Університет Вступнику Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / У ЗНУ під час засідання Науково-технічної ради прозвітували керівники наукових шкіл та структурних підрозділів

У ЗНУ під час засідання Науково-технічної ради прозвітували керівники наукових шкіл та структурних підрозділів

У ЗНУ під час засідання Науково-технічної ради прозвітували керівники наукових шкіл та структурних підрозділів
25.02.2020 09:05 Все Головні новини Факультети Науково-технічна рада наукова діяльність проєктна діяльність госпдоговори засідання звіт

Наприкінці минулого тижня в ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University) відбулося чергове зібрання Науково-технічної ради університету. Воно традиційно проходило під головуванням проректора з наукової роботи Геннадія Васильчука.

Під час засідання його учасники заслухали й обговорили такі актуальні питання порядку денного: звіти про здобутки Наукових шкіл – професора Анатолія Бойка «Історія Південної (Степової) України» (доповідач: керівник Наукової школи, професор Володимир Мільчев) та «Біоорганічна хімія» (доповідач: керівник Наукової школи професор Людмила Омельянчик) – за період 2017-2019 рр.; про наукову, міжнародну та проєктну діяльність на факультеті іноземної філології (доповідач: декан факультету іноземної філології, доцент Галина Морошкіна); про стан та перспективи розвитку наукової роботи математичного факультету (доповідач: декан математичного факультету, професор Сергій Гоменюк). Наукові досягнення та дослідницьку діяльність на факультеті металургії презентував присутнім заступник декана з наукової роботи факультету металургії, доцент Олексій Кириченко. Про наукову та госпдоговірну діяльність навчально-науково-дослідної лабораторії клітинної і організменної біотехнології звітував керівник цієї лабораторії, професор Олександр Фролов тощо.

На початку засідання НТР проректор Геннадій Васильчук коротко доповів присутнім на зібранні про підсумки звітування щодо наукової та науково-технічної діяльності ЗНУ за 2019 рік у МОН України, а також окреслив завдання, які сприятимуть зростанню показників університету, його конкурентноспроможності як серед провідних українських ЗВО, так і на міжнародному рівні. Одним з актуальних напрямків, що здатні зміцнити рейтингову позицію закладу, як показують результати аналізу, є стимулювання й зростання проєктної діяльності, що має стати одним із основних завдань університетського колективу на поточний рік. При цьому, були обговорені й інші нагальні питання, які потребують першочергового вирішення. Також проректор звернув увагу на загальні високі рейтингові показники, що їх має ЗНУ, зокрема це стосується індексу Гірша: h-індекс = 20.

Надалі учасники НТР заслухали звіти керівників про діяльність та перспективи розвитку наукових шкіл ЗНУ. Першим про напрям, заснований професором Анатолієм Бойком «Історія Південної (Степової) України» доповідав його теперішній керівник, професор Володимир Мільчев. Кількома словами він передусім заглибився в історію становлення цієї Наукової школи, яка бере початок від 1997 року, коли колектив архівістів, краєзнавців, лінгвістів, етнографів та шанувальників історії рідного краю заснували Запорізьке наукове товариство ім. Я. П. Новицького, яке потім очолив Анатолій Бойко. Пізніше він керував Запорізьким відділенням Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, розвиваючи напрям історії Степової України. А вже створена у 1999 р. кафедра джерелознавства, історіографії та спеціальних історичних дисциплін перетворилася на осередок вивчення історії Південної України XVIII-XIX ст. Сьогодні цей напрям досліджень активно розвивають науковці нової генерації – Володимир Мільчев, Сергій Білівненко, Юлія Головко, Роман Молдавський, Юрій Іріоглу, Ірина Савченко та інші, охоче долучаються до археологічних та наукових досліджень студенти та аспіранти історичного факультету.

Вони здійснюють: реконструкцію та дослідження джерельної бази з соціально-економічної історії краю у XVIII-XIX ст.; вивчають Запорозьке козацтво в контексті історичних процесів; процеси заселення і колонізації Південного краю в усіх складових та проявах; збирають усну історію, що передає історичну пам’ять соціуму та багато іншого. За цей час були напрацьовані та плідно розвиваються наукові зв’язки із українськими і світовими науковими інституціями та осередками, серед яких Канадський інститут українських студій, Східний інститут українознавства ім. Ковальських, Інститут національної пам’яті НАН України й іншими.

За результатами наукових досліджень були опубліковані такі вагомі праці: перший випуск джерел та наукових розвідок «Запорозька спадщина» (1996 р.), започатковано серію «Старожитності Південної України», «Джерела з історії Південної України», «Усна історія Степової України», «Забуті щоденники», «Вознесенські старожитності», «Джерела з історії соціальних рухів на півдні України», «Усна історія російсько-української війни», а також масштабні проєкти «Твори Дмитра Яворницького в 20-ти томах», «Твори Якова Новицького в 5-ти томах» тощо. Окрім іншого, представники цієї Наукової школи широко здійснюють експедиційну діяльність та польову археографічну роботу у Запорізькому краї: ними було організовано експедиції у майже 100 населених пунктів Запорізької, Дніпропетровської, Донецької Херсонської, Миколаївської, Одеської, Кіровоградської областей та до Автономної Республіки Крим. За результатами польових досліджень опитано 5321 людину, виявлено понад 50 селянських щоденників, видано одинадцять томів інтерв’ю, 12 томів мемуарної літератури (щоденників, спогадів, листів).

Наукова школа виступає базою фахової та наукової підготовки студентів, аспірантів і докторантів історичного факультету. Як відомі науковці, так і молодь беруть активну участь у численних конференціях, грантово-проєктній діяльності, публікуються монографії, навчальні посібники тощо.

Звіт про здобутки Наукової школи «Біоорганічна хімія» за період 2017-2019 рр. та план її роботи на наступні п’ять років представила її керівник, професор Людмила Омельянчик. Сьогодні цей напрям об’єднує таких відомих у галузі медицини та фармакології провідних науковців біологічного факультету: це – професор, академік НАН Вищої освіти України Олександр Бражко, професор Валентина Бовт, доценти Юлія Єщенко, Вікторія Генчева, Юлія Петруша, Ірина Лабенська, Марина Корнет, Ніна Синяєва, Тамара Панасенко, Ольга Луганська, Наталія Новосад, Олена Клімова та інші. У рамках розвитку цього напряму діяльності вони займаються пошуком біологічно активних речовин синтетичного та рослинного походження, вивченням їх фізико-хімічних властивостей та біологічної активності. Роботи науковців школи «Біоорганічна хімія» присвячені похідним, що поєднують у своїй структурі азотовмісний гетероцикл (піридин, хінолін, акридин, тетрагідроакридин) та ендогенні тіоли або кислоти (цистеїн, цистеанін, лактат тощо). Сполуки такої будови широко застосовують у медицині як антималярійні, антимікробні, фунгіцидні, протипаразитарні засоби, вони є пестицидами, барвниками, комплексонами, проявляють ноотропну, антидепресивну, протизапальну, протипухлинну, радіозахисну та інші види активності, тому розробки в цьому плані є досить актуальними.

Результати науково-дослідної роботи впроваджуються у виробництво та освітній процес. Усього за 2017-2019 рр. отримано 7 актів впровадження результатів НДР поза межами ЗНУ, науковці беруть участь у виконанні держбюджетних, госпдоговірних тем, а також в проєктно-грантрвій діяльності. За звітний період захищено 2 кандидатські дисертації. Робота науковців біологічного факультету ЗНУ двічі відзначена дипломами Академії наук вищої освіти України як лауреати ІІ премії – за кращі видання року. У перспективі колектив науковців біологічного факультету планує розвивати й розширювати роботу у даному напрямку діяльності.

Своєю чергою, декан факультету іноземної філології, доцент Галина Морошкіна доповіла учасникам зібрання про наукову, міжнародну та проєктну діяльність на факультеті, представивши основні здобутки, реалії та модерні підходи. Вона акцентувала увагу присутніх на висококваліфікованих кадрах, які працюють на факультеті та чисельності студентів, які тут навчаються: з майже 80 викладачів представлені 69 кандидатів наук і 8 докторів наук, які здійснюють навчання близько 1200 студентів факультету. На факультеті працюють одразу дві наукові школи – «Соціолінгвістика і неологія англійської мови» під керівництвом Заслуженого діяча науки і техніки України, професора Юрія Зацного та «Синергетика у філологічних дослідженнях» під керівництвом професора Санії Єнікєєвої. На базі факультету діє докторська спеціалізована вчена рада Д17.051.02 «Германські мови», де за останні 3 роки було захищено 56 дисертацій, 18 з яких – дисертаційні дослідження викладачів нашого факультету, а також 3 докторські дисертації. За результатами наукових досліджень опубліковано лише у 2019 році у вітчизняних фахових виданнях – 71 наукова стаття, у зарубіжних – 13, а також у збірниках, які входять до наукометричної бази Web of Science – 9. Вийшло 2 монографії, 5 статей у колективній монографії, 9 посібників, 62 тези доповідей та матеріали конференцій.

Активно розвивається студентська наука: працює щорічна Міжвишівська студентська конференція «Різдвяні читання», представники ФІФ беруть активну участь у загальноуніверситетській щорічній конференції «Молода наука», кількість учасників у якій постійно зростає, виконують конкурсні наукові роботи і займають призові місця. Так, у 2018 році Дамир Єнікєєв та Оксана Соболь посіли 1 і 2 місце відповідно у Всеукраїнському конкурсі наукових робіт, Анастасія Вапірова стала стипендіатко програми Завтра.UA, двічі поспіль (у 2018 та 2019 рр.) Вікторія Гуменюк посіла 2 і 3 місце на Всеукраїнській студентській олімпіаді з французької мови.

Докладно декан також зупинилася на міжнародній діяльності і перспективах її розвитку. Зокрема, це стосується впровадження нових програм подвійного диплому з університетами-партнерами. У 2019 р. на суттєво новий етап вийшло багаторічне співробітництво ФІФ із Університетом Дю Мен (Ле Ман, Франція), із яким ЗНУ уклав угоду про співробітництво на новий термін. У рамках цього напряму передбачено підготовку фахівців, які здобуватимуть подвійний магістерський диплом, відбуватиметься академічний обмін викладачами й студентами, вже проходять спільні відеоконференції на факультеті і впроваджуються інноваційні методики навчання студентів тощо. Окрім цього, укладено угоду про подвійне керівництво аспірантурою (угода №47-с 2018-2022). Згідно з цим документом, таке керівництво вже діє у рамках підготовки аспірантки Тетяни Фанагей.

За сприяння ФІФ також укладено угоду між ЗНУ та польською Полонійною Академією (Polonia University of Czestochowa). Підставою для вступу в польський виш для студентів університету є переведення їх на другий курс. Претенденти здійснюватимуть навчання за інтегрованими планами у рамках програми Erasmus+: навчання/стажування протягом 3-6 місяців (за кошти Полонійної Академії) і отримуватимуть дипломи державного зразка.

Продовжує факультет розширювати міжнародні зв’язки і з іншими ЗВО: укладено 3 угоди між ЗНУ та Університетом Любляни (Любляна, Словенія) щодо співпраці у галузі англійської та французької філології. Викладачі та студенти ФІФ постійно беруть участь у програмах академічної мобільності, міжнародних програмах та проєктах, таких як Erasmus Jean Monnet, Erasmus KA2, DLL. Активно розвивається проєктна і грантова діяльність: отримано грант Erasmus+ KA2 «Розвиток потенціалу підготовки учителів  іноземної мови на  шляху України до  впровадження багатомовної освіти та європейської інтеграції» (2019-2022 рр., сума гранту 900 099 євро), який координує Олександра Головко, яка довгий час працювала доцентом кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови; діє спільний проєкт ФІФ та історичного факультету ЗНУ «Європейські цінності у художніх текстах», програма Еразмус+, напрям «Модуль Жана Моне» (співкоординатор – доцент Олена Тупахіна, учасники робочої групи – доценти Катерина Василина та Олександра Ніколова); триває впровадження очно-дистанційної форми навчання в рамках проєкту DLL спільно із Гете-Інститутом за програмою «Вчити навчати німецької» та її імплантація в курси, що викладаються на ФІФ і багато іншого.

Про стан та перспективи розвитку наукової роботи математичного факультету розповів присутнім на засіданні декан математичного факультету, професор Сергій Гоменюк. Він окреслив кілька масштабних науково-дослідних тем, які у звітний період виконували або виконують наукові колективи математичного факультету. Це «Розрахункове прогнозування руйнівного навантаження з використанням вимірювань напружено-деформованого стану при неруйнівних випробуваннях» під керівництвом Заслуженого діяча науки і техніки України, професора Віктора Грищака (спільно з НАН України та ДП «КБ “Південне” ім. М. К. Янгеля», м. Дніпро). Кілька тем здійснюється колективом науковців математичного факультету за рахунок державного бюджету: це – «Математичне та програмне забезпечення автоматизованого проєктування аерокосмічної техніки» (керівник: професор Сергій Гоменюк), «Розробка математичного забезпечення для інженерного аналізу об’єктів аерокосмічної техніки на базі хмарних технологій» (керівник: професор Сергій Чопоров), «Формування дисперсних квазікристалічних та кристалічних фаз в умовах нерівноважної кристалізації при лазерному легуванні металевих сплавів» (керівник: професор Василь Гіржон); госпдоговірна тема з ПАТ «Мотор Січ» – «Розробка та впровадження у виробництво цементованої сталі для авіаційних редукторів» (керівник: професор Валерій Міщенко). Усі вони впроваджуються у вітчизняне виробництво або у рамках міжнародних проєктів та програм аерокосмічної галузі.

Результати наукових досліджень представників математичного факультету проходять апробацію під час участі у різного роду наукових заходах, зокрема під час Міжнародної науково-технічної конференції «Актуальні проблеми прикладної механіки та міцності конструкцій», що її проводить факультет тощо. На базі підрозділу діє також Спеціалізована вчена рада К 17.051.06 «Фізико-математичні науки», де за звітний період захищено 1 докторську дисертацію (С. В. Чопоров) і 1 кандидатську (Д. В. Акімов), а також до кінця 2020 р. планується захист ще 3 кандидатських дисертацій співробітниками математичного факультету.

Математичний факультет має власні наукові видання: «Вісник Запорізького національного університету. Фізико-математичні науки», «Актуальні проблеми математики та інформатики» (збірка тез). А також його науковці активно популяризують результати своїх наукових досліджень на шпальтах фахових видань, зокрема тих, що входять до баз WOS та Scopus.

Наукові досягнення та дослідницьку діяльність на факультеті металургії  інженерного інституту ЗНУ за останні роки презентував заступник декана з наукової роботи цього факультету, доцент Олексій Кириченко. Зокрема, серед основних досягнень представників підрозділу є різновекторна наукова діяльність. Серед її напрямків: організація і проведення науково-технічних конференцій, діяльність науково-виробничої лабораторії «Матеріалознавства високотемпературних композиційних матеріалів», діяльність Спеціалізованої вченої ради 17.100.02 «Металургія чорних і кольорових металів та спеціальних сплавів», що знаходиться у процесі перереєстрації, Наукової школи «Інноваційний розвиток проблем металургії, матеріалознавства, систем управління та машинобудування» (засновник: професор Микола Колесник; керівник: професор Віктор Скачков), аспірантури/докторантури на базі факультету, 5 студентських проблемних наукових груп, МАН, а також видання збірника наукових праць «Металургія». Протягом останніх трьох років було завершено або зараз триває виконання 11 науково-дослідних тем, які здійснюються за кошти держбюджету, стипендій, грантів, у рамках госпдоговорів тощо. Високі показники мають й окремі науковці факультету, зокрема найвищий h-індекс – у кандидата технічних наук Юрія Бєлоконя (9) та доктора технічних наук Юрія Тернового (4). Результати діяльності провідних науковців факультету впроваджуються у виробництво підприємств Запорізького регіону, а також в аерокосмічну галузь.

Насамкінець наукову та госпдоговірну діяльність навчально-науково-дослідної лабораторії клітинної і організменної біотехнології також представив на обговорення членів НТР керівник лабораторії, професор Олександр Фролов.

Доповідачі відповіли на запитання присутніх. Загальним голосуванням визнали діяльність наукових шкіл та структурних підрозділів ЗНУ задовільною, а в рамках проєктів рішень були надані рекомендації щодо актуалізації перспективних напрямів досліджень та їхньої діяльності загалом.

Учасникам засідання також була представлена тема «Конфліктно-чутлива тематика в мас-медіа: науково-методологічний аналіз та підґрунтя для подальших досліджень» доцентом кафедри журналістики Павлом Мірошніченком. Цей новий напрям, який розробляють науковці його факультету, є актуальним у рамках розвитку справедливого соціального суспільства, реалізації прав людини і загальноєвропейських цінностей в Україні.

Окрім іншого, таємним голосуванням члени Науково-технічної ЗНУ затвердили на висунення наукової праці колективу авторів кафедри теплоенергетики та гідроенергетики, які працюють під керівництвом її завідувача, доктора технічних наук Андрія Чейлитка, для участі в конкурсі на здобуття премії Президента України для молодих вчених 2020 року.

Ще одним приємним показником визнання досягнень наукової активності представників молодої формації ЗНУ стало нагородження дипломами переможців ІХ Всеукраїнського шекспірівського конкурсу студентських дослідницьких і креативних проєктів імені Віталія Кейса. Студентам – Максиму Дорошенко (Диплом І ступеня), Оксані Соболь та Вікторії Литвиненко (Диплом ІІ ступеня), Орині Нелюбовій (Диплом ІІІ ступеня) – їх урочисто вручив під час засідання проректор Геннадій Васильчук. А керівник Українського міжуніверситетського шекспірівського центру Наталія Торкут висловила слова підтримки й найкращі побажання на адресу молодих науковців.


Олена Хлистун


Фотогалерея:
https://www.facebook.com/pg/pressluzhbaZNU/photos/?tab=album&album_id=177774860330527

 


 

Схожі новини