В останні лютневі дні Україна традиційно вшановує славетну письменницю Лесю Українку – це Лесині дні. 25 лютого 2018 року виповнюється 147 років від дня народження геніальної української поетеси та активної громадської діячки Лесі Українки (справжнє ім’я – Лариса Петрівна Косач-Квітка, 1871-1913). Завдяки щирій відданості рідній країні, її ім'я стало одним із символів української держави.
Університетська бібліотека має багате зібрання видань творів Лесі Українки різних років, а також наукових праць, присвячених дослідженню її творчості. Книжкова виставка «Леся Українка – українська письменниця, перекладач, культурний діяч» (навч. корпус №2, читальний зал, кімн. № 139) представляє унікальне 1 376-сторінкове видання: Леся Українка «Усі твори в одному томі» (Київ, 2008). У книжці вперше в історії української літератури вміщено всю відому творчу спадщину Лесі Українки, яка спромоглася напрочуд сильно відтворити могутній творчий дух свого народу.
Фонд рідкісної книги зберігає видання, яке на сьогодні є книжковою пам’яткою – Леся Українка «Стародавня історія східних народів» (Катеринослав, 1918). Праця створювалася Лесею Українкою упродовж 1890-1891 років для навчання молодшої сестри. Вивчення сходознавчих досліджень, осмислення історії, вірувань, звичаїв східних народів поглибили орієнталістську тематику в її поетичній та драматичній творчості, спонукали до перекладацької діяльності.
Як звучать рядки поезій Лесі Українки «Сім струн (цикл): Sieben Saiten (Zyklus)», «Сльози-перли (цикл): Perlende Tränen (Zyklus)», «Досвітні огні: Licht im Dämmer» та інші німецькою мовою? У збірнику «Вірші. Gedichte» (Дніпропетровськ, 2008) вміщено лірику видатних українських та німецьких поетів на мові оригіналу та в перекладі, а поезії Генріха Гейне звучать українською в перекладі Лесі Українки.
У монографії Галини Левченко «Міф проти історії: Семіосфера лірики Лесі Українки» (Київ, 2013) поєднання міфо-архетипного, екзистенційно-психобіографічного та структурно-семіотичного методів прислужилося відкриттю в метатексті лірики Лесі Українки нових значень, увиразненню важливих його аспектів: тлумаченню проблеми міфологізму, метафізичних мотивів, світоглядних настанов, стильової еволюції, рецепції традиційних сюжетів та образів.
Авторка книжки «Леся Українка. Життя і тексти» (Київ, 2011) Лариса Мірошниченко, працюючи винятково з рукописами й оригіналами, провела текстологічні дослідження, в яких поєдналися традиційне літературознавство, текстологія, психологія творчості, елементи графології і психоаналізу. Дослідниця спостерігала зміни у почерку поетеси, внесення правок, і бачила, як рухалася і пульсувала її думка.
У книжці Василя Даниленка «Ізидора, рідна сестра Лесі Українки: від сталінських таборів до еміграції» (Київ, 2011) розповідається про переслідування родини Косачів у роки радянської влади, про долю наймолодшої із сестер Лесі Українки – Ізидори Косач-Борисової, репресованої в 1937-1939 рр. Оригінальні документи архівно-кримінальної справи висвітлюють життєвий шлях і незламну волю мужньої жінки, її глибокі національні почуття, любов до України.
Унікальний всесвіт Лесі Українки продовжують вивчати. За останні п’ять років до бібліотечного фонду надійшло десять авторефератів дисертацій, що дослідили трансформацію традиційних моделей у драмі "Камінний господар" Лесі Українки (Ольга Боговін), Єгипетський модус в творчості Лесі Українки (Олена Козлітіна), інтелектуалізацію української літературної мови кінця ХІХ - початку ХХ століття в драматичних поемах Лесі Українки (Тетяна Агібалова) та інші аспекти її творчості.
Інформацію про всі книги, автореферати дисертацій, публікації в періодичних виданнях та наукових збірниках подає електронний каталог. Запрошуємо до університетської книгозбірні на перегляд книжкових виставок та вивчення творчості українських письменників!
Наукова бібліотека
