1 листопада на факультеті іноземної філології відбулася ХI міжнародна наукова конференція «Іноземна філологія у ХХІ столітті», до якої долучились представники наукової спільноти ЗНУ та провідних учених вітчизняних і закордонних університетів.
В рамках конференції відбулось пленарне засідання, секційні засідання, засідання круглого столу за участю провідних науковців на тему «Актуальні проблеми та сучасні виклики іноземної філології».
До участі в конференції приєдналися не тільки науковці факультету іноземної філології ЗНУ, але і представники різних українських університетів (Київського національного лінгвістичного університету, Національного гірничого університету, Сумського державного університету, Східноєвропейського національного університету ім. Л. Українки, Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова, Національного університету «Запорізька політехніка», Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Миколаївського національного університету ім. В. О. Сухомлинського, Бердянського державного педагогічного університету, Ужгородського національного університету, Донецького національного університету ім. В. Стуса та інш.), а також іноземних закладів вищої освіти– постійних партнерів факультету іноземної філології – Університету дю Менн (м. ле Ман, Франція), Університету Країни Басків (м. Більбао, Іспанія), Університету Любляни (Словенія) та Університету Чукурова (м. Адана, Туреччина).
Відкрив засідання проректор з наукової роботи Геннадій Васильчук, який привітав учасників конференції та наголосив на важливості проведення таких наукових конференцій, адже тут народжуються нові ідеї, що реалізуються в нових концепціях та підходах. Крім того, він побажав учасникам робити нові відкриття і дослідження у лінгвістичній науці.
Вітаючи учасників конференції, декан факультету іноземної філології Галина Морошкіна відзначила, що ця конференція зібрала разом відомих науковців для вирішення важливих питань у галузі філології. При цьому, географія заяв на участь у конференції та надісланих тез, свідчить про те, що це наукове зібрання користується неабиякою популярністю серед вітчизняних учених. Також вона відзначила потужний науковий потенціал доповідачів і побажала всім плідних результатів роботи.
Пленарне засідання розпочалося з виступу доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри англійської філології, перекладу і філософії мови імені професора О. М. Мороховського Київського національного лінгвістичного університету Воробйової Ольги Петрівни. Вона представила доповідь «Інтермедіальний поворот у філологічних студіях: модний тренд чи нова парадигма?», у якій розповіла про парадигмальні риси лінгвістичної науки (перша третина XXI ст.): панекспансіонізм (граничне розмивання меж об’єкта дослідження), неоантропоцентризм (лудикризація, ігроїзація досліджуваної сфери, включення ігрового моменту), неофункціоналізм (функціональна комплементарність). Також вона пояснила поняття інтермедіальності, когнітивних і ментальних механізмів інтермедіальності, граничного розмивання меж, що призводить до злиття різних сфер життя та поняття напряму руху парадигмальних змін (парадигмальне домінування, діалог, еклектизація, синкретизація).
Із доповіддю «Універсальна мова В. Гюго» (The universal language of Victor Hugo) виступив під час конференції доктор філологічних наук, професор університету Любляни (Словенія) Боштіан Марко Турк, який розповів про основні мотиви творчості, особливості світосприйняття і цінності, які сповідував В.Гюго, про моральні цінності в суспільстві, про сьогоднішні проблеми Європи, а також про те, які ідеї превалювали в літературі минулих сторіч (романтизм, лібералізм, національні ідеї свободи). В свою чергу, про художню комунікацію і переклад детально розповів учасникам конференції доктор філологічних наук, професор кафедри перекладу Національного гірничого університету (м. Дніпро) Анатолій Якович Алєксєєв. Зокрема, він зупинився на питаннях інтертекстуальності, методичної і теоретичної бази лінгвістичної науки, художнього сприйняття, художнього дискурсу перекладу, 
лінгвістичного аналізу художнього дискурсу тексту і його інтерпретацій. Також доповідач розповів про проблеми концептуального моделювання, образного віддзеркалення картини світу, художнього сприйняття і розуміння творчості, авторського задуму, естетичного змісту твору. Він наголосив, що читацьке сприйняття твору – це розкриття інформативної програми автора. Крім того, доктор філологічних наук, доцент, професор кафедри германської філології Сумського державного університету Таценко Наталія Віталіївна презентувала доповідь «Дискурсивна емпатема як складник мовленнєвого акту».
Відзначимо, що секційні засідання конференції проходили за такими тематичними напрямками: «Лінгвокогнітивні дослідження мовних одиниць», «Актуальні питання лінгвістики тексту та дискурсології», «Лінгвокультурологічні та етнолінгвістичні студії. Зіставне вивчення мовних картин світу», «Функціональне та лінгвопрагматичне вивчення мовних одиниць», «Розвиток словникового складу германських і романських мов», «Філософія та методологія лінгвістичних досліджень», «Актуальні проблеми лінгвосинергетики», «Актуальні проблеми перекладознавства та міжкультурної комунікації», «Актуальні питання західноєвропейського літературного процесу». Загалом, всі доповіді викликали неабияку цікавість в аудиторії та стали предметом активного обговорення.
На засіданні круглого столу «Актуальні проблеми та сучасні виклики іноземної філології» у полі зору дослідників були такі теми: «Категорії художнього тексту у ракурсі когнітивно-семіотичного підходу», «Механізми самоорганізації англійського речення як фрактального об’єкта», «Когнітивно-синергетична модель автопоезису англійськомовного лексико-семантичного поля SPACE», «Модусна модель концепту EVALUATION в англомовному дискурсі», «Когнітивна модель концепту ПОЛІТИКА (на матеріалі англомовного корпусу COCA)» та інші.
