці сайту Наукові публікації.

25 Пере­гля­дів

Чому важливо розвивати критичне мислення учнів?

На сторінці сайту Наукові публікації розміщена стаття Сергія Терно "Чому важливо розвивати критичне мислення учнів?" Йдеться про те, що навчання критичного мислення на уроках історії – це випереджальний і надлишковий внесок в загальні здібності учнів та формування готовності до діяльності. Розглядаються дві сторони відношення "людина – світ": 1) виразити, відтворити світ у собі; 2) виразити, відтворити себе у світі. Перша сторона дає начало теоретичному відношенню, друга – духовно-практичному. Провідним в теоретичному відношенні до світу є відношення "суб’єкт – об’єкт", в той час як в духовно-практичному – це відношення "суб’єкт – суб’єкт". Відзначається, що науково-теоретичне мислення у прикладенні до гуманітарних дисциплін виявляє свою обмеженість в якості провідного. Автор обґрунтовує доцільність під час навчання історії використовувати духовно-практичне відношення в якості провідного, а теоретичне має посісти місце засобу, що обслуговує духовно-практичні цілі. В такому разі учень перестає розглядатися як об’єкт, й особистісне спілкування виходить на передній план. Учитель вже не виступає транслятором знань, а сам предмет стає посередником спілкування, засобом спілкування.

28 Пере­гля­дів