П’ятнадцятого серпня своє професійне свято відзначають археологи – люди, які присвятили своє життя, сповнене нелегкої, але натхненної праці, розкриттю таємниць минулого. Їхні невтомні пошуки дозволяють нам не лише більше дізнатися про своє коріння, осмислити історію свого краю та всього світу, але й, завдяки цьому, краще зрозуміти сьогодення.
Тож щороку в цей день керівництво, викладачі та студенти Запорізького національного університету вітають представників історичного факультету, зокрема доцента кафедри історії України, завідувача навчально-наукової лабораторії археологічних досліджень Геннадія Тощева та доцента кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Світлану Андрух. Вони – незмінні керівники археологічної практики студентів-першокурсників історичного факультету. На рахунку цих невтомних ентузіастів, справжніх знавців своєї справи, кілька вагомих археологічних знахідок, які дозволяють краще зрозуміти історію Степової України.
До речі, цей День археолога особливий для всіх учасників археологічної експедиції від ЗНУ. Справа в тому, що цього року на історичному факультеті відзначають своєрідний ювілей: тридцятий польовий сезон археологічної практики.
Уже традиційно місцем її проходження став могильник Мамай-Гора, що знаходиться поблизу с. Велика Знам’янка 
Кам’янсько-Дніпровського району. Це – унікальний історичний комплекс, де наші археологи знаходять як поховання доби середньовіччя, так і скіфські. Як і в минулі роки, студенти сповнені щирого ентузіазму і, попри літню спеку, з радістю на практиці опановують основи професії археолога.
Такі практики – не лише можливість для майбутніх істориків здобути важливий для них практичний досвід чи відчути себе причетними до знахідок артефактів. Це – можливість зрозуміти, що всі вони – частина великої дружної родини історичного факультету. Саме завдяки цьому відчуттю, студенти старших курсів факультету та випускники попередніх років із задоволенням приєднуються до експедиції. Їхня присутність на розкопках, інколи навіть із родинами, – одна з гарних традицій Запорізького національного університету.
Як відзначив декан історичного факультету, професор Володимир Мільчев, розповідаючи про значимість археологічних досліджень для освітнього процесу та наукової діяльності, «для представників факультету День археолога – доволі знакова дата. Наші науковці плідно і результативно працюють в галузі археологічних досліджень вже близько 30 років – із дня створення навчально-наукової лабораторії археологічних досліджень (у 1986 році). Головним напрямком діяльності цього факультетського підрозділу є проведення охоронних досліджень у Запорізькій та суміжних областях, реконструкція давньої історії краю, значення якої важко переоцінити. Цей день науковці та співробітники факультету, як правило, відзначають в польових експедиціях та на місцях розкопок».
Також Володимир Іванович наголосив, що в історії людства є періоди, про які можна дізнатись тільки з допомогою археології, адже це так звана «преісторія» (часи дописемної історії) і археологія в цьому сенсі належить до наукової дисципліни, з якої будь-який історик або студент, який вивчає історію, стикаючись з нею вже на першому курсі, формує фундаментальні знання про минуле.
Із цим твердженням цілком згоден проректор з наукової роботи ЗНУ, професор Геннадій Васильчук
Так, Геннадій Миколайович наголошує, що науковці історичного факультету провадять роботу створення фундаментальної історії краю з найдавніших часів до періоду середньовіччя, підтримують активні контакти с науковими установами Європи та Америки, беруть участь у роботі міжнародних експедицій та конференцій. Також активна взаємодія з колишніми випускниками історичного факультету і добре налагоджені контакти з краєзнавцями у різних районах Запорізької та інших областей дають можливість оперативно отримувати інформацію про пошкодження археологічних пам’яток чи випадкові знахідки археологічних артефактів.
Крім того, на базі лабораторії проводяться конференції та семінари. Тут видали понад 30 збірок наукових праць та монографій. Її співробітники беруть активну участь у написанні підручника з історії рідного краю для учнів області, посібників для студентів. Варто відзначити, що перу доцента Геннадія Тощева належать близько 200 наукових праць, 
зокрема, понад 10 монографій. Вони видані не тільки в Україні, але й за кордоном, і здобули визнання наукової спільноти. У Запоріжжі регулярно виходять «Старожитності Степового Причорномор'я і Криму», він – головний редактор цих видань. Окрім того, науковець входить до редколегій низки видань (видання Інституту археології НАН України «Археологія», видання Запорізької обласної адміністрації і Запорізького Національного університету «Культурологічний вісник», видання Музею історії зброї у м. Запоріжжі – альманах «Історія зброї»).
Щороку наші археологи знаходять нові поховання – від бронзової доби до епохи Середньовіччя. Артефакти – наконечники, пряжки, фрагменти кінської збруї., монети Скажімо, у 2015 році у скіфському похованні вони знайшли уламки грецької амфори, створеної наприкінці V ст. до н. е. Ця знахідка викликала неабиякий інтерес серед науковців, котрі досліджують вказану епоху.
Варто відзначити, що археологічні артефакти, які щорічно надходять у лабораторію, після відповідної обробки передаються на зберігання в Запорізький обласний краєзнавчий музей, значна частина з них є окрасою його експозицій.
Таміла Тарасенко
