Двадцять першого лютого представники всіх націй і народностей відзначають Міжнародний день рідної мови, адже розмаїття мов є величезним культурним надбанням людської спадщини. У кожного народу є своя мова і вона для нього – найрідніша. А для нас найдорожчою є наша поетична, пісенна, щира, добра і натхненна українська мова.
Традиційно до цієї дати наукова бібліотека представляє книжкову експозицію «21 лютого – Міжнародний день рідної мови» (навчальний корпус №2, читальна зала, ауд. 139).
Мова – це не просто засіб спілкування, а й джерело збагачення свого словникового складу. Навчально-методичний посібник «Думаємо, пишемо, спілкуємося українською» (Київ, 2018) укладачів Ірини Сєрової, Людмили Талюти, Ірини Моргун стане у нагоді для всіх, хто цікавиться питаннями правопису сучасної української літературної мови й прагне оволодіти мистецтвом ділового і щоденного спілкування та листування.
В основу навчального посібника Галини Онуфрієнко «Науковий стиль української мови» (Київ, 2016) покладено методично апробовану ідею навчання української наукової мови в контексті прогресивної концепції діяльнісного підходу. Видання буде цікавим дослідникам, які займаються механізмами функціонування сучасної української мови.
У другому виданні, доповненому і переробленому, «Як народжується слово» (Київ, 2017) професора Ніни Клименко доступно й цікаво подається про словотворення в сучасній українській мові, зокрема про роль префіксів і суфіксів у творенні нових слів і оновленні старих, подано словотворчі моделі.
Матеріали збірника наукових праць, присвячених 70-річчю від дня народження доктора філологічних наук, професора ЗНУ Петра Білоусенка, «Східнослов'янські мови в їх історичному розвитку» (Запоріжжя, 2018) висвітлюють окремі закономірності розвитку мови. Серед головних тем – історія української мови: ойконімія Галицько-Волинського князівства, іменниковий словотвір північноукраїнського ареолу XVI–XVII ст., ботанічна номенклатура праслов'янської мови і под.
Книга «О-мовлення місця» (Київ, 2017) українського культуролога, головного редактора культурологічного Журналу «Ї» Тараса Возняка складається з 3-х частин: перша частина є пробою формального підходу до опису семантичного простору мови. Друга частина книги в українському мовному матеріалі показує як місце ставиться для нас через мову. Третя частина є метафоричною і метафізичною пригодою – спробою показати ставлення не місця взагалі, а його конкретних локацій – долів, верхів, річок, рівнин.
З інформацією про інші видання мовної тематики фонду наукової бібліотеки можна ознайомитися з електронного каталогу.
Запрошуємо до Наукової бібліотеки ЗНУ підтримати розвиток та збереження української та інших великої родини національних мов України!
Наукова бібліотека