Університет Вступнику Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / Тридцятий археологічний сезон дослідники історичного факультету завершили із новими знахідками

Тридцятий археологічний сезон дослідники історичного факультету завершили із новими знахідками

Тридцятий археологічний сезон дослідники історичного факультету завершили із новими знахідками
22.08.2017 09:42 Все Головні новини Історичний факультет Археологічна експедиція Знахідки

Нещодавно завершилась археологічна практика для студентів історичного факультету, яка тривала з тридцятого червня до вісімнадцятого серпня на кількох об’єктах: в селі Юрківка Оріхівського району, де під керівництвом доцента кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Михайла Єльникова студенти досліджували споруди епохи Середньовіччя (залишки кам’яного будинку та зразки орнаментованих кахлів), а також на Мамай-Горі і курганному могильнику Солоха. Уже 30 рік поспіль майбутні історики під керівництвом завідувача навчально-наукової лабораторії археологічних досліджень, доцента Геннадія Тощева та доцента кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Світлани Андрух проводять розкопки на території курганного заповідника Мамай-гора, біля села Велика Знам'янка Кам’янко-Дніпровського району.

За словами Геннадія Тощева, результати роботи археологічної експедиції були досить цікавими, а тридцятий, ювілейний, археологічний сезон видався доволі вдалим на знахідки. Так, на Мамай-Горі археологи дослідили чергову низку ногайських поховань. Також під час археологічних робіт на курганному могильнику Солоха були виявлені 14 скіфських поховань і знайдені вироби із заліза та бронзи (панцерні пластинки, залізні ножі, вістря списів, браслети, вістря стріл,) а також намиста зі склопасти різних форм та забарвлень, античний посуд: чорнолакові – столові й тарні – амфори. Так, наприклад завдяки кількаденній роботі археологів, їх кропіткій праці, професіоналізму, великим зусиллям та особливій техніці склеювання різних шматочків давнього посуду, вдалось відтворити прекрасну амфору.
На думку науковців історичного факультету, такий успіх можна пояснити завдяки різним факторам, зокрема – налаштованості на роботу самих учасників експедиції, сприянню і допомозі керівництва університету та місцевих жителів. Тому результатами експедиції археологи задоволені. Вони відзначають, що самі учасники практики виявились дуже здібними і проявили всі свої навички та вміння, а судячи з їх оптимізму можна стверджувати, що очікування від першої практики були цілком виправдані, адже деякі із студентів залишались не тільки на одну зміну, а до кінця експедиції. Крім того, студенти вели польові щоденники практики, які дали змогу керівникам експедиції скласти свої враження про них.
У цій археологічній експедиції взяли участь близько 40 осіб, серед яких були не тільки першокурсники, але й студенти 4-5 курсів, а ще – школярі з різних навчальних закладів міста (деякі з них в наступному році планують вступити на історичний факультет ЗНУ). Крім того, серед учасників експедиції були випускники історичного факультету, які надали волонтерську допомогу в організації та проведенні експедиції. Усі вони пройшли маленьку школу життя, отримали навички побудови побуту й роботи у польових умовах, навчились обробці матеріалів, креслення та замальовки поховальних комплексів. А також навчились готувати, тримати лопату і сокиру, пізнали один одного краще та згуртувались в єдиний дружній колектив. Також в експедиції взяли участь і екскурсанти з різних міст: Харкова, Одеси та Енергодара. Крім того, за 30 років експедицій її учасники знайшли багато друзів та однодумців серед місцевих жителів та мешканців інших міст.
Студенти, які повернулись із розкопок на території курганного заповідника Мамай-гора, отримали неоціненний досвід археологічної роботи, а ще – незабутні враження. Так, студент 4 курсу історичного факультету Ілля Бовсуновський розповів: «Під час археологічної практики ми отримали велику кількість позитивних емоцій від спільної роботи, познайомились із новими студентами, випускниками, поділилися своїм досвідом у навчанні та роботі й добре відпочили. Мені є з чим порівнювати, адже я цим займаюсь з 14 років. Це для мене – вже 7 сезон, і найбільш яскраві враження у мене залишились під час знахідок на кургані Солоха (кістяний ніж, дзеркальце, вістря стріл та інші артефакти). Раніше я не стикався з таким масштабом та великою кількістю знахідок. Працювати при цьому доводилось інколи прискореними темпами і багато чому вчитись, але я здобув неоціненний досвід. Далі я хочу розширити свій кругозір і взяти участь в інших цікавих археологічних експедиціях, зокрема до села Юрківка та Дмитрівка».
Як відзначив завідувач навчально-наукової лабораторії археологічних досліджень Геннадій Тощев, розповідаючи про значимість археологічних досліджень для освітнього процесу та наукової діяльності, такі польові експедиції важко переоцінити. Так, наприклад, археологічний комплекс Мамай-гора, на якому проводять археологічні дослідження науковці історичного факультету ЗНУ, – це один із найбільших курганних могильників у степовому Причорномор’ ї. Археологічна експедиція ЗНУ проводить розкопки на цій території ще з 1988 року. За 30 років розкопок вже досліджено 185 насипів і три грунтових могильники (понад 600 поховань). Розкопки показали, що дана місцевість була освоєна людьми вперше в епоху неоліту. До цього часу відноситься грунтовий могильник, частина могил якого зруйнована зсувами. При цьому обряд створення над могилами насипів із землі курганів – з’являється пізніше, в епоху енеоліту (IV тис. до н.є.). Більш пізні поховання доби бронзи (III-II тис. до н.є.) представлені майже всіма відомими культурами цього часу. Для кожної з них характерні свої конструкції могил, обряд поховання, вироби з глини, бронзи і каменів.
Як свідчать дослідження науковців, зокрема представників історичного факультету ЗНУ (Світлани Андрух, Геннадія Тощева), у похованнях катакомбної культури були виявлені унікальні знахідки: чаша прямокутної форми та горщик з піктограмою (малюнками, що розглядаються як протописемність). Різке збільшення площі могильника відбувається в скіфський час. Так, у багатьох могилах виявлено інвентар, який представлено керамікою привозною (амфори, кілики, канфари) і місцевою, зброєю (вістря списів та стріл, мечі), прикрасами (кільця, браслети, намисто), побутовими виробами (прясла, ножі, шила). Ці знахідки свідчать, що основна кількість поховань належить рядовому населенню, а окремі можна інтерпретувати як поховання знатних осіб. Серед значної колекції речей науковці відзначають масивну бляху з бронзи із зображенням жінки, футляр для дзеркала з поліхромним зображенням лева, статую, яка зображує скіфа та інші. Цей могильник продовжував функціонувати і пізніше, коли з’явилися сармати, а потім і половці. Найпізніші поховання залишили ногайці. Таким чином, на могильнику Мамай-Гора знайшли останній притулок представники різних племен і народів, яких протягом восьми тисяч років притягав цей край.
Варто відзначити, що археологічні артефакти, які щорічно надходять у лабораторію, після відповідної обробки передаються на зберігання в Запорізький обласний краєзнавчий музей, значна частина з них є окрасою його експозицій.

Олена Переверзєва

Схожі новини