Стара версія
Університет Вступнику Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / Водевіль-жарт «Бой-жінка» представили глядачам студенти ЗНУ

Водевіль-жарт «Бой-жінка» представили глядачам студенти ЗНУ

Водевіль-жарт «Бой-жінка» представили глядачам студенти ЗНУ
14.06.2017 14:08 Все Головні новини Факультети Соціальної педагогіки та психології Акторська майстерність Факультет СПП кафедра акторської майстерності та дизайну спеціальність «Сценічне мистецтво»

Дипломна вистава студентів 5 курсу спеціальності «Сценічне мистецтво» за мотивами відомого твору Григорія Квітки-Основ’яненка «Бой-жінка» вразила глядачів яскравим гумором та неперевершеною грою молодих акторів. Сценографією та постановку водевілю на одну дію опікувався художній керівник курсу – народний артист України Олександр Король. Режисером-репетитором виступила старший викладач кафедри акторської майстерності і дизайну Тетяна Петрик, викладачем із вокалу – кандидат педагогічних наук, доцент Лілія Гринь, а концертмейстером – Альона Кулініч.

До державної екзаменаційної комісії увійшли: її голова народний артист України, гендиректор Національного академічного драматичного театру ім. І.Франка (Київ), доктор філософії у галузі «Мистецтвознавство», доцент кафедри організації театральної справи ім. І. Безгіна Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенко-Карого Михайло Захаревич та члени комісії: кандидат педагогічних наук, заслужений працівник освіти України, декан факультету соціальної педагогіки та психології Ольга Пономаренко, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри акторської майстерності та дизайну Галина Локарєва, заслужена артистка України, старший викладач Надія Стадніченко.

Дійовими особами та виконавцями спектаклю стали: Потап Левурда – Євген Козлов, Настя – Анна Акішина, Оришка – Алла Лазько, Сумасвод – Дмитро Бабчук, Євген Пономарьов, Дівчина – Анастасія Ляшиченко.

За словами керівника навчального театру ЗНУ Кристини Бондаревої, з іменем Квітки-Основ’яненка пов’язана історія становлення та розвитку харківського театру у першій половині ХІХ ст., в заснуванні та діяльності якого він брав безпосередню участь. Тут народжувалися і починали своє сценічне життя відомі комедії Г. Квітки, які мали значний вплив на розвиток української драматургії та сценічного мистецтва. Саме тому його творчість та один із кращих творів обрали студенти.

Студенти-актори відзначили, що рукописна копія первинного варіанту комедії “Бой-жінки”, на постановку якої одержано дозвіл цензури від 7 травня 1840 року, була з такою анотацією: «Потап – дурний, ревнивий мужик, жінка його Настя – бой-баба. Вона хоче відучити його від ревнощів і для того переконати його, що якщо захоче обдурити його, так йому нічим не врятуватися. При допомозі брата, відпущеного улана Сумасвода, вона морочить його цілий день і, нарешті, бідний Потап змушений обіцяти, що ніколи в житті не буде ревнувати жінки».

Відтак, саме цю ідею й хотіла передати молодь у своєму спектаклі. Її наставники підкреслюють, що п’єса «Бой-жінка» Григорія Квітки-Основ’яненка включає цікаві мотиви одурювання, удаваної солдацької служби, оглуплення через перевдягання (давнє травестійне начало). Інакше кажучи, Потап поводить себе подібно до народного сміхового стереотипу дурня, його дії у п’єсі постійно оцінюються з позиції здорового глузду, представником якого виступає його ж мати Одарка. Сміховий же дурень здатен на самооцінку, нехай абсурдну, але все ж – самостійну.

Коли на Потапа навалюється каскад запаморочуючих обманів, його жінка нарешті досягає бажаного: Потап погоджується з власною глупотою і примиряється з нею як із жорстокою реальністю. Втрата самосвідомості осо­бистістю змальовується як цілковита покора героя, що справді межує з бо­жевіллям. Свого часу, маючи на меті просвітити народ і прилучити його до культури побуту, поведінки й художньої творчості вищих верств, Квітка перетворював народний сміховий стереотип дурня так, щоб у ньому акумулювалося все нерозвинене і недоброчинне, тобто все те, що письменник-просвітник вважав за необхідне витравляти з народної свідомості. Незважаючи на те, що народний сміховий стереотип дурня легко прослідковується у виставі, він все ж існує у новому освітленні: виступає засобом виховного впливу на маси.

У грі акторів глядачі могли спостерігати, що Потап сприймається оточуючими як недоумкуватий і простакуватий. Дивовижна слухняність його, яка виникла після кількох оманливих подій, спровокованих дружиною, пояснюється також звичкою жити «у громаді», співвідносити свої вчинки з думкою оточуючих. У той самий час Потап намагається нерозумно хитрувати, дурити, навіть бити свою жінку: він схильний до зведення дріб’язкових рахунків, до мізерної ницої помсти, до ревнощів, - тобто наділений тими характеристиками, які в народі завжди зустрічають осуд і осміяння. Будь-які спроби приховати ці недоліки сприяють ще більшому їх виявленню.

Це й склало допоміжний потенціал образу. У цьому його бурлескна гнучкість, але саме ця його властивість дає можливість переосмислювати стереотип дурня на просвітницькій основі. Тож народний сюжет про недоумкуватого Потапа та його хитру жінку Пріську збагачується додатковими смисловими відтінками. Потап у спектаклі втілює нерозвиненість, негнучкість селянського мислення, схильність до забобонів.

До речі, Квітка-Основ’яненко не приховував «народного» походження сюжету п’єси «Бой-жінка». На всіх афішах того часу вказувалося, що сюжет запозичений з «простонародної оповіді», але він по-новому висвітлив архаїчні сміхові мотиви, зруйнував їх зсередини шляхом перенагромадження або занадто деталізованого опису. Письменник був зацікавлений у демонстрації пробудження свідомості Потапа, ось чому в кінці відкривається правда і герой зраджує своє сміхове світосприйняття, бо повертається до здорового глузду. Та й увесь каскад комізмів заповнює сцену тільки з однією метою, - щоб пробудити його свідомість, до того ж - негайно.

Гучні оплески глядачів підтвердили, що молодим актором втілити цей задум також вдалося сповна.

Тепер актори порадують Запоріжжя музично-театралізованим дійством «Популярні хіти музики» (14 червня, навчальний корпус №8, 15.30), хореографічною виставою за мотивами роману Ф.С.Фіцджеральда «Великий Гетсбі» (14 червня, навчальний корпус №8, 17.30) виставою за п’єсою П.Саксаганського водевіль на одну дію «Шантрапа» (15 червня, навчальний корпус №8, 11.00), за п’єсою Л.Філатова «Лізістрата» (15 червня, навчальний корпус №8, 16.30), ляльковою виставою «Вертеп» (16 червня, навчальний корпус №8, 10.00), літературною виставою «Кавярня Театр» (16 червня, навчальний корпус №8, 12.00) та хореографічною виставою за мотивами однойменної п’єси Ф.Шиллера «Підступність і кохання» (16 червня, навчальний корпус №8, 14.30).

 

Марія Канцелярист

 

 

 

Схожі новини