Стара версія
Університет Вступнику Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка філологічного факультету, голова циклової комісії філологічних дисциплін, видавничої справи та редагування Економіко-правничого фахового коледжу Світлана Доброскок

Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка філологічного факультету, голова циклової комісії філологічних дисциплін, видавничої справи та редагування Економіко-правничого фахового коледжу Світлана Доброскок

Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка філологічного факультету, голова циклової комісії філологічних дисциплін, видавничої справи та редагування Економіко-правничого фахового коледжу Світлана Доброскок
23.06.2020 14:43 Все Головні новини Факультети Філологічний Історії успіхів випускників ЗНУ ZNU Zaporizhzhia National University відділ доуніверситетської підготовки профорієнтації та працевлаштування філологічний факультет пресслужба проєкт «Історії успіху випускників ЗНУ»

У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University), за ініціативи відділу доуніверситетської підготовки, профорієнтації та працевлаштування, триває втілення в життя проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». Черговий матеріал цієї рубрики присвячений розповіді про студентські роки, досвід професійного становлення й успіху випускниці філологічного факультету Світлани Доброскок. Після закінчення філологічного факультету, де вона здобувала дипломи бакалавра, потім – магістра, Світлана вступила до аспірантури. Успішно захистила кандидатську дисертацію, певний час працювала провідним фахівцем науково-дослідної частини, координувала діяльність Наукового товариства студентів та аспірантів, зараз керує роботою циклової комісії філологічних дисциплін, видавничої справи та редагування ЕПФК ЗНУ.

- Розкажіть, будь ласка, чому свого часу Ви обрали для здобуття вищої освіти саме ЗНУ?

- Навесні 2004 року, ще навчаючись в 11 класі Приморського регіонального українсько-болгарського ліцею, я вже знала, що маю право на бюджетне навчання в Запорізькому національному університеті або в Бердянському державному педагогічному університеті. Справа в тому, що раніше старшокласники могли брати участь у предметних олімпіадах, організованих закладами вищої освіти, а їхні переможці отримували право на навчання за державні кошти на обраних спеціальностях. Я тоді віддала перевагу саме ЗНУ, бо мріяла тут навчатися ще з 9 класу, відколи вперше приїхала захищати свою наукову роботу в рамках діяльності МАН.

- Які спогади про студентські роки для Вас залишаються найціннішими та які знання, що Ви отримали в університеті, стали корисними й у подальшому житті та роботі?

- Найціннішими для мене є спогади, що стосуються не лише навчання, а й громадської та наукової роботи, яким на той час я теж приділяла чимало уваги. Я керувала Науковим студентським товариством (зараз – Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених) університету. Це було водночас і відповідально, і цікаво. Ми проводили багато наукових заходів не лише на рівні університету, а й на рівні області. Той насичений подіями період навчив мене самоорганізації, ораторським, управлінським навичкам тощо. НСТ стало справжньою кузнею кадрів. Колишню голову товариства ви також усі добре знаєте, це – Катерина Сіріньок-Долгарьова. Багато хто з активістів товариства зараз викладають на факультетах та в ЕПФК. Саме завдяки Науковому товариству, я зрозуміла, що хочу серйозно займатися наукою. Тож логічним завершенням мого навчання в магістратурі стала аспірантура. У 2013 році я захистила кандидатську дисертацію в Київському університеті ім. В. Грінченка.

- Яких викладачів Ви найчастіше згадуєте зараз, чи продовжуєте спілкуватися із ними вже після завершення навчання?

- Зі своїми викладачами я бачуся мало не щодня, бо ж ми працюємо в одному корпусі. Зокрема, частенько зустрічаюся зі своїм науковим керівником – Валентиною Олександрівною Кравченко. Вона стала для мене також і наставником у життєвих ситуаціях. Найчастіше згадую ще й Наталію Олександрівну Зубець, Людмилу Іванівну Кучеренко, інших наших мовників, які тримали нас на 1-2 курсах у такому тонусі, що визначення понять «мовна норма» та «літературна мова» (я впевнена) до цього часу в нас від зубів відскакує, а конспекти їхніх лекцій зберігаються як святиня. Добрим словом ми згадуємо харизматичну та сильну духом людину, нині покійного Віктора Антоновича Чабаненка. Його лекції були пройняті такою силою та емоційністю, що розказані ним історії назавжди викарбувалися в моїй пам’яті. Літературний аналіз тоді вивчали та опановували його навички разом із Тамарою Володимирівною Хом’як, Валентиною Миколаївною Ніколаєнко, Оксаною Анатоліївною Проценко, Наталією Вікторівною Горбач, Юлією Романівною Куриловою.   

- Чи зустрічаєтеся з колишніми одногрупниками, цікавитесь, де вони і чим сьогодні займаються?

- На жаль, не часто зустрічаюся з колишніми одногрупниками, адже переважно вони проживають не в Запоріжжі. Лише з деякими продовжуємо тісно спілкуватися. Наприклад, моя одногрупниця була свідком на моєму весіллі, а з дівчатами, старшими за мене на курс, нас пов’язують дуже важливі моменти життя: одна з них хрестила мого синочка, я також стала хрещеною для іншого хлопчика – сина дівчини, з якою ми прожили 4 роки в одній кімнаті у гуртожитку. А ще, дуже приємно спостерігати за досягненнями моїх одногрупників у соцмережах або зустрічати їх на якомусь заході.

- Чи змінили б Ви щось у Вашому житті, якби знову стали студенткою?

- Однозначно, ні. Моє студентське життя було доволі насиченим, особливо на старших курсах: як голова НСТ я багато їздила по країні, брала участь у різноманітних заходах, здобула стипендію ім. В. Пінчука від Фонду «Завтра.UA». Увесь цей час мешкала в гуртожитку №3 і ту атмосферу, яка там панувала завжди, й зараз згадую лише з теплом і посмішкою. Зранку біжиш до бібліотеки, щоб встигнути взяти якусь дефіцитну книжку, потім до гуртожитку, щоб перекусити перед парами. Додому повертаєшся вже після сьомої вечора, і тут на тебе чекає несподівана новина – чергування на блоці, адже зранку Тамара Миколаївна перевірятиме все дуже ретельно. Отак, від якості твого прибирання залежала доля всіх сусідів, адже через недоліки могли заборонити відвідування для друзів та знайомих.

- Чим Ви сьогодні займаєтесь, у якій галузі працюєте, як прийшли у професію?

- Наразі я викладаю українську мову та літературу в Економіко-правничому фаховому коледжі ЗНУ, керую цикловою комісією філологічних дисциплін. Викладати прагнула, мабуть, ще з дитинства, тому й тероризувала свого молодшого брата та його друзів своїми вечірніми «домашніми школами». Потім із захопленням вивчала українську мову, брала участь у різноманітних творчих конкурсах, олімпіадах, писала наукові роботи. Тож мій вступ на філфак нікого не здивував. Реалізувалася моя мрія.

- Що Вас надихає у роботі та якими здобутками Ви пишаєтесь?

- У роботі мене завжди надихає віддача від студентів, їхні очі, погляди, коли я розумію, що змогла їх зацікавити, захопити. Особливо тішить, коли вони починають використовувати у своєму мовленні ті поняття й терміни, яким їх навчила я. А ще, найбільша для мене втіха наразі – перемоги моїх вихованців. Трохи похвастаюся. Моя студентка Аліна Пирожкова цього року посіла 1 місце на обласній олімпіаді з української мови. У квітні ми з нею мали їхати до Харкова на Всеукраїнський етап олімпіади, але карантин вніс свої корективи. Анфіса Медяник і Софія Кравчук під моїм науковим керівництвом у березні здобули 1 та 2 місця на засіданні секції «Філологічні науки» в рамках щорічної науково-практичної конференції «Молода наука». Їхні наукові розвідки були визнані найкращими та були рекомендовані до друку.

- Які Ваші професійні пріоритети? І яким Ви бачите своє подальше професійне майбутнє, про що мрієте?

- У пріоритеті – працювати, працювати й ще раз працювати. А щодо планів, поки що залишу це в секреті.

- Що Ви можете порадити студентам і випускникам ЗНУ, зокрема Вашого факультету?

- Нинішнім студентам я раджу прожити цей надзвичайно цікавий період їхнього життя «на повну»! Не обмежуватися лише аудиторною роботою, пробувати себе в різних галузях: науковій, громадській тощо.

 

Спілкувалася: Єлизавета Бабич

 

Схожі новини