В університеті провели наукову конференцію, присвячену вшануванню пам'яті жертв голодомору.
Близько десяти мільйонів українців загинуло у роки страшної трагедії - голодомору 1932-1933 років. Певно, чи не кожна українська родина свого часу зазнала жахливих втрат близьких внаслідок спланованої акції винищення нашої нації. Сьогодні питання вшанування пам’яті жертв Голодомору контролюється особисто Президентом Віктором Ющенком, котрий ініціював визнання трагедії геноцидом українського народу. В українському законодавстві голодомор трактується як геноцид з листопада 2006 року.
Починаючи з вересня 1993 року в Україні офіційно вшановують пам’ять полеглих від штучного голодомору українських селян, а державні заходи набули меморіального статусу – Днів Скорботи і Пам’яті. З 2005 року у пам’ять жертв геноциду та політичних репресій у Києві щорічно проводиться акція «Запали свічку», цього року вона відбулася 24 листопада. Наступний рік планується оголосити роком пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років.
У контексті загальнодержавних заходів із вшанування пам’яті жертв голодомору активну участь у цьому взяв Запорізький національний університет. Робота у даному напрямку розпочалася ще на початку 90-х років, коли була створена ініціативна група – директор Державного архіву Запорізької області Олександр Тєдєєв, професор кафедри історії України ЗНУ Олександр Ігнатуша та декан історичного факультету, доцент Віктор Ткаченко до шістдесятих роковин голодомору здійснили спробу випустити збірник документів, який стосується голодомору у Запорізької області. Сьогодні, коли питання вирішується на державному рівні, підтримане указами Президента і постановами Кабінету Міністрів, робота вийшла на новий, ще більш високий рівень.
26-27 листопада в ЗНУ відбулася університетська науково-практична конференція «Трагедія голодомору 1932-1933 років на Запоріжжі», організована за участю Запорізької обласної державної адміністрації, Запорізької міської ради, Запорізького національного університету, Державного архіву Запорізької області та Запорізького обласного краєзнавчого музею.
До участі у ній, окрім провідних істориків та кращих студентів ЗНУ, запросили представників філологічного, юридичного факультету та факультету журналістики, адже голодомор – не лише історичний факт, а і його оцінка в юридичних документах, ЗМІ. Цікаво було почути, як трактують поняття сучасні юристи. А філологи допоможуть аудиторії скласти уявлення про те, як у ті часи розроблялася та як сьогодні аналізується тема голодомору в літературі.
Відкрив конференцію ректор ЗНУ Сергій Тимченко. У вступному слові Сергій Михайлович наголосив, що хоча привід для сьогоднішньої зустрічі – вкрай сумний, все-таки є причини для радості: трагічні події тридцятих років визнано на державному рівні, пам’ять численних жертв голоду вшановано офіційно. Сергій Михайлович також розповів, що у ті страшні роки його сім’ю теж торкнулося горе трагічної втрати 
рідних і запропонував розпочати роботу пленарного засідання нетрадиційно для таких наукових заходів – помолитися за душі померлих під час панехиди, яку прямо у залі відслужив протоієрей Василій (Собор Святої Трійці УПЦ КП ).
Так, пленарне засідання конференції було присвячене питанням методологічних аспектів історичного дослідження теми геноциду, голодомору на території Запорізького краю, усної історії голодомору та представленням теми голодомору у Державному архіві нашої області та Запорізькому обласному краєзнавчому музеї.
На конференцію завітав почесний гість – заступник голови облдержадміністрації Микола Фролов, 
який наголосив, що влада завжди підтримуватиме творчий пошук небайдужих людей, особливо якщо це стосується таких малодосліджених питань, як Голодомор тощо. На думку Миколи Олександровича, тема Голодомору в Україні повинна обов’язково розглядатися у контексті регіональних аспектів її вивчення, а заходи, подібні даній конференції, необхідно проводити щорічно.
Доповідь декана історичного факультету, доцента Віктора Ткаченка стосувалася теми дослідження Голодомору на території Запорізького краю та розкривала інформацію про масштаби та кількість жертв наших земляків у 1932-1933 роки.
Віктор Григорович підкреслив, що, незважаючи на наявність певного обсягу задокументованих даних, визначити точні цифри загиблих неможливо.
По завершенні пленарного засідання аудиторії презентували збірник документів і матеріалів видавництва «Києво-Могилянська академія» під назвою «Голодомор 1932-1933 років в Україні» (2-й том); три томи видання «Реабілітовані історією» та «Спокута». Полковник СБУ Ігор Григоренко, який спеціально завітав до ЗНУ задля презентації нового видання «Голодомор 1932-1933 років у документах ГПУ НКВС», складеного за матеріалами служби безпеки України, наголосив, що керівництво СБУ робить усе можливе задля того, щоб історична правда стала відома усім.
Секційні засідання працювали у таких напрямках: проблема Голодомору 1932-1933 років очима історичних фактів; юридична оцінка Голодомору 1932-1933 років в Україні; художнє моделювання Голодомору 1932-1933 років; події Голодомору 1932-1933 років у засобах масової інформації.
Конференція – це, скоріше, результати, яким передувала плідна, кропітка щоденна робота. Так, на історичному факультеті було організовано заходи з ознайомлення студентів з подіями голодомору – навчальні лекції і семінари; в межах курсу історії України проводилися лекції на всіх факультетах Запорізького національного.
Триває масштабна і важлива співпраця із Державним архівом Запорізької області. Тут на збереженні - документи, пов’язані зі смертю людей 1933 року. Це - картки про смерть людей у різних районах області: більше 270 справ, кожна з яких містить від 10 до понад 100 аркушів. Усі вони – свідчення 
трагічних подій тридцятих років ХХ століття в Україні. Зараз студенти старших курсів історичного факультету разом із співробітниками архіву готують електронну базу даних цінних документів.
28 листопада колектив кафедри українознавства проводитиме вечір-реквієм, присвячений вшануванню пам’яті жертв голодомору. Ще кілька тижнів триватиме конкурс серед студентів на кращу наукову розвідку з даної теми.
До речі. Першого листопада 34-а сесія Генеральної асамблеї ООН одностайно прийняла резолюцію «Вшанування пам’яті жертв Голодомору в Україні». Генеральна конференція виразила впевненість у тому, що ця трагедія, викликана жорстокими діями і політикою тоталітарного сталінського режиму, повинна стати попередженням сучасним і майбутнім поколінням з метою дотримання демократичних цінностей, прав людини і законності. У той же час, слово «геноцид», на якому наполягала українська сторона, у документ не потрапило. У резолюції ЮНЕСКО події 1932-1933 років названі «трагедією».
Олена СКОК
