Стара версія
Університет Абітурієнту Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини прес-служби ЗНУ / Новини / Археологи ЗНУ досліджували золотоординське місто

Археологи ЗНУ досліджували золотоординське місто

Археологи ЗНУ досліджували золотоординське місто
13.09.2017 11:36 Все Головні новини Факультети Історичний історичний факультет практика освітній процес археологічні дослідження золотоординське місто

Цього літа, під час практики загін археологічної експедиції Запорізького національного університету, який спеціалізується на вивченні Середньовіччя, проводив дослідження залишків міста часів Золотої Орди XIV ст. поблизу с. Юрківка Оріхівського району Запорізької області.

Роботи велись силами студентів першого курсу історичного факультету ЗНУ спеціальності «Історія». У складі загону було 10 дівчат і хлопців. Дослідження були зосередженні на локальному підвищенні – Юрківська гора, де, за свідченнями джерел XIX ст., знаходився татарський аул із великою мечеттю. Ця місцевість тривалий час носила назву Мечеть-Могила, а с. Юрківка на мапах позначалося як Аул.

Під час досліджень культового призначення – мечеті-мавзолею або двокамерного мавзолею – у його центральній частині відкрили поховальний майданчик квадратної форми, розмірами близько 6 х 7 м, обмежений по периметру широкою траншеєю. На вирівняній горизонтальній поверхні майданчика знаходилась цегляна кладка товщиною у дві квадратні цеглини, скріплена між собою гіпсовим розчином. Під долівкою поховального майданчика – гур-хани – відкрито два цегляних склепи зі склепінням, в яких виявлено поховання дорослого і дитини. Небіжчики лежали за мусульманською традицією головою на захід, в дерев’яних домовинах, кути яких були скріплені залізними деталями.

Також археологи знайшли незначну кількість керамічного гончарного посуду і залізні цвяхи. Подібні поховальні конструкції відомі серед пам’яток Кримського півострова, зокрема мавзолею з відрогів гори Малий Агармиш, поряд з фортечним муром міста Солхата(сучасне м. Старий Крим). На схід і південь від гур-хани відкрито дві ніші, де, вірогідно також знаходились поховання. Вони повністю пограбовані. До центру поховального майданчика йшов ряд колон, основи яких виявлені у східній частині будівлі.

Зруйнований культурний шар досягав на окремих ділянках потужності 2,2-2,25 м і в ньому виявили залишки архітектурного оздоблення стін будівлі – мозаїчні панно з кашинними різнокольоровими плитками, центральною орнаментальною композицією яких, здебільшого, була шестипроменева зірка, вкрита зовні глазур’ю зеленого кольору, а також крупна кашинна цегла з бірюзовою поливою. Така традиція характерна для суспільних і культових будівель столиці Золотої Орди – міста Сарай-Бату на Нижній Волзі та має перські, середньо- і малоазійські (сельджуцькі) витоки.

Квадратна цегла типова за розмірами для золотоординських пам’яток Поволжя, скріплена за допомогою розчину зі світло-жовтої і білої глини. Будівля за плануванням мала форму восьмикутного «барабану» типову для золотоординських міст Криму, Поволжя, Центральної Азії і хулагуїдського Ірану.

Міста були одним із культурних феноменів Золотої Орди, вони виникали у степовій зоні за короткий період, маркуючи напрямок важливих транспортних торгових комунікацій Євразії з заходу на схід – північної ділянки Великого шовкового шляху, та з півночі на південь – із давньоруських князівств до Кримського юрту.

У Запорізькій області число золотоординських міст було значним, що засвідчує урбаністичні процеси краю за часів середньовіччя. Більшість їх зруйнована або затоплена водами Каховського водосховища. Місто поблизу с. Юрківка, що отримало у наукових колах назву городище «Кінські Води», дозволяє визначити рівень розвитку матеріальної культури, торгові зв’язки населення, що його залишило. Наступного року експедицією планується продовжити додатковим дослідженням пам’ятки.

 

Михайло Єльников,

доцент кафедри всесвітньої історії

та міжнародних відносин

 

Схожі новини