Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мов. Це свято було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. В Україні цей день відзначається з 2002 року. Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння її вільному розвитку. За недовгий час свого існування воно вже стало традиційним.
З нагоди Міжнародного дня рідної мови наукова бібліотека презентує книжкову експозицію «21 лютого – Міжнародний день рідної мови» (2-й навчальний корпус, читальний зал (ауд. 139). Представлені книги про походження, історію, розвиток мови.
Відомий мовознавець Іван Ющук присвятив «Словник української мови VІ століття» (Київ, 2017) пам’яті предків, які століттями творили й свято берегли рідну українську мову, передаючи її з покоління в покоління. У словнику зібрано понад 13 тисяч слів української мови слов'янського походження, які повністю або частково звучанням і значенням збігаються зі словами верхньолужицької (7,5 тис. слів), чеської (10,8 тис. слів), словенської (9,3 тис. слів), сербської й хорватської мов (10,2 тис. слів), території яких не межують з Україною. Можна з повною підставою припускати, що їх наші предки вживали ще до розселення слов’ян – у VІ-му й попередніх століттях, а не запозичили пізніше. Ці слова є переконливим свідченням про побут, звичаї й життєві турботи наших далеких предків.
У книзі професора Ужгородського національного університету Івана Сабадоша «Українська лексика у просторі і часі» (Ужгород, 2015) зібрано праці, в яких досліджуються важливі питання української лексики з погляду її територіального варіювання, історії, джерел поповнення, походження. Аналіз українського лексичного матеріалу здійснюється на великому фактичному матеріалі, записаному в живих українських говорах, узятому з писемних пам’яток, опублікованих і рукописних, зі словників різних типів та інших джерел.
У монографії Миколи Степаненка «Політичне сьогодення української мови» (Харків, 2017) схарактеризовано найважливіші лексичні й лексико-семантичні зміни в сучасній українській мові, спричинені дією екстралінгвальних чинників – Помаранчевої революції та Революції Гідності. 3'ясовано, зокрема, новий семантичний обсяг слова майдан (Майдан), проаналізовано й системно представлено неологізми, перифрази й перифрастичні ряди, що об’єктивують суспільно-політичні трансформації в Україні періоду 2004–2016 рр.
Представлені різноманітні підручники з української мови. Серед них є навчальний посібник Ірини Арібжанової «Сучасна українська мова. Базові поняття синтаксису» (Київ, 2016), в якому розглянуто предмет і об'єкт синтаксичної науки, семантико-синтаксичні відношення та синтаксичні зв'язки між словами. Висвітлено основні напрями й аспекти вивчення синтаксису.
Знання мов розвиває не тільки інтелектуально, а й сприяє живому спілкуванню та взаєморозумінню представників різних народів на нашій рідній землі. Кожна мова є самобутня, вона відображає менталітет і звичаї народу. Видання білоруською, польською, болгарською, угорською мовами представлені на виставці словниками: «Білорусько-український словник» (Київ, 2007), «Польсько-український, українсько-польський словник» (Київ, 2015), «Українсько-болгарський словник» (Київ, 2001), «Українсько-угорський словник сталих словосполучень та виразів» (Ужгород, 2009) та інші.
Інформацію про всі книги, автореферати дисертацій, публікації в газетах, журналах та наукових збірниках подає електронний каталог. Запрошуємо до університетської книгозбірні вивчати рідну мову!
Наукова бібліотека