Під час самоізоляції, заклику #залишайсявдома, стрімких змін у побутовому житті, значно скорегувався й процес навчання у школах у всьому світі, і в Україні зокрема. Студенти факультету журналістики ЗНУ (Zaporizhzhia National University) поговорили з учнями випускних класів із різних міст нашої країни. Під час цього спілкування йшлося про те, що найбільше на сьогодні хвилює учнівську спільноту. Ось про що розповів одинадцятикласник Запорізької загальноосвітньої школи I-III ступенів №3 Денис Шушминцев.
- Денисе, розкажи, будь ласка, про себе.
- Мене звуть Денис Шушминцев. Я учень 11 класу загальноосвітньої школи I-III ступенів №3. Наразі я лежу в лікарні, та це не заважає моєму освітньому процесу. Професійно займаюсь настільним тенісом, беру участь у змаганнях, маю нагороди. Також із дитинства захоплююсь футболом, волейболом та дзюдо. Після того, як випишусь із лікарні, планую зайнятися акробатикою, адже, вважаю, навчатися ніколи не пізно.
- Як у цей непростий час проходить навчання у твоїй школі?
- Наразі ми навчаємось дистанційно, в нас проходять онлайн-уроки. Тобто, в потрібний час всі сідають за комп’ютер і слухають те, що розповідає вчитель.
- Як ти готуєш домашнє завдання та як відбувається контакт з учителями?
- Домашнє завдання також готуємо дистанційно. Ми маємо спільний чат нашого класу в Телеграмі, тому спілкуємося та отримуємо необхідну для нас інформацію. Також вчителі можуть звертатись до кожного учня особисто (за необхідності) через соцмережі або через класного керівника.
- Які недоліки вбачаєш у дистанційному навчанні?
- Я вважаю, що це, по-перше, не зовсім зручно, а по-друге, більшість учнів можуть нехтувати онлайн-уроками, невчасно прокидатися або взагалі не виконувати домашнє завдання. Вважаю, що краще ходити до школи, адже там можна поспілкуватися та повеселитися з друзями.
- Що позитивного в «домашньому освітньому процесі»?
- Ну, можливо, те, що на домашньому навчанні учні мають змогу отримати більше корисної інформації ніж у школі. Можна уточнити щось для себе у вчителя. Адже так увага прикута лише до одного тебе, а у школі вчитель має приділити увагу всім одразу, тому може забути про щось важливе.
- Як змінився план підготовки до ЗНО в умовах карантину?
- До карантину займалися тими предметами, які в нас передбачені на ЗНО, всім іншим приділяли менше часу. Вчителі нам показували презентації, а потім ставили запитання, на які ми відповідали. Також був спеціальний додаток, навіть програма, в якій ми також виконували завдання. Нам вчитель історії приносив завдання, ми з однокласниками йшли до кабінету інформатики, сідали за комп’ютери, підключалися до потрібної мережі та за встановлений час мали відповісти на запитання. На жаль, зараз не згадаю назву тієї програми. Та навіть на карантині вчителі продовжують нас готувати до ЗНО. У когось є необхідні підручники з тестами, хтось проходить онлайн ЗНО за минулі роки. Усю інформацію ми отримуємо в чаті, і так готуємось.
- Чи вплинув карантин, спричинений пандемією, викликаною коронавірусом, на плани зі вступу до університету, обрання спеціальності?
- Думаю, що так. Якби не карантин, то три місяці літніх канікул ми би провели, як хотіли. А так, швидше за все, будемо вчитися на канікулах. Адже ЗНО теж переносять.
- Як підтримуєш зв’язок з однокласниками та друзями?
- Ми із ними спілкуємось в чатах, в соцмережах, наприклад,через Телеграм, Інстаграм, Вайбер, Фейсбук. Також класний керівник телефонує, дізнається про мій стан здоров’я, уточнює дату та час онлайн-уроків, запитує, чи виконую домашнє завдання, чи не виникає труднощів. Не дивлячись на те, що наразі я перебуваю в лікарні, всі завдання стараюся виконувати вчасно.
- Чи члени твоєї родини дотримуються умов карантину?
- Так, звичайно. Вони носять маски, миють руки, користуються антисептиком, миють продукти з магазину. Також батьки їздять на своєму автомобілі, громадським транспортом не користуються. Аби не наражати себе зайвий раз на небезпеку, працюють також в онлайн-режимі. Ще маю трьох сестер - дві молодші та одна старша, які також дотримуються необхідних карантинних вимог.
- Чи відбувається обговорення тем, пов’язаних із коронавірусом, вдома? Які твої особисті думки стосовно цієї хвороби?
- Батьки постійно говорять, аби ретельно мив руки з милом, особливо перед їжею, мив продукти, щоб не заразитися. Коли приїжджає хтось навідати, застерігають триматися на відстані 2-х метрів.
Думаю, що для молоді коронавірус не складає великої загрози. Частіше за все хворіють люди за 50. Діти можуть це значно легше перенести, ніж доросла людина. Тому для дітей це не надто небезпечно. А ось люди старшого віку можуть навіть померти.
- Це інтерв’ю, можливо, прочитають інші учні шкіл нашого міста та області. Що ти їм хотів би побажати?
- Хочу побажати, аби вони прагнули досягти своєї мети, не боячись всіляких перешкод. Аби вони виконували всі завдання, які дають вчителі, не пропускали онлайн-уроків, адже це важливо і в майбутньому позначиться на предметах, які вони складатимуть на іспитах. При цьому свій вільний час дарма не гаяли, займалися саморозвитком, зокрема більше уваги приділяли читанню книг. Також бажаю прислухатись до своїх батьків, не боятися запитати в них поради відносно вибору професії.
Алла Яременко,
студентка факультету журналістики
