Стара версія
Університет Абітурієнту Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини прес-служби ЗНУ / Новини / Конференція в ЗНУ об’єднала понад двохсот дослідників усної національної історії

Конференція в ЗНУ об’єднала понад двохсот дослідників усної національної історії

Конференція в ЗНУ об’єднала понад двохсот дослідників усної національної історії
12.10.2018 15:47 Все Головні новини Факультети Філологічний Філологічний факультет Всеукраїнська наукова конференція «Література й історія»

На базі філологічного факультету цими днями пройшла ХІ Всеукраїнська наукова конференція «Література й історія». Традиційно раз на два роки вона збирає широкий загал учасників і щоразу до їхнього числа приєднується все більше й більше науковців – філологів, літературознавців, істориків, а також письменників, громадських діячів – усіх, кому небайдужа та історична правда, яка звучить з уст самого народу.

Цього разу до числа організаторів та учасників події, яка проходить під егідою МОН України, долучилися майже півсотні закладів вищої та середньої освіти, установ, які представляють різні регіони України. Серед них: Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Криворізький національний університет, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка (м. Старобільськ), Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, Буковинське етнографічне товариство, Національний заповідник «Хортиця» та багато інших. Понад двісті учасників представили свої наукові розвідки на огляд громадськості. У рамках конференції відбулися засідання десяти секцій, що розглянули дослідження з різної проблематики.
Гостей конференції та учасників пленарного засідання зустріли й привітали проректор з науково-педагогічної та навчальної роботи Олександр Гура, декан філологічного факультету Тамара Хом’як і модератор заходу – завідувач кафедри української літератури Наталія Горбач.
Усі вони відзначили важливість такого формату конференції, адже вона демонструє міжпредметні зв’язки і надає можливість глибше, всебічно осягнути національну історію, побачити її через призму особистісного людського та художнього світосприйняття. А ще – вчитися на досвіді пращурів, який демонструє справжні приклади патріотизму, прояву людського характеру, глибинні мрії та прагнення українського народу. Звернули присутні увагу і на той факт, що історія має властивість повторюватися, що демонструє нам сьогодення і життя в умовах антитерористичної операції, яка відбувається на східних територіях держави.
Заглибитися в козацьку давнину та дослідити відбитки пов’язаних із цим моментів у художніх творах й усній народній творчості допомогли учасникам наукового зібрання доповіді, представлені на пленарному засіданні. Першим слово надали професору кафедри української літератури Віталію Шевченку, який свого часу ініціював започаткування цієї конференції.
Він вказав на той факт, що сучасники часто не цікавляться національною історією. Поряд із тим, представники історичної науки сьогодні намагаються відновити факти та події в неспаплюженому варіанті. Але й з науковцями сьогодні можна позмагатися засобами художньої літератури, яка не тільки створює широкомасштабну історичну панораму, а й аналізує її з точки зору людського фактору та народного сприйняття. А ще, художній твір має, порівняно з історичним, набагато більшу читацьку аудиторію й здійснює набагато сильніший емоційний вплив. Своє бачення доповідач виклав у рамках дослідження з теми «Інтертекстуальність історичного роману С. Ревякіна “Гуляйполе”», відзначивши масштабність та історичність досліджуваних у творі подій та характерів, центральним серед яких виступає очільник вільнокозацького руху на Гуляйпільщині – Нестор Махно.
Ще один із поважних гостей конференції – професор Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ Анатолій Поповський – привернув увагу присутніх до унікальних записів Якова Новицького – «Малорусские песни, преимущественно исторические» (1894), продемонструвавши специфіку відбиття історичної пам’яті народу, прагнення свободи тощо, а також історичні паралелі із сьогоденням.
Не менш зацікавили присутніх і доповіді професора кафедри слов’янської філології ЗНУ Ірини Павленко, професора Бердянського державного педагогічного університету Ольга Харлан та доцента кафедри німецької філології і перекладу ЗНУ Олександри Ніколової.
Трагічні сторінки історії Голокосту в літературних творах представила на розгляд зібрання Ірина Павленко. Вона закцентувала увагу на двох видах історичної пам’яті – офіційна історія, яка часто втрачає довіру людей, та індивідуальна пам’ять (перекази, спомини, фотографії, місця подій тощо). Останні входять у поняття «місця пам’яті». Про такі способи збереження й подання історичних фактів йдеться в низці творів сучасних письменників – Раїси Плотнікової («В яру згасаючих зірок»), Оксани Забужко («Музей покинутих секретів»), Юрія Винничука («Танго смерті»), Марії Матіос («Черевички Божої Матері») тощо. Автори, які спілкуються з учасниками подій, збирають усно передані оповіді про трагічні моменти історії, часто виносять на огляд читача маловідомі або зовсім до того невідомі факти, що вражають.
Її колега – професор Ольга Харлан, продовжуючи тему історичних досліджень у літературі, доповіла про специфіку «Червоного Ренесансу» в рамках літературного осмислення подій і процесів революційного та пореволюційного періоду – у творах останніх років.
А от знавець зарубіжної літератури і класичного роману Олександра Ніколова докладно розповіла про прийоми створення історичних образів (псевдоморфність) на прикладі історичної прози Вальтера Скотта та Пантелеймона Куліша («Чорна Рада» та інші). При цьому дослідниця акцентувала увагу на загальнолітературному європейському процесі, який спричинив вплив на становлення жанру в українській літературі, і на тому, як це відбувалося в зворотньому напрямку.
Кульмінаційним моментом пленарного засідання стала доповідь старшого викладача кафедри мовної підготовки Запорізького державного медичного університету Людмили Даниленко. Науковець розповіла про свої враження від нещодавно прочитаного історичного роману і надала його критичний аналіз у доповіді «Генетичний код пам’яті в історичному романі В. Терлецького “Книга сили. Воля”». Після чого до присутніх звернувся сам автор Валентин Терлецький, який і презентував свій новий твір, який незабаром матиме продовження.
Письменник розповів про свою роботу над романом, яка тривала майже рік: від вивчав історичні факти, зустрічався з людьми в різних містах, зокрема з козаками, хранителями характерницьких традицій, які допомагали йому розкрити сутність подій. Він отримав навіть можливість побачити легендарну книгу козацьких карбів, яку тримають у тайні від ворогів і про яку йдеться у канві роману. У творі вдало поєднують історична правда і авторський домисел, образність і достеменність викладу окремих культурологічних фактів (мода, кухня тощо), цікаві оповіді про магію характерників, яких вороги вважали шайтанами. Енцеклопедична обізнаність автора та його манера викладу привертають увагу читача, а перші з тих, хто прочитав цю книгу, свідчать, що вона діє як магніт і навіть впливає на певні доленосні події у їхньому житті.
Учасники конференції впевнені, що робота з вивчення історичної правди, переданої через УНТ і художні твори, щойно розпочинається. У цьому плані відкривається досить широке поле діяльності і для письменників. До речі, форма історичного роману наразі набуває популярності на національному ґрунті.
За результатами конференції буде видана зірка матеріалів, до якої увійдуть більше півсотні тез доповідей.

Олена Хлистун

Схожі новини