Стара версія
Університет Абітурієнту Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини прес-служби ЗНУ / Новини / Історичні науки досліджували близько ста юних дослідників

Історичні науки досліджували близько ста юних дослідників

Історичні науки досліджували близько ста юних дослідників
13.04.2017 16:13 Все Головні новини Факультети Історичний Історичний факультет «Молода наука-2017» конференція НТСА ДМВ НДЧ

Дванадцятого квітня, у рамках проведення Х університетської науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих учених «Молода наука-2017» на історичному факультету відбулася робота секції «Історичні науки».

Скажімо, засіданням «Давня та нова історія України» керував професор Сергій Лях (секретар – аспірант Юлія Ковальова). Під час заходу Анастасія Гретченко дослідила місце жінки у православній парафії в Україні на початку ХХ ст., Ростислав Зінченко представив формаційні структури новостворених міст на Півдні України (друга половина ХVІІІ ст.), Юлія Ковальова розповіла про передшлюбні експертизи на Півдні України в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Своєю чергою, Валентина Крайнік відзначила ціна успіху історика Миколи Костомарова, а Роман Ніконов дослідив Хортицький менонітський округ (1790–1911 рр.).
Також серед тем, які обговорили вчені, були такі: участь українських політичних партій в Українських Установчих зборах на Катеринославщині, відносини між Революційною повстанською армією України (махноців) та УНР, місце Степової Україна в геополітичних стратегіях «малих» держав першої чверті XVIII століття, Михайло Грушевський і духовенство: характер і еволюція стосунків, вечорниці як форма дошлюбної сексуальної поведінки української молоді кінця ХХ – початку ХХ ст., розвиток українського театру після прийняття Емського указу (1876 р.), ієрархія православної церкви в Україні у перші десятиліття ХХ ст., етапи становлення гідроархеології Запорізької області тощо.
Відтак, організатори подякували учасникам, зокрема Світлані Пеньковій, Олександру Сапронову, Олексію Сафонову, Дар’ї Стовбі, Ірині Точиліній, Жанні Цибульовій та Жанні Цибульській.
Засідання з новітньої історії України координував Василь Гвоздик (секретар магістр Ольга Сахно). На заході Валерія Андрієвська розкрила тему «Родина Ребет та їх роль у визвольному русі», Юлія Бугаєнко – «Голодомор 1932-1933 рр. на території Вільнянського (Софіївського) району Запорізької області», Віктор Буренков – «Дніпропетровська партійна еліта під час «Великого терору» в Україні (1937-1938 рр.)», Тетяна Грузова «Музей Дніпробуду як складник розвитку краєзнавчого руху на Запоріжжі (1920-1930-ті рр.)», Яна Жманкова Яна – «Житлове забезпечення міського населення УРСР у 20- 30-х рр. ХХ ст.», Григорій Ігнатуша «Громадська діяльність Олександра Воронина (50-90 рр. ХХ ст.), Дар’я Коломоєць – «Антисемітизм Махна: міф чи реальність?».
Також Ганна Леонт’єва Анна Павлюк, Тетяна Пригода, Богдан Пристінський, Ольга Сахно, Олексій Соловйов, Анна Супрун, Олександр Тішин, Дар’я Торба, Софія Тоцька, Олександр Хренов, Катерина Швець, Дар’я Шуляр розповіли про ставлення представників ІІ Всеукраїнського Православного Церковного Собору до митрополита Василя Липківського, дітей повоєнної епохи (40-50-х рр. ХХ ст.), особливості розвитку реклами в радянській Україні у 1920-30 рр., квартирне питання у СРСР, жіночий складник в особистому житті та професійній діяльності Олександра Довженка, органи духовного управління мусульман Радянського Криму (1920-ті роки), примітивізм у світовому і українському мистецтві, особливості адміністративно-територіального устрою Півдня України під німецьким цивільним управлінням, жінок Запоріжжя в 20-х рр. ХХ ст.: місце та роль в структурі трудової зайнятості, повстансько-селянський рух Нестора Махна на території Пологівського району (м. Запоріжжя), участь «ультрас» у подіях Революції Гідності та під час російсько-української війни 2014-2017 рр., трансформацію соціальних ролей радянських жінок у 1950-х рр. (на матеріалах Запорізької області) (м. Запоріжжя), митрополита Василя Липківського в діяльності І Всеукраїнського Собору УАПЦ за свідченнями сучасників.
Засідання «Всесвітня історія» пройшло під керівництвом доцента Оксани. Під час нього Марія Горелик розкрила тему «Середньовічний гумор як культурний та психологічний аспект епохи», Катерина Ємельянова – «Образ ірландської жінки очима британців», Карина Іщенко – «Сутність і результати економічних реформ уряду канцлера Гельмута Коля до об’єднання Німеччини», Лілія Косенко – «Розвиток живопису в НДР 40-60 рр. ХХ ст.», Тетяна Кравцова – «Особливості поведінки та способу життя жінок у Афганістані: формування нового соціального конструкту становища «між» двома статями», Ганна Леонт’єва – «Вихідці з України та українці на шляху до присудження Нобелівської премії», Олександр Міхотін «Взаємовідносини між протестантизмом та ісламом», Антон Першаков «Участь Іоанна Люксембурзького у битві при Кресі: спроба збереження рицарських ідеалів» 1. Рубан Катерина Формування напрямків молодіжної контркультури в 60-х роках ХХ століття в США, Дар’я Стовба – «Наполеон Бонапарт та Адольф Гітлер: порівняльний аналіз», Дмитро Трюхан – «Співвідношення між іррегулярними та постійними контингентами візантійської армії у середині VIII – на початку IX ст.».
Засідання «Джерелознавство, історіографія та спеціальні історичні дисципліни» пройшло під керівництвом доцента Юрія Іріоглу. На заході працювали: Богдан Андрієвський, Юлія Глушко, Ольга Гундер, Тетяна Давиденко, Людмила Данилюк, Наталя Дмитруліна, Олена Зеленяк, Юлія Зюзько, Олексій Кінащук. Вони дослідили теми: питання кадрового забезпечення навчальних закладів Катеринославської губернії на початку ХХ ст. в сучасній історіографії, європейська мода початку ХХ ст. через призму соціокультурної комунікації, матеріали архіву Харківського національного університету ім. Каразіна як джерело для персонологічних досліджень, жіночі прикраси в музейних експозиціях як частина та культовий атрибут одягу, усні історії жителів Михайлівського району Запорізької області як джерело з історії Другої світової війни, класифікація агітаційних плакатів СРСР і Третього Рейху часів Другої світової війни, «Без Махна»: формування образу «радянського Гуляйпілля» в офіційному дискурсі УРСР, термінологічна специфіка англомовного дискурсу з історії, публікації до історії протидії Війська Запорозького Низового імперській експансії на сторінках часопису «Киевская старина», процес русифікації болгарських сіл Північного Приазов’я (1921–1991 рр.).
Зокрема, Андрій Євдокимов вивчав проблематику конституційного процесу в Україні в сучасних історичних дослідженнях, Оксана Козакова – політику радянського уряду 1920–1930-х років щодо ромів у сучасній історіографії, Вікторія Коробко – відображення жіночої історії крізь призму героїв повісті «Інститутка» Марка Вовчка, Катерина Петрова – «Газета «Александровские новости» як джерело для дослідження проблеми пияцтва у м. Олександрівську на початку ХХ ст., Яна Пожидаєва – «Голодомор 1932-1933 років у Михайлівському районі Запорізької області за спогадами очевидців», Олександр Скрипка «В тіні вождів»: образи партійної еліти в радянському політичному анекдоті», Анастасія Яковлева – «Проблематика соціальних страхів в сучасній історичній літературі», Галина Гуславська – «Періодична преса міста Одеса у 1920 р.: загальний огляд».
Нарешті останнім, п’ятим засідання «Міжнародні відносини» на факультеті завершили роботи з теми «Історичні науки». Керував секцією Михайло Єльников. Серед учасників працювали такі юні дослідники: Ольга Бойко (Трансформація політичної системи Іспанії), Марія Горелик (Історія та особливості формування єврейської діаспори в США), Тетяна Грузова (Доктрина польського прометеїзму у зовнішній політиці ІІ Речі Посполитої (1918-1939 рр.)), Валентина Зигар (Відмова Китаю від політики «одна сім’я – одна дитина»: причини та наслідки), Наталя Ковальчук (Особливості розвитку паливно-енергетичної галузі Болгарії на сучасному етапі), Анастасія Костюк (Мусульманське питання в етно-релігійних відносинах Південної Франції на сучасному етапі), Олександр Міхотін (Роль Хуана Мануеля Сантоса у завершенні громадянської війни у Колумбії), Олена Обрезан (Зміни суспільно-політичної та економічної парадигми щодо статусу жінки на прикладі країн Східної Азії (друга половина ХХ ст.)), Дар’я Пєстова (Парламентські вибори у Греції 2015 року), Альона Просквіркіна (Стратегії регулювання імміграційних процесів у Німеччині (1940–1990-х рр. ХХ ст.)), Вікторія Ушата (Мексиканські наркокартелі: від зародження до диверсифікації кримінальної діяльності).
Нагадаємо, що традиційна конференція науковців нашого вишу «Молода наука», в роботі якої беруть участь понад 900 дослідників цього року, є ювілейною, десятою. Організаторами конференції виступають науково-дослідна частина та наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених ЗНУ.

Історичний факультет

Схожі новини