Вже чотирнадцята лекція зібрала у Запорізькому національному університеті всіх охочих дізнатися детальніше про «Психологію комунікацій: як говорити так, щоб вас почули». Цього разу спікером проекту була Ксенія Писаревська, професійний бізнес-тренер із розвитку особистісних і бізнес-навичок.
Відрекомендувала гостю координатор проекту від Студради ЗНУ Марія Пересипко. Яка висловила переконання, що новий сезон Лекторію буде тільки яскравим, насиченим і цікавим. Згодом усі охочі мали нагоду вивчити типові стратегії спілкування, дослідити причини, чому нас не чують і ознайомитися з правилами й алгоритмами відповідей на запитання, адже ефективна комунікація дозволяє досягти максимальної згоди та очікуваних результатів. Присутні говорили про те, що і як ми говоримо. Також на них чекав практикум в переконанні та стислості.
Спікер розповіла про формальне та живе спілкування. А також повідомила гостям заходу, що виходить із ролі тренера й буде із кожним «на рівних». У невеличкій вправі-знайомстві кожен міг вписати у листочок своє ім’я та ту рису характеру, яка найточніше передає опис якостей, котрі допомогли вийти їм із певної ситуації. Звучали в аудиторії такі означення, як 
адаптивність, впевненість, відвертість, чесність, терпимість, відкритість, толерантність тощо. Не менш цікавим етапом розмови стало обговорення основних ресурсів людини – часу, грошей, зв’язків, інтелекту, здоров’я, сили (енергії), статусу та інших. Ксенія Писаревська у викладі своїх тез підкреслила: «Лідер мотивує своїм результатом. Він нікого не переконує».
У той же час присутні обговорили й перепони до живого спілкування: сором’язливість, страх здаватися смішним, низьку самооцінку, невпевненість, нав’язливість, нецікавість, монотонність, некомунікабельність, плітки, засудження, негатив і скарги, виправдання, прикрашання, перебільшення, догматизм, тиск. Таким чином, до основ живого спілкування вдалося включити: відвертість (прямоту, простоту, правдивість), вміння бути собою (втілювати свою власну істину), чесність, повагу (в першу чергу, до самого себе, до досвіду людей), любов (у значенні побажання оточуючим всього найкращого як ознака зрілої особистості).
А як бонус кожен присутній отримав таблицю его-станів і типових способів поведінки й висловлювань до них. Її три основні складники стосувалися позицій «Діти», «Дорослі», «Батьки». Своєю чергою, стан дитини ділився на спонтанний, пристосування, бунта, а батьків – на критичного й турботливого. Відтак, прагнення до партнерського типу спілкування, тобто стану «Дорослого» визнавалося як найсприятливіше. Така людина збирає та надає інформацію, оцінює вірогідність, приймає рішення. У твердженнях висловлюється думка, а не безапеляційне судження, використовуються висловлення типу: таким чином, вірогідно, відносно, альтернатива, на мою думку, наскільки можливо, давай розглянемо причини. При цьому мати пряму позу, обличчя спрямовувати на співбесідника, відкрито, зацікавлено, природно жестикулювати в розмові, мати контакт очей на одному з партнером рівні, голос контролювати як зрозумілий, спокійний, рівний, без зайвих емоцій.
Цікавим блоком роботи Лекторію стали кілька сценок, котрі експромтом продемонстрували різні типи діалогів. Наприклад, одна ситуація стосувалася сусідів. Той із них, хто мешкає вище, поливав квіти, а вода постійно потрапляла на нижній балкон. У іншому випадку песик іншого сусіда приглядів ковбик біля дверей іншого сусіда. Тож студенти використали у своїх моделях елементи вмовляння, партнерства, обурення.
А наостанок отримали кілька прикладних порад: контролювати швидкість та гучність мовлення, інтонації, робити паузи; пам’ятати про зовнішній вигляд, «тримати обличчя», найголовніше – не зупинятися на досягнутому й постійно отримувати досвід із питання вже самостійно, за покликом серця.
Нагадаємо, що лекції проекту продовжаться вже вісімнадцятого вересня. На студентському майдані (між навчальним корпусом № 2 та № 6) Ольга Гаркуша розповість про «Створення бренду в Інстаграм».
Марія Канцелярист
