Відомий науковець Вахтанґ Кебуладзе провів майстер-клас «Переклад, культура і політика» для студентів ЗНУ

Для Запорізького національного університету доброю традицією стало проведення у стінах вишу цікавих і корисних зустрічей із провідними вітчизняними науковцями з різних закладів вищої освіти. Це говорить про відкритість ЗНУ, можливість гармонійного розвитку освітнього середовища, який передбачає взаємодію, обмін ідеями та знаннями на загальнодержавному рівні.

Саме з такими словами звернувся до викладачів і студентів вишу проректор з науково-педагогічної роботи Юрій Каганов, представляючи їм почесного гостя університету – філософа, письменника, публічного інтелектуала, керівника лабораторії наукового перекладу Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професора Вахтанґа Кебуладзе.

У перший день перебування в ЗНУ, 14 березня, Вахтанґ Кебуладзе провів два майстер-класи, присвячених актуальним теоретичним і практичним питанням перекладу.

Він завітав до вишу на запрошення начальника Українського міжуніверситетського шекспірівського центру науково-дослідної частини Наталії Торкут. Дієву участь в організації заходів взяла координатор багатьох грантових проектів у виші, докторант Вікторія Меняйло. Від адміністрації університету активно сприяв проведенню заходів проректор з науково-педагогічної роботи Юрій Каганов, а ректор Микола Фролов схвалив ідею запросити представника КНУ ім. Тараса Шевченка для проведення занять зі студентами ЗНУ та надав всебічну підтримку для її реалізації.

На початку першого майстер-класу «Переклад, культура і політика» Вахтанґ Кебуладзе подякував адміністрації та колективу ЗНУ за запрошення. Він відзначив, що саме такі зустрічі з викладачами та студентами інших вишів сприяє горизонтальній легітимізації вітчизняних закладів вищої освіти та є ознакою здорового університетського життя.

Він презентував аудиторії свої роботи – монографію «Феноменологію успіху», збірку есеїв «Чарунки долі» та переклад «Ранкової зоря» Ф. Ніцше – фундаментальну працю видатного німецького філософа, який побачив світ у 2018 р. у видавництві «Темпора».

Та головну увагу аудиторії під час першого майстер-класу лектор приділив значенню перекладу не тільки як культурного, але й філософського феномену. Він наголосив, що у Валуєвських циркулярах, за допомогою яких у ХІХ столітті російська імперія намагалася знищити самосвідомість і ідентичність українського народу, категорична заборона стосувалась саме перекладів українською мовою. Переклад на державну мову творів класичної літератури, філософії тощо збагачує мову, сприяє розширенню свідомості, забезпечує її існування в майбутньому.

На конкретних прикладах Вахтанґ Кебуладзе пояснив присутнім, що переклади мають бути не ідентичними, а еквівалентними. На його думку, у своїй роботі перекладачі мають враховувати контекст не лише конкретного вислову чи навіть твору, а й і всієї культури, як оригіналу тексту, так і тої країни, на мову якої здійснюється переклад.

Він розповів про складнощі роботи перекладача, пошук відповідників фразеологізмів на іншій мові, створення неологізмів, роботу лабораторії наукового перекладу Київського національного університету імені Тараса Шевченка тощо.

Окремо ведучий заходу звернув увагу на те, що переклад має важливе політичне значення. Особливо зараз, під час агресії з боку Росії, коли в Україні триває гібридна війна, перекладач має нести не лише інтелектуальну, але й моральну відповідальність. Він наголосив, що культура – це поле боротьби. Будь-яка імперська політика – це захоплення інших територій. Паралельно до цього в такій імперії виникає потужний літературний наратив, який почасти легімітує вже зроблене, а почасти наперед готує суспільну думку, виправдовуючи подальшу агресію.

При цьому він взяв за приклад переклад російської мовою самоназв грузинських топонімів, демонструючи, як на цьому рівні можна прослідкувати агресію й відмову в національній ідентичності мешканцям країни, яка змушена була увійти до складу спершу Російської імперії, потім – СРСР.

Як зазначила начальник Українського міжуніверситетського шекспірівського центру науково-дослідної частини Наталія Торкут, ідея запросити пана Вахтанґа до ЗНУ виникла у неї ще під час минулорічної Запорізької книжкової толоки. Тоді Наталія Миколаївна модерувала засідання круглих столів, у яких брали участь як відомі науковці і громадські діячі Максим і Ярослава Стріхи, котрі перед тим побували з лекціями у ЗНУ, так і Вахтанґ Кебуладзе.

Під час заходів на Толоці, зокрема йшлося про особливості перекладу філософських праць, значення перекладу як культурологічного явища тощо. Пан Вахтанґ схвально поставився до пропозиції зустрітися зі студентам і викладачами вишу. Тому чудово, що й представники ЗНУ виявили неменше зацікавленість в участі в майстер-класі. А за результатами його проведення ведучий відзначив їхню активність і вмотивованість до участі в таких заходах і подякував усьому колективу вишу за академічну й гостинну атмосферу, у якій проходила зустріч.

Таміла Тарасенко

Схожі новини