Університет Вступнику Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / 28 археологічний сезон відзначився знахідкою поховання скіфської жінки-воївниці

28 археологічний сезон відзначився знахідкою поховання скіфської жінки-воївниці

20.08.2015 11:02 Все Факультети Історії та міжнародних відносин історичний факультет археологічна практика

Археологи Запорізького національного університету – студенти та випускники історичного факультету нашого вишу під керівництвом доцента кафедри історії України, завідувача навчально-наукової лабораторії археологічних досліджень ЗНУ Геннадія Тощева й доцента кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Світлани Андрух – завершили свій 28 польовий сезон. За словами самих істориків, він – один із найвдаліших і найпродуктивніших за кількістю історичних знахідок за останні 20 років археологічної практики для представників нашого вишу. Вони з усмішкою зазначають: «Однозначно – щасливий заїзд».

На думку доцента Геннадія Тощева, такий успіх можна пояснити поєднанням відразу кількох важливих факторів. По-перше, чітко й бездоганно спрацювали всі структурні підрозділи, керівництво нашого університету, задіяні в організації та проведенні археологічної практики. По-друге, студенти історичного факультету виявили себе справжніми ентузіастами своєї справи. Насправді, практика є обов’язковою лише для тих, хто цього року завершив перший курс. Зазвичай це – 14-15 осіб, але в археологічному таборі щороку мешкають до 50 осіб: це – студенти старших курсів, що їдуть на розкопки за власним бажанням та випускники вишу, які, навіть завершивши навчання у ЗНУ багато років тому, влітку на вихідних і під час відпусток приїздять й докладають усіх зусиль, аби допомогти експедиції. Крім того, мешканці сіл Велика Знаменка, поблизу якого велися розкопки, с. Кам’янко-Дніпровське, с. Водяного (Кам’янсько-Дніпровського району), дієво допомагали археологам, не лише частуючі трударів лопати й щітки харчами й питною водою, але й надаючи історикам важку техніку, що значно пришвидшило їхню роботу.
Так, Геннадій Миколайович розповів про несподівані артефакти, які науковці здобули завдяки підтримці селян: «Зокрема, ще в травні один із механізаторів під час сільськогосподарських робіт зачепився плугом за камінь. Завдяки ініціативі іншого механізатора Василя Піскунова, а також підтримці голові сільської ради витвір скіфського митця було збереженое до нашого приїзду. Після повної обробки, яку провели співробітники експедиції, скіфську стелу, датовану кінцем IV ст. до н.е. передали до Кам’янсько-Дніпровського історико-археологічного музею. Це – досить рідкісна знахідка як для нашої, так і для сусідніх областей. Не менш цікава історія трапилася з одним місцевим мешканцем, який під час робіт на городі знайшов бронзовий кельт, котрий в епоху бронзи слугував і знаряддям праці, й зброєю. Нам подарували його 15 серпня, на День археолога. Після повної обробки всі наші знахідки, зроблені в цьому році, традиційно будуть передані до Запорізького обласного краєзнавчого музею».
Цього року археологи продовжили досліджувати Мамай-гору – могильник, що містить поховання від бронзової доби до середньовіччя. Так, під час дослідження Ногайського могильника історики знайшли в похованні, орієнтовно датованому XV століттям н.е., інвентар, а це – надзвичайно рідкісне явище для ногайців. Тут відшукали наконечник стріли, дитяче брязкальце, зроблене з кістки, та багато інших предметів, пов’язаних із поховальними спорудами.
Крім того, історики розкопали два кургани. В одному, створеному в бронзову епоху, вони віднайшли вісім поховань, найстародавніше з яких належить до ямної культури (ІІІ тис до н.е.), а найновіше – до епохи середньовіччя. У цьому кургані були знайдені керамічні вироби та залізний меч.
Але найбільш вражаюча знахідка чекала на археологів у другому кургані, створеному в часи скіфів: у ньому розкопали два поховання. Головне з них містилося в катакомбах, навколо нього був виритий рів. Саме тут історики відшукали уламки грецької амфори, орієнтовно, створеної наприкінці V століття до н.е. Перед цим вчені ЗНУ відшукали амфору лише у 1996 році, тож значення цієї знахідки важко переоцінити. Саме ж поховання, як на це вказують знайденні артефакти, належало жінці-воївниці.
Як розповіла фахівець археологічної лабораторії історичного факультету Руслана Доля, демонструючи цьогорічні знахідки археологів, до найважливіших із них належать ті артефакти, які найшли у скіфському похованні: «Це – прясельця, сережки, намисто, нашивка на одязі. Також ми відшукали в похованні бронзовий наконечник, що може свідчити про те, що це була жінка-воївниця, яка воювала на рівні із чоловіками племені. Також нас зацікавив лекіф – древньогрецька посудина для пахощів, що потрапив до скіфів із грецької колонії, можливо з Ольвії чи Пантікапея, датований, можливо, кінцем V ст. до н.е. На жаль, поховання було в поганому стані: його пограбували дуже давно, ледь не в той час, коли воно було створено. Хоча нам вистачило для вивчення і знайдених артефактів. Але довелося докласти для їх пошуків додаткові зусилля. Так, намистинки зі склопасти знаходили поштучно, можна сказати, що випадково, завдяки терпінню й зусиллям студентів, які старанно перетирали землю. Також наша експедиція відшукала в другому кургані орнаментований горщик, що належить до ямної культури, якому близько 5 тис років та посудину катакомбної культури, якій близько 4,5 тис років. Цей польовий сезон, справді, був дуже вдалий для усіх нас».
Студентка 4 курсу історичного факультету Анастасія Рябчевська також поділилася своїми враженнями від участі в археологічній практиці: «Я вже тричі побувала на розкопках: перший – бо то була обов’язкова практика для першокурсників, а ще двічі, бо я в захопленні від археологічних пошуків. Недаремно ж кажуть, що археологія – то стиль життя. На розкопки постійно приїздять представники нашого вишу та просто небайдужі люди, які хочуть нам допомогти і при цьому зустрітися з друзями й однодумцями. Так, для багатьох випускників історичного факультету ЗНУ такі експедиції – це місце зустрічі старих друзів. Вони щасливі побувати тут, і це при тому. що графік роботи під час знаходження «на полі» дуже напружений. Так, чергові прокидаються о четвертій годині ранку, розпалюють вогнище, готують сніданок на півсотні осіб і близько шостої будять всіх у таборі. О шостій починаються розкопки, які тривають до 10-11 години. Та всім учасникам експедиції хочеться знову й знову ще раз відчути ту свободу, пережити те неповторне відчуття, що виникає під час участі в розкопках, коли щось знаходиш, наприклад, такі приголомшливі знахідки, як цього разу. Мені випало щастя вперше працювати на кургані з технікою. Я була серед тих, хто відшукали уламки давньогрецької амфори. Це так захоплююче, коли із дрібних уламків виникає археологічне диво, яке дісталося тебе крізь віки».
Випускник ЗНУ, аспірант, керівник студії археології Запорізького Січового колегіуму Андрій Тощев цілком згоден із Настею щодо вражень, які виникають під час польових розкопок: «Я теж вважаю, що археологія – це спосіб життя. В археологічних експедиціях я буваю з 4 років, тож добре знаю, як тут усе відбувається. Справжній археолог повинен бути ініціативним та мати велике бажання працювати. Інколи ми при роботі по 5-6 годин, а особливо коли вже безпосередньо розкопуємо курган і там задіяна техніка, то мова може йти про 8-12 годин безперервної праці, де найкраща винагорода – черговий артефакт. Поки що для отаких-от пошуків і відкриттів нам в Запорізькій області вистачає Мамай-гори. Це – унікальний історичний пам’ятник. Якби його повністю дослідити, то, цілком можливо, він став би пам’яткою всесвітнього значення. Ми розкопуємо його вже більше двадцяти років і, думаю, там ще буде що робити нашим дітям й онукам».

Таміла Тарасенко

Схожі новини