Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: випускниця факультету журналістики ЗНУ, успішний PR-фахівець Наталія Бурило

У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University), за ініціативи відділу доуніверситетської підготовки, профорієнтації та працевлаштування, триває втілення в життя проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». До його реалізації активно долучаються представники різних факультетів вишу. Черговий матеріал цієї рубрики присвячений розповіді про досвід професійного становлення й успіху випускниці факультету журналістики Наталії Бурило.

«Наша героїня завжди вирізнялася серйозністю та допитливістю. На парах вона намагалася дошукатися всього і вся. Завжди цікаво було бачити її великі глибокі очі із купою “чому???”, це захоплювало й спонукало до роздумів. Цікаво було слухати її під час розповіді про власні проєкти в сфері мистецтва, коли запросила як експертку на заняття з “Реклами та піару в мистецькій галузі” до третьокурсників минулого семестру», – згадує доцент кафедри теорії комунікації, реклами та зв’язків із громадськістю Катерина Доценко.

Наталія Бурило з радістю погодилась на інтерв’ю. Під час розмови вона розповіла чимало цікавого про своє сьогоднішнє життя та свій вагомий доробок.

- Наталію, скажіть, будь ласка, яким було навчання в ЗНУ на спеціальності «Реклама і зв’язки з громадськістю»?

- Уже після другого курсу я взяла індивідуальний графік навчання та поєднувала навчання з роботою в Києві, де розпочала працювати за спеціальністю. Вважаю себе патріоткою свого професійного вибору. Єдине, що може змінюватися, це розширення своїх професійних знань та навичок, «прокачування» софт-скілів (вмінь вести переговори, налагоджувати зв’язки зі ЗМІ, координувати невеличкі команди, тощо). Піарник вже у процесі роботи розуміє, в якій галузі йому найбільш комфортно працювати  –  з бізнесом, громадським сектором чи в політиці; з якими групами аудиторії  – клієнтами фізичними особами чи юридичними (компаніями), медійними особами і блогерами чи органами влади і благодійними фондами. Усі вони різні, і тільки шляхом фактичної роботи у різних сферах можна знайти саме свою, сформувати власний професійний «почерк» і навіть власні «секретні алгоритми успіху» й правила роботи. І це саме те, що вирізняє одних піарників від інших. 

- Особисто Ви задоволені тим, що навчались у ЗНУ? Чому обрали спеціальність «Зв’язки з громадськістю»?

- Радію з того, що отримала ступені бакалавра й магістра саме в ЗНУ. Запорізька область  – моя рідна, та, попри це, я побувала у вишах багатьох областей України  –  у Чернівцях, в Дніпрі, у Харкові та Києві тощо. Тож я знаю освітній процес ізсередини й можу сказати, що Запорізький національний університет надає дуже гідний рівень навчання. Це я з гордістю говорю всім, хто питає мене про те, де я навчалась!

Те, що я бажаю потрапити на факультет журналістики, знала ще з класу дев’ятого. Власне, десь з цього віку я розпочала таку активність, яка називається PR (просто тоді я не знала, що ця галузь відома як паблік рилейшнз, а просто займалася тим, що люблю). Перекладала матеріали публічних людей та публікувала їх у соцмережах, брала інтерв’ю в представників молодих і ще маловідомих музичних гуртів, знаходила радіо, що брали в ротацію їхні нові пісні, писала тексти, що привертають увагу та продають, створювала яскраві презентації та навіть прості сайти за допомогою конструкторів. Все це було як хобі, про-боно, та у вільний час від школи. Я фіксувала, що можу цим займатися щоденно, не звертаючи увагу, що на годиннику третя ночі. Після 11 класу я знала, що саме просування брендів та адвокатування їхніх інтересів в інформаційному просторі мені ближче, ніж журналістика. Це було рішення дуже особисте й незалежне. У моїй родині ніхто до мене і близько не стикався з цієї галуззю, тому перший час після вступу я всім пояснювала, що я вивчаю та чим буду займатися в майбутньому і за що отримуватиму гроші.

- У яких галузях вдалося попрацювати у піар, і чи Ви вже окреслили свій професійний шлях?

- Від політичного PR я відмовилася одразу, і жодного разу до нього не повернулася. Також я мала період, коли кілька років присвятила свою діяльність суто громадському PR. Інформаційна грамотність, спростування фейків, безоплатна правова допомога, навчання школярів азам домедичної допомоги. У 2016 році я отримала мікрогрант на реалізацію соціального проєкту «Українотипи», присвяченого темі стереотипів про Україну та українців. У 2017 році я зареєструвала громадську організацію «ПРУФ» (PRUF - PR U Forever), і перші роки її діяльності я проводила з напарницею тренінги на тему креативності в рекламі. Згодом – виступала менторкою для молоді, яка бажала перейти в галузь PR. Наразі при PRUF-проєкті діє блог, де я регулярно пишу про суто свої комунікаційні кейси, інсайти, цікаві випадки та корисні поради, прогнози щодо професії піарників.

За більше ніж чотири роки досвіду в піар, я зрозуміла, що мені подобається працювати в бізнес-секторі з клієнтами –  і В2С, і В2В; знаходити їхні справжні потреби, спілкуватися так, аби клієнт пишався, що обрав саме цей бренд. Працювала в комплексних маркетингових комунікаціях (коли і PR, і SMM, і контент збираються разом на підвищення популярності бренду та впливу на продажі його продукції чи послуг) у таких нішах, як нерухомість, агро, ювелірка, ІТ. Маю дуже корисний досвід міжнародних проєктів, коли власник бізнесу з Австралії приїжджає на місяць до офісу, та спілкується з кожним членом команди тет-а-тет, ходить із нами в боулінг і поводить себе як авторитетний товариш, а не пихатий бос.

- Чи складно знайти роботу в галузі піар?

- Знайти роботу не складно. Більш важливо  –  зрозуміти, чи підходить ця робота вам (що можливо вже під час перших днів та тижнів на посаді), чи подобається вам колектив, атмосфера, внутрішні правила, як веде свою роботу та будує командну роботу керівник, чи зацікавлена компанія у вашому професійному та особистісному розвитку, і як готова допомагати вам акліматизовуватися та зростати. Перепробувати кілька робочих місць, витратити кілька випробовувальних місяців у декількох організаціях у пошуках «свого» –  це абсолютно нормально. Особливо, якщо людина тільки розпочинає свій професійний шлях або змінює кваліфікацію. Незрівняно краще інвестувати певний час у те, аби спробувати й зрозуміти для себе, що подобається найбільше та виходить найкраще, аніж щодня чекати шостої години вечора, аби нарешті піти додому.

Останні кілька років я захопилася темою рекрутингу – перш за все, у галузі PR, проте не минаю й інші. Пишу колонки з власними дослідженнями про ринок праці: як піарникам знайти роботу, яка задовольнить і психологічно, і кар’єрно, і матеріально; які бувають співбесіди та «тестові завдання», що має насторожити; як можна будувати відносини з колегами та керівництвом; коли релевантно просити про фінансове і кар’єрне підвищення, та як це аргументувати тощо. Тема вкрай важлива, і, що головне,  –  це суцільно особисті напрацювання, що поєднують особистісний досвід і спостереження, і аналітику ринку праці в Україні та за кордоном, а також досвід інших людей з тематичних форумів.

Окрім статей, що є на блозі ПРУФ https://www.facebook.com/prufN, я періодично створюю мануали, як от «10 важливих моментів, які допоможуть знайти свою роботу та досягти своїх цілей», із яким можна ознайомитись за покликанням: https://drive.google.com/open?id=1YPGsojbv5re2qsh5vfjWFJdBqbvtdNXN

- Чи вплине карантин черeз Covid-19 на діяльність у галузі піару та реклами? Що робити і піар-фахівцям, аби не втрачати роботу, і бізнесменам, аби не втрачати клієнтів?

- Піар і реклама не є тими галузями життєдіяльності, що обмежуються стінами офісу або робочими годинами. Тому так важливо піарникам бути самоорганізованими, аби планувати свою роботу так, аби все встигати, правильно встановлювати пріорітети в контексті терміновості та важливості задач («кому відповісти-що написати - куди піти»), щоб кожен клієнт був задоволений.

Піар та реклама за останні роки дуже діджиталізувалися. Тобто, інтернет-простір, онлайн-медіа, соцмережі забрали величезну «частину пирога» в телебачення та друкованої преси. Тепер інтернет може забезпечити будь-які потреби. Провести прес-конференції або навчання можна за допомогою онлайн-трансляцій, донести думку або поділитися новиною можна, просто написавши пост; аби когось підтримати  – зробити репост; аби очернити чиюсь репутацію –  тегнути під злісним коментарем провинця та ініціювати збір онлайн-петицій тощо. Блогери стали новими інфлюенсерами. Тому робота піарників та рекламістів під час карантину не зазнає помітних втрат або незручностей. Піарники та рекламісти можуть вести свою діяльність так само ефективно онлайн із будь-якої точки, де є інтернет і гаджет. І так само працювати з клієнтами без кордонів. Під час карантину звільнився час, який ми витрачали на дорогу до та з роботи, тому його можна інвестувати у навчання, онлайн-підзаробіток (фріланс) або хоббі.

Прекрасно розумію, що далеко не всі бізнесмени знаходяться у рівних умовах. Якщо для одних компаній (сервіси для проведення вебінарів або налаштування віддаленої роботи, онлайн-курси, онлайн-кінотеатри, сервіси доставки, тощо)  – така криза це дійсно можливості для розвитку та збільшення своєї клієнтської бази і зростання прибутку, то для більш монументальних і традиційних організацій (продовольчих та виробничих концернів, торгово-розважальних центрів, організаторів концертів тощо) — це величезні втрати. Через що у соцмережах я бачу десятки постів від працівників, які публікують накази керівництва про звільнення через скорочення штатів. Це – величезні підприємства, які впливають на макроекономіку всієї країни, і піар тут відіграє не останню роль. Репутація та імідж роботодавця з низьким рівнем внутрішньо- та зовнішньокорпоративної комунікації йде в мінус. Якщо говорити про малий та середній бізнес, тут зупиняти рекламну та піар-активність не варто, незважаючи ні на що. Тим більше, у період карантину, перейшовши в онлайн.

За часи роботи в PR я накопичила багато інструментів промоції брендів. Тому я зібрала 100, з моєї точки зору, найефективніших та найцікавіших ідей, як промотувати свій бренд, як для комерційних, так і для громадських установ. Коли продукт прагне привернути до себе увагу, заявити про себе необхідним аудиторіям із правильними меседжами, підвищити свою вагу серед конкурентів, авторитет серед партнерів, лояльність серед клієнтів, проте не має сформованої піар-стратегії і не знає, що робити, то на користь прийде «Дорожня карта “100 PR-дій”», із якою можна ознайомитись за покликанням: https://medium.com/100-pr-справ/це-не-ваша-інструкція-це-ваша-історія-100-pr-справ-72207f51a229

 Наразі продукт уже має зареєстроване авторське право та існує у форматі друкованого плакату й онлайн-таблиці зі 100 піар-діями. Додатково я працюю над онлайн-посібником, що міститиме більш докладну інформацію про ціль та алгоритм впровадження кожного піар-інструменту з карти.

- Які спогади від навчання у ЗНУ? Що ви побажаєте абітурієнтам?

- Мене одразу вразило на парах те, що все, чим я так любила займатися у свій вільний час, прямо стосувалося до мого фаху. Креативний брейнстормінг, створення ідей для зовнішньої і внутрішньої реклами, складання слоганів та написання легенд брендів, вивчення психології споживачів, розрахунок медіаплану та навіть ази маркетингу – кожен з етапів навчання для мене був насолодою. Я бачила, що для викладачів дисципліна, якій вони навчають, є пристрастю, джерелом натхнення і мотивації. Дуже часто пари надихали мене на місяці наперед. Викладачі знали відповіді майже на будь-які запитання. Навіть, коли необхідну інформацію я не могла знайти в будь-яких джерелах, викладачі професійно давали мені влучні поради та підштовхували до вирішення питання. Дуже вдячна колективу кафедри теорії комунікацій, реклами та зв’язків із громадськістю та всім іншим викладачам ЗНУ за підтримку! Колегам-абітурієнтам бажаю успіху!

Спілкувалася Катерина Доценко,

доцент кафедри теорії комунікації, реклами та зв’язків із громадськістю

Фото з архіву

Схожі новини