Звертаємо увагу абітурієнтів на аналіз помилок із української мови, виявлених під час тренінгу із ЗНО

Співробітники відділу доуніверситетської підготовки, профорієнтації та працевлаштування ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University) під керівництвом його начальниці Галини Микитів на сьогодні, під час карантину, продовжують допомагати майбутнім вступникам якісно підготуватись до успішного проходження основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання.

Зокрема, представники факультетів університету, задіяні в цьогорічних безкоштовних тренінгах із підготовки до ЗНО, які на початку року проходили на базі Запорізького національного університету, проаналізували всі роботи учасників цих заходів. У результаті вони склали довідки з аналізу типових помилок абітурієнтів, які взяли участь у тренінгах. Результати цієї аналітичної роботи оприлюднюються, аби майбутні вступники та їхні викладачі дізналися, яким темам варто приділити найбільше уваги під час підготовки до проходження основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання.

Сьогодні представники відділу доуніверситетської підготовки, профорієнтації та працевлаштування звертають увагу абітурієнтів на результати аналізу помилок із найбільш популярного серед учасників тренінгу пробного ЗНО – з української мови.

У безкоштовному пробному тренінгу із зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури, який відбувся наприкінці січня цього року, брали участь 876 осіб.

Сертифікаційна робота містила 33 завдання з української мови і  24 завдання з української літератури та завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю «Власне висловлювання».

Учасники тренінгу продемонстрували загалом задовільний рівень знань, про що свідчать дані таблиці.

Загальна успішність виконання всіх завдань

Для більшості учасників пробного незалежного оцінювання складними виявилися завдання із синтаксису, зокрема на визначення однорідних означень, типу складного та простого односкладного речення, характеру синтаксичного зв’язку підрядних компонентів із головним та між собою в складнопідрядних багатокомпонентних реченнях.

Завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю «Власне висловлювання» не виконували 233 учасники.

Ті, учасники, які виконували це завдання, продемонстрували низький рівень знань як з української мови, так і з української літератури.

У цьому році тема звучала так: Щастя – це трикутник, а в нім три боки: віра, надія, любов (Богдан-Ігор Антонич). На мою думку, досить благодатна тема, оскільки існує чимало прикладів у художній літературі, повсякденному житті, на які могли покликатися учасники тренінгу, проте їх міркування переважно зводилися до  розповідей про стосунки в сім’ї або між хлопцем і дівчиною.

З-поміж найпоширеніших помилок варто назвати:

-         фактичні (у п’єсі М. Коцюбинського «Наталка Полтавка»; поема П. Мирного і І. Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні»; слова Бориса-Ігоря Антоновича; герой, що є автором роману «Бритва», з твору Івана Підмогильного «Місто»);

-         стилістичні та лексичні (Люди різні, так, що поняття слова «щастя» дуже поширене; привидом до щастя стало; у неї повна ейфорія та від неї прям тхне щастям; намагався привести її увагу до себе; на згадку приходить герой; люди у вирії життя забувають; герої здуру вважали, що у щасті є кохання, вони поглиблювались у хімію її стосунків; завести собі дівчину чи хлопця; ось приклад з життя видатного українського поета, філолога та мультилінгвіста – Івана Франка. У Франка було багато дівчат, але не одна з них не змогла дати йому справжнє кохання. Так Іван і помер, не побачивши справжнього кохання; ще Тарас Шевченко писав про гніт українського народу. Як ті, хто зверху, забирав свободу за гроші; від маленькій якісь дрібниці, повинні в житті людини все змінеться; по-перще, щастя для кожної людини своє бачення; у кого немає сім’ї, друзів, ні з куди отримувати важливі для нас цінності; цим реченням показано непостійність людини і швидкодіюча дія гормону щастя; щастя – це дуже велике поняття; проблема щастя фігурує у багатьох творах, воно знищує взаємовідносини, руйнує сім’ї…; в нас від природи його відчуваєш гормон щастя  і передає в мозг так, що це таке щастя; в житті кожен вибір буде впливати на життя; бідність погнічувала його; головного героя Многогрішного відправляють на поїзді у в’язні; любов нам дає сил, розквітає нас із середини та це так дивовижно; прикладом щастя з особового життя є моя мати; для мене таке відчуття характеризується з прогулянкою з найкращими друзями, обговорили свої теперішні проблеми та ін.)

-         уживання росіянізмів (поседілі у багаття у зоряну ніч; щастье; можно, також можно черкнути пару строк про короткочасне, або неотримане щастя; щастя приносять на лодонях, а комусь треба довго працювати, щоб це получити; обійняти друг друга; на оборот; самий супечливий; саме головне; спросити; вірне твердження; не дивлячись на; змиритися з судьбою; на даний момент; многокутник; на сьогоднішній день, пасмурні відносини; заради сувмістного щастя; обретати щастя; полоса невезінь, оставила його та ін.)

-         орфографічні та пунктуаційні: правопис прислівників та прислівникових сполук (посправжньому, по своєму, по іншому, по різному,  з ранку, в одночас, довподоби, нажаль), правопис часток (будь де, ні хто, будь якої, не абияку, кого-сь); уживання м’якого знака після Ш у 2-й особі однини дієслів (забуваєшь, народжуєшься), в орудному відміну іменників жіночого роду ІІІ відміни (митью, любовью, митєвостью), після Н перед Ш (меньш, меньше); не виділяють вставних слів, не ставлять розділові знаки перед повторюваними сурядними сполучниками, перед підрядними сполучниками, не бачать відокремлених членів речення.

Незважаючи на виявлені помилки під час тренінгів із зовнішнього незалежного оцінювання, все ж таки сподіваємось, що майбутні абітурієнти зможуть добре підготуватись, взявши до уваги результати аналізу помилок, і успішно складуть основну сесію ЗНО.

Шановні вступники, бажаємо вам успіхів у складанні основної сесії із ЗНО і запрошуємо вступати до Запорізького національного університету!

Лариса Бойко,

доцент кафедри української мови

Схожі новини