Стара версія
Університет Вступнику Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка факультету журналістики, телевізійний оператор загальноукраїнського телеканалу «Україна» Дар’я Зирянова

Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка факультету журналістики, телевізійний оператор загальноукраїнського телеканалу «Україна» Дар’я Зирянова

Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка факультету журналістики, телевізійний оператор загальноукраїнського телеканалу «Україна» Дар’я Зирянова
01.06.2020 10:00 Все Головні новини Факультети Журналістики Історії успіхів випускників ЗНУ ZNU Zaporizhzhia National University факультет журналістики відділ доуніверситетської підготовки профорієнтації та працевлаштування пресслужба проєкт «Історії успіху випускн

У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University), за ініціативи відділу доуніверситетської підготовки, профорієнтації та працевлаштування, триває втілення в життя проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». До його реалізації активно долучаються представники різних факультетів вишу. Черговий матеріал цієї рубрики присвячений розповіді про досвід професійного становлення й успіху випускника факультету журналістики Дар’ї Зирянової, яка в 2015 році завершила навчання в ЗНУ. Під час розмови Дар’я розповіла, як ламати гендерні стереотипи та як отримувати задоволення від роботи.

- Дашо, вітаю! 2017 року ти завершила навчання в магістратурі на факультеті журналістики ЗНУ. Не шкодуєш, що обрала саме цей фах?

- Добрий день! Наразі я ні про що не шкодую, мені все подобається. Проте ще під час навчання мене не полишали думки, що це – не моє. Я багато сумнівалася. Насамперед, це було пов’язано з моєю невпевненістю.

- А хто вплинув на твій вибір майбутньої професії?

- Якось воно саме. Ще в 10 класі я вирішила вступати на факультет журналістики, а батьки підтримали. Можливо, вони тоді в мене не зовсім вірили, проте дали здійснитися мрії – батьки оплатили мені навчання.

- Тоді, в 2011 році, будучи першокурсницею, що вразило у перший місяць навчання на факультеті?

- Мене вразив великий обсяг інформації: лекції, семінари, практичні заняття, практика. Це було цікаво і, водночас, важко. Цікаво, бо інформація нова й ти кайфуєш від нових знань, а важко, бо потрібен час, щоб влитися в цей освітній процес.


- Яка дисципліна подобалася найбільше? Підготовка до яких курсів була найважчою?

- Немає одного предмету, їх – кілька десятків. Фото-, теле-, радіо-, інтернет-журналістика. Подобалися, насамперед тим, що завдання були практичні – щось відзняти, сфотографувати, обробити, змонтувати, написати. Це було круто!

Найважчою для мене була англійська мова. Цей предмет був на першому курсі двічі на тиждень, проте, ми до кінця магістратури згадували ті нічні «зазубрювання» англійської.

- Наприкінці 2 курсу, коли настав час вибору спеціалізації, напрямок «Телебачення» був обраний свідомо? Чи, можливо, «за компанію»?

- Я не збиралася йти на телебачення, бо я просто себе там не бачила, та й багато було бажаючих. Планувала обрати спеціалізацію «Інтернет-журналістика». Я любила писати, фотографувати, знімати відео, створювати інфографіку та різний інтерактив. Мою «невпевненість» змінив дзвінок від викладача. Я довго міркувала, радилася з мамою, і після розгляду всіх «за» та «проти» було вирішено – спробувати. Тоді я тішила себе думкою, що завжди можу повернутися в інтернеті, якщо не зможу бути телевізійником.

- Сьогодні, коли позаду робота на запорізькому телеканалі «ТV5», наразі загальнонаціональний телеканал «Україна», не шкодуєш, що ти оператор? Адже побутує стереотип (хоча наразі й набагато рідше), що це – чоловіча спеціальність?

- Я люблю свою роботу й отримую від неї задоволення. Ніколи не думала, що таке можливо. Проте інколи я стикалася з гендерною нерівністю. До «TV5» ходила на ЗОДТРК (телеканал «Запоріжжя»), але до мене поставилися скептично, бо я дівчина.

На «TV5» я також виборювала «своє місце». Разом зі мною стажувався молодий чоловік (також випускник нашого факультету), а взяли на роботу мене, бо я знімала краще за нього. На телеканалі «Україна» цікавилися, чи збираюся я виходити заміж і народжувати дітей. Зараз на зйомках зрідка можна побачити людей, котрі дивуються, що телеоператор – жінка. Тому, якщо ти дівчина, то будь готова до боротьби за своє місце!

- Яка була твоя перша зйомка як телевізійного оператора?

- Уже на офіційній посаді? Це фотовиставка Запорізького краю військових років, приурочена до 70-річчя Перемоги. Але, фактично, це – не перша робота, бо до цього я багато знімала під час проходження практик на «Юніверсі-ТБ» та ЗОДТРК.

- Чи переглядаєш ти свої роботи в ефірі? Адже здебільшого телеоператори не беруть участь у монтажі відеоматеріалів?

- Раніше переглядала (і навіть збирала свої сюжети), наразі передивляюся лише окремі. Коли тільки починаєш свою операторську роботу, то дуже корисно дивитися, що вийде в ефірі. Так ти вчишся бачити, що потрібно для монтажу. Якщо телеоператор вміє монтувати, то це круто!

- А як ставляться батьки до твоєї роботи? Щось говорять, коли бачать твоє прізвище в титрах?

- Коли я тільки починала працювати на телеканалі вони дивилися всі випуски новин, якщо знали, що там буде мій сюжет. Раніше мама дуже засмучувалася, що я не журналіст, а оператор. А зараз, напевно, вже звикли.

- Ти новинник, виїжджаєш на події? А пробувала працювати безпосередньо у студії, не в «полі»?

- За три роки своєї роботи на «TV5» я працювала і в новинах, і у студії, і на ПТС. Це був колосальний досвід роботи в будь-яких умовах. Пам’ятаю, найдовше я пропрацювала в студії під час установлення Рекорду України нашим ранковим шоу – 26 годин у прямому ефірі. Тоді я була за камерою 8 годин. Щоб поїсти чи щось інше, був час лише в рекламних паузах.

- Що відчуваєш під час прямих ефірів? Адже це надзвичайно відповідально, глядач полюбляє якісну й яскраву картинку. Чи в таких випадках за все відповідає режисер, і ти працюєш чітко за його вказівками?

- «Включка» в мене була єдина в житті, … поки що. Ми її робили з допомогою мобільного додатку. Це була розмова зі студією в режимі «запитання-відповідь». Мені потрібно було лише виставити кадр, а також слідкувати за сигналом. Щоб сигнал був хорошим, потрібен швидкісний інтернет. 

- Дашо, на одному із запорізьких каналів працює ще одна телеоператор-жінка. Під час виконання редакційних завдань ви пересікалися? Узагалі коли-небудь спілкувалися?

- Я дуже радію, коли бачу жінок-операторів. У мене дуже гарні дружні стосунки з дівчатами. Раніше, коли працювала на місцевому каналі, ми часто бачилися на спільних зйомках. Зараз на корпункті трохи інша специфіка роботи, тому бачу дівчат не так часто.

- А скільки жінок-телеоператорок працює на телеканалі «Україна»? Можливо, є якась «жіноча солідарність»? Чи робота є робота, й гендерні питання на другому плані?

- Жодної, я єдина. А щодо солідарності, то в операторів вона є, незалежно від ґендеру.

- Дашо, що надає драйву в професійній діяльності, такого, знаєш, внутрішнього задоволення?

- Для мене задоволення в роботі – це відвідувати місця, в яких би ти ніколи не побував, та спілкуватися з людьми, з якими б ти ніколи не зустрівся.

Ти ніколи не знаєш, де опинишся. Ми бачимо набагато більше, ніж пересічні громадяни, і в нас є змога поділитися цим із нашими глядачами. Бо саме з того, що побачив і відзняв оператор, змонтують сюжет і видадуть його в ефір. Нашими очами люди дивляться на світ. Уцьому і є кайф моєї професії!

- Якби інакше склалася твоя професійна доля, ким би ти працювала? Що тобі подобається робити, який вид діяльності тобі імпонує?

- Після дев’ятого класу я мала намір йти вчитися на бармена, але мене не відпустили батьки. Напевно, якби дозволили, то зараз я була б барменкою.

- Щоби побажала старшокласникам і старшокласницям, які наразі обирають заклад вищої освіти, спеціальності?

- Насамперед, я б хотіла сказати, що гідну вищу освіту можна отримати й тут, вдома, у Запоріжжі. При бажанні ти отримаєш тут все, що потрібно для професійної діяльності. Коли ти прийдеш на роботу, то в тебе запитають, що ти вмієш і знаєш, а вже потім поцікавляться дипломом. А також, будь ласка, не бійтеся вийти із зони комфорту, переступити через свою невпевненість та подолати всі внутрішні страхи. Йти до мети важко, але воно того варте!

- Дякую за відповіді. Запрошую на відвідини рідної аlma-mater, адже на факультеті журналістики багато чого змінилося. Ми завжди раді нашим випускникам і теперішні студенти матимуть нагоду поспілкуватися із цікавою особистістю, телеоператором із досвідом, людиною, яка любить свою роботу.

- Дякую за цікаві запитання. Сподіваюся, що після карантину обов’язково зустрінемося!


Спілкувалася Алла Тернова

 

Схожі новини