32 студенти біологічного факультету ЗНУ, а саме майбутні мисливствознавці, іхтіологи та екологи, нещодавно повернулися з літньої практики, яка проходила від 26 червня до 15 липня на базі Азово-Сиваського національного природничого парку при Управлінні справ Президента України, що знаходиться на острові Бірючому. Варто відзначити, що молодь під керівництвом професора, завідувача кафедри мисливствознавства та іхтіології ЗНУ, наукового консультанта парку, доктора біологічних наук Валерія Домніча здобуває професійні навички на Бірючому вже більше 25 років.
Крім літньої 25-денної практики студенти відвідують Азово-Сиваський парк ще тричі на рік: у вересні, січні та квітні. Всі зібрані дані згодом молодь компонує разом із науковцями-наставниками в загальний звіт, який фахівці парка долучають до його офіційного Літопису.
За словами професора, завідувача кафедри мисливствознавства та іхтіології ЗНУ Валерія Домніча, між нашим університетом та Азово-Сиваським парком укладено угоду про плідну співпрацю, тож майбутні спеціалісти мають унікальну можливість закріпити набуті у виші знання безпосередньо на практиці. «Це дуже важливо для майбутніх фахівців, зокрема, мисливствознавців, які саме в таких польових умовах знаходять своє справжнє покликання. Між іншим, тепер у наших бакалаврів з’явилася нагода продовжити своє навчання на рівні магістратури. Адже нещодавно у Запорізькому національному університеті було оголошено набір на «Мисливське господарство» (освітньо-кваліфікаційний рівень – «магістр»). Подати документи можна встигнути до 31 липня усім, хто має освіту бакалавра з будь-якого напряму», - 
підкреслює Валерій Іванович.
Натхненно розповідають про результати практики й самі студенти. Скажімо, Богдан Хижняк згадує результативні та насичені пошуками 25-кілометрові польові виходи. Хлопець попередньо на Хортиці досліджував поведінку копитних тварин (косулі європейської та оленя плямистого) на водопоях, а тепер продовжив наукові починання на Бірючому.
А ось Юлія Кльосова розповіла про закладення майданчиків, на якому студенти вивчали склад його фітомаси, а також про добовий хід тварин. В цей час студенти постійно спостерігають за певною групою оленів, ланей, муфлонів чи куланів, і саме за їхньою поведінкою вибудовують певний логічний ланцюжок висновків. В розпорядженні молоді підзорна труба, біноклі, пристрої нічного бачення, адже не тільки денні, але й нічні чергування потрібні для достовірних фактів.
Студенти Дар’я Олефиренко та Анастасія Матвієнко зазначають, що важливим пластом роботи залишаються дослідження й хижаків. А це лисиця, єнотоподібна собака, шакал. Крім того, молодь активно вивчає популяції риб – бичкових, кефалевих, зокрема, піленгасу та інших.
У літній період наші студенти живуть в наметах. Їхній побут організовано на достатньо високому рівні: тут є і вишки, лабораторія, їдальні. Зібрану інформацію зразу ж після обробки заносять до ноутбуків. Основні напрями роботи – вивчення ролі копитних та хижаків в острівних екосистемах Бірючого. А також залежність їхньої чисельності від кліматичних умов і вплив копитних на фітомасу.
Майбутні мисливствознавці вчаться обліку тварин та, обов’язково, визначенню їх статево-вікового складу. Детально вивчають вплив копитних на рослинність. Іхтіологи характеристикою особливостей вилову риб, їх харчування і обов’язково – хвороб. Екологи збирають і вивчають гербарії, знайомляться з місцевою флорою та фауною, описують стан системи, що включає живі організми і фактори, які тісно пов’язані у межах однієї території. Студенти зазначають, що копитні при невисокій чисельності позитивно впливають на ріст зеленого розмаїття. Цікаво, що степового оленя свого часу завезли на острів через його здатність вживати солонувату воду.
До речі, розповіли про свої досягнення студенти саме у зоологічному музеї ЗНУ, якому вже майже 20 років. На 30% він складається з експонатів, які привезли дослідники саме після практики на Бірючому. Тут і степовий олень, європейський муфлон, а після 
останньої практики колекція поповниться ще й прекрасним лебедем.
На сьогодні перед молоддю ще чимало роботи з аналізу напрацьованого матеріалу. Але вже й зараз вони можуть поділитися деякими цікавими спостереженнями. Скажімо, дослідники за період практики помітили збільшення в десятки разів чисельності зайців, а значить наступного року можна чекати на збільшення чисельності хижаків. За словами їхнього керівника Валерія Домніча, природа не деградує тільки тоді, коли до неї людина ставиться з повагою і розумінням, коли суспільство грамотно використовує ті багатства, які має. Валерій Іванович резюмує: «Безперечно, що це головний обов’язок випускників нашої кафедри мисливствознавства та іхтіології, яка за 26 років існування підготувала понад 600 високваліфікованих фахівців. Вони зараз працюють у державних і приватних лісових і мисливських угіддях, заказниках, заповідниках, національних парках. І потреба в них з кожним роком тільки зростає».
Марія Канцелярист
БІЛЬШЕ ФОТО ДИВІТЬСЯ ТУТ:
