У навчально-науковій лабораторії українознавчих студій плідно співпрацюють із Національною академією наук України
Наукові студії викладачів філологічного факультету Запорізького національного університету добре відомі не лише у вітчизняних науково-освітніх колах, але й на міжнародному рівні. За часи існування одного із найстарших факультетів нашого вишу його викладачі заснували не одну відому лінгвістичну школу. На сьогодні представники професорсько-викладацького складу факультету продовжують свої плідні наукові пошуки. Одним з осередків наукової філологічної думки нашого вишу стала навчально-наукова лабораторія українознавчих студій ЗНУ, створена у листопаді 2004 році.
За роки її діяльності вагомі напрацювання вчених філологічного факультету мали помітний вплив на розвиток сучасної вітчизняної лінгвістики. До головних напрямків діяльності лабораторії її керівник, професор Петро Білоусенко відносить роботу Південноукраїнського історико-дериватологічного центру при Запорізькому національному університеті, що діє під його керівництвом відповідно до планів Відділу теорії та історії української мови Інституту української мови Національної академії наук України, та вивчення історії гуманітарної думки діаспори, яку координував професор Віктор Чабаненко.
Так, за цей період побачили світ 11 випусків «Віснику Запорізького осередку вивчення української діаспори», присвячених мовно-літературному аналізу окремих аспектів творчості Івана Багряного, Яра Славутича, Олега Ольжича, Олени Теліги, Василя Барки, Уласа Самчука та інших відомих письменників-емігрантів. Останній його випуск видали минулого року, приурочивши його до наукових читань пам’яті видатного лінгвіста та громадського діяча Віктора Чабаненка. Цей випуск присвятили висвітленню багатогранної наукової та творчої діяльності Віктора Антоновича.
Не меншою повагою серед вітчизняних наукових кіл користується історико-дериватологічна наукова школа нашого вишу. Так, існує держбюджетна тема, в руслі якої відбувається вивчення особливостей українського словотвору. У її рамках триває плідна робота, відбуваються захисти дисертацій, створюються навчально-наукові, науково-популярні та навчально-методичні посібники. Великою популярністю серед науковців та викладачів користується серія «Нариси з історії українського словотворення», у якій побачили світ монографії Петра Білоусенка «Нариси з історії українського словотворення: іменникові конфікси», «Нариси з історичного словотворення: суфікс -ина» (у співавторстві з відомим київським мовознавцем, членом-кореспондентом Національної академії наук України Василем Німчуком) тощо. Ці наукові праці не лише використовуються для навчання студентів філологічних спеціальностей та старшокласників спеціалізованих закладів середньої ланки освіти з поглибленим вивченням філологічних дисциплін. Воно викликали чималий інтерес у філологів-слов’янистів – як вітчизняних, так і закордонних й отримали схвальні відгуки відомих науковців.
Також учені ЗНУ видали «Хрестоматію української літературної мови ХІ-ХІІІ ст.(частина 1)”, вже побачив світ проспект ґрунтовного академічного видання Петра Білоусенка й Василя Німчука «Історія української мови. Словотвір. Іменник (частина 1)».
На сьогодні одним із головних здобутків учених Південноукраїнського історико-дериватологічного центру є те, що вони, на замовлення Національної академії наук України, плідно працюють над підготовкою п’ятого тому академічного підручника сучасної української мови, присвяченого дериватології (словотвору). Чотири попередні томи, написані кращими лінгвістами нашої країни, складають базу для вивчення української літературної мови на поглибленому рівні. На масштабний науковий проект відведено три-чотири роки, однак вони вже зібрали та опрацювали вагому частину необхідного для цього матеріалу.
За час існування цього структурного підрозділу на його базі відбулася підготовка та захист майже двох десятків дисертацій на здобуття звання ступеня кандидата наук. При цьому серед молодих науковців як ЗНУ, так і інших вишів України. Їхні наукові дослідження, здебільшого, присвячені проблемам української історичної дериватології або ж художньому трактуванню творчої спадщини українських письменників-емігрантів.
Крім того, лабораторія є базою для проходження практики студентами філологічного факультету, підготовки ними курсових та дипломних робіт, написання статей, із якими вони беруть участь у різнорівневих конференціях.
До головних напрямків наукової роботи в межах діяльності лабораторії її керівник професор Петро Білоусенко відносить такі: дослідження пам’яток української мови та укладання їхньої електронної бази, створення картотеки з історичної дериватології та виконання на її основі комплексних наукових досліджень, заснування електронної бази лексикографічних праць, що відображають лексику української мови від праслов’янського періоду до сучасності, тощо.
