У ЗНУ заступник міністра освіти і науки України Максим Стріха зустрівся з представниками наукової галузі, щоб обговорити її розвиток
Варто відзначити, що заступник Міністра освіти і науки України, доктор фізико-математичних наук, професор Максим Стріха перебуває в Запоріжжі в рамках робочої поїздки. Для студентів гуманітарних факультетів Запорізького національного університету урядовець прочитав публічну лекцію «Данте. Світ. Україна», після чого відбулась зустріч з науковою громадськістю області. Задля обговорення розвитку науки в вищій освіті були запрошені ректори, проректори з наукової роботи, керівники науково-дослідних частин, керівники аспірантур і докторантур, керівники лабораторій, завідувачі кафедр вищих навчальних закладів області. Участь у публічному обговоренні взяв заступник голови облдержадміністрації Едуард Гугнін. Модератором заходу став народний депутат, ректор ЗНУ Микола Фролов.
На початку зустрічі Максим Віталійович окреслив поточну ситуацію, котра пов’язана зі станом наукової галузі як такої. «До 2014 року наука не була пріоритетом для української влади. Періодично були певні спалахи у цій галузі, але продуктивного результату це не принесло. Лише останні чотири роки, попри те, що в країні тривають бойові дії, представники влади приділяють час певним законодавчим та методичним базам для розвитку саме науки. Отже, наша зустріч буде побудована у форматі діалогу, мені цікаво і потрібно знати проблеми науковців, що працюють у вишах», - наголосив Максим Стріха.
Основними й етапними темами публічної зустрічі стали такі важливі нюанси: перспективи розвитку українського академічного університету, ключові блоки тем про Національну Академію, Національну Рада, котру очолює прем’єр-міністр (але дуже б потрібен був тут профільний міністр), Національний фонд досліджень (ця незалежна структура, до речі, 262 млн грн на наступний рік отримала, і це в 10 раз більше, ніж минулого року). Тобто у нас є великі проблеми, хоч не можна і нехтувати тими здобутками, які ми маємо.
Максим Віталійович особливо акцентував свою увагу на таких структурах, як НАЗЯВО, експертні комісії для атестації, новий склад наукового комітету та інших, закликаючи висувати на вакантні місця цих одиниць системи винятково авторитетних людей.
Йшлося на заході й про ухвалення Постанови про атестацію наукових кадрів в університетах. Згідно з її положеннями для великого класичного університету – рівень фінансування напрямків може бути різними. Загалом атестуватимуться учені за 7 науковими напрямками. Їх групи будуть претендувати на базове фінансування від держави. Згодом складатиметься план розвитку наукового напрямку. Дослідники отримуватимуть ресурси за умови факту атестації.
Також у державі продовжуватиметься конкурсний поток як джерело фінансування. Незабаром стартуватиме ще один конкурс – за пріоритетами Горизонту, роботи в консорціумах. У ньому надаватимуться досить суттєві кошти. Відтак, міжнародне наукове співробітництво – має також лишатися серед яскравих пріоритетів. Максим Стріха розповів про кілька свіжих цікавих конкурсних програмамх від білорусів, чехів, китайців. Та радив стежити за подібними оголошеннями й брати активну участь у відповідних програмах.
Також гість закцентував увагу на соціогуманітарному складнику. Розповів про підписання угод з підприємствами – як навичку, котра виявилася досить корисною у новий час.
Що ж зробити, щоб університети – стали локомотивами в нашій державі? Відповіді на це питання звучали у кількох площинах. Так, йдеться про внесок територіальних громад і регіонів у розвиток наукової галузі. Звичайно, мають розвивати свої наукові школи й самі виші. Ректор ЗНУ Микола Фролов в цьому контексті відзначив, що розділити цю ношу, безперечно мають й власники різного рівня підприємств.
Максим Стріха поділився інформацією й про Стратегію інноваційного розвитку Україну, над якою нещодавно працювала безпрецедентно масштабна робоча група за участю головних стейкхолдерів галузі. «Згідно статистичних підрахунків, сьогодні на науку менше 200 млн євро з держбюджету йде. І це вкрай мала цифра. 150 млн євро залучаємо з-за кордону, бізнесу тощо. Тому нам є ще над чим працювати», - резюмував замміністра.
Не менш важливим під час заходу виявилось питання автономії вишів задля можливості упровадження потрібних змін. Підбиваючи підсумки заходу Едуард Гугнін поділився власним досвідом у науковій роботі та зазначив на необхідності урахування сучасних методик та концептуальних підходів у питання реформації наукової галузі.
Присутні скористалися нагодою, щоб поставити кілька питань гостю щодо розвитку наукової галузі. Її аспектами цікавилися: начальник НДЧ Вікторія Меняйло, викладачі математичного факультету Василь Гіржон, Анатолій Недоля, завкафедри філологічного факультету Раїса Христианінова, проректор з науково педагогічної та навчальної роботи Олександр Гура та інші.
До речі, ректор ЗНУ Микола Фролов особисто пообіцяв уже цього року оголосити спеціальний конкурс саме для розвитку філологічного напрямку досліджень у царині україністики. Адже фахівцям цього напрямку важко відшукати пропозиції чи гранти світового рівня, котрі б охоплювали відповідний напрям.
Наостанок гість як співголова української нацкомісії з питань правопису розповів про важливе й актуальне питання затвердження його нової редакції. Вперше за всю історію фахівцям вдалося досягнути тексту постанови, під яким підписалися всі головні професійні лінгвісти України. Навколо цього чимало дискусій – насправді вони безпідставні. Ще мають лишитися позаду кілька юридичних моментів затвердження редакції. Можливо, й політичні спекуляції їх відтягнуть у часі. Але врешті, нова редакція правопису буде прийнята. До речі, голован її ознака – варіативність. Тобто в багатьох полемічних нюансах лишатиметься вибір.
Зазначимо, Максим Стріха також презентує в Запоріжжі і свої літературознавчі доробки на Книжковій Толоці. А двадцять сьомого жовтня відбудеться його публічна лекція в рамках Толоки, присвячена прагматичним моментам розвитку науки.
Марія Канцелярист
Фотогалерея:
https://www.facebook.com/pg/univerzp/photos/?tab=album&album_id=2268100883219292
