Двадцять п’ятого червня 2020 року Конституційним Судом України спільно з Європейською комісією « За демократію через право» (Венеційська Комісія) за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні було організовано і проведено Міжнародну онлайн-конференцію на тему «Взаємні здобутки Європейської Комісії „За демократію через право“ і органів конституційної юстиції та проблеми тлумачення у конституційному судочинстві». Цей масштабний захід було проведено з нагоди 24-ї річниці Конституції України та 30-річчя заснування Венеційської комісії. Мета заходу – наблизити Україну до кращих європейських стандартів верховенства права і свобод людини, що є одним із зобов’язань, взятих Україною при вступі до ради Європи, так само як і однією з вимог вступу до Європейського Союзу. У конференції взяли участь понад 150 осіб, в тому числі державні діячі, провідні вчені, іноземні експерти, юристи-практики з України, ФРН, Республіки Молдова, Литовської Республіки, Республіки Киргизстан, Республіки Казахстан, а також міжнародних організацій та фондів (Рада Європи, ОБСЄ, Німецького фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ). Приємно, що й представники юридичного факультету Запорізького національного університету , а саме науковці факультету, а також здобувачі другого та третього (освітньо-наукового) рівнів вищої освіти мали змогу долучитися до цього змістовного представницького заходу.
З привітальними словами до учасників заходу звернувся Голова Конституційного Суду України Олександр Тупицький, який наголосив, що для Конституційного Суду України День прийняття Основного Закону України є знаковою подією. За його словами, у 1996 році з’явився справжній об’єкт захисту з боку органів конституційної юстиції – Українська Конституція, в якому зафіксовано основні цінності демократичного суспільства, і вперше визначено національний каталог прав людини і громадянина. Цим документом засновано орган конституційного контролю, яким є Конституційний Суд України, покликаний гарантувати верховенство Основного Закону України. Олександр Тупицький також від імені Конституційного Суду України щиро привітав Президента Венеційської Комісії Джанні Букіккіо з визначною подією – 30-ю річницею заснування Європейської Комісії «За демократію через право» та подякував за вагомий внесок Комісії у розвиток конституційної юстиції та утвердження принципів демократії, верховенства права та захисту прав і свобод людини і громадянина на всьому європейському просторі.
З вітальними словами також звернувся й Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков, який зазначив, що незабаром виповниться 30 років українському парламентаризму, що є визначною датою для держави. Він акцентував увагу на конструктивній співпраці Верховної Ради України з Конституційним Судом України, результати якої є важливою для якісної законотворчої роботи Парламенту. Він також привітав Голову Венеційської Комісії з 30-річчям від Дня її утворення, підкресливши вагомий внесок Комісії в покращенні українського законодавства та приведення українського законодавства до міжнародних стандартів. До учасників конференції з вітальним словом звернувся Президент Європейської Комісії «За демократію через право» Джанні Букіккіо, який за можливість проведення відповідного заходу, зазначивши, що це дозволяє обговорити важливі теми та актуальні питання, які потребують об’єднання зусиль задля їх вирішення. Голова Венеційської Комісії підкреслив, що Комісія тісно співпрацює з Україною, починаючи з 1995 року, і за цей час Україна стала одним з найкращих партнерів Венеційської Комісії. Джанні Букіккіо наголосив на ефективній роботі Конституційного Суду України у питанні захисту прав людини і громадянина, а також обстоюванні конституційних принципів та цінностей. Координатор проектів ОБСЄ в Україні, Посол Генрік Ві
лладсен, вітаючи учасників конференції, наголосив на її унікальності та актуальності. Посол зазначив, що пандемія у світі стала випробовуванням на вірність навіть для найвідданіших інтернаціоналістів. За словами Генріка Вілладсена, в багатьох країнах наразі відбувається послаблення демократії. Проте, додав він, саме Венеційська Комісія та органи конституційної юстиції залишаються бастіонами захисту принципів рівності та свободи в ці непрості часи. Директор Німецького фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ) Штефан Хюльсхьорстер привітав Україну та Конституційний Суд з величним святом – Днем Конституції України. Він відзначив багаторічну плідну співпрацю Німецького фонду міжнародного правового співробітництва з Україною та наголосив на тому, що конституційна система розвивається задля зміцнення верховенства права у світі. Заступник Голови Конституційного Суду України, член Європейської Комісії «За демократію через право» Сергій Головатий під час вітального слова зупинився на історичних аспектах співпраці України з Венеційською Комісією, яка, за його словами, почалася ще до ухвалення чинної Конституції України. Він зазначив, що Венеційська Комісія відіграла важливу роль для виконання Україною зобов’язань, що їх вона взяла на себе при вступі до Ради Європи. Це обстоювання основоположних прав людини та верховенство права. Також суддя КСУ звернув увагу учасників заходу на те, що при здійсненні конституційної реформи 2016 року було враховано майже всі рекомендації Венеційської Комісії.
У рамках проведення 
заходу було організовано роботу чотирьох сесій, під час яких учасники обмінювалися думками з низки актуальних питань конституційного судочинства. Так, під час обговорення питань конституційного контролю як механізму розв’язання конфлікту тлумачень з доповідями виступили Голова Верховного Суду Валентина Данішевська, суддя Європейського суду з прав людини Армен Арутюнян та президент Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України Олександр Петришин. Під час дискусії учасники порушили питання тлумачення Конституції України та законів України. Зокрема зазначено, що у 2016 році після внесення змін до Основного Закону держави в частині правосуддя з повноважень Конституційного Суду України вилучено здійснення офіційного тлумачення законів України. Попри це, орган конституційного контролю при розгляді справ все ж вдається до їх динамічного тлумачення. Співрозмовники звернули увагу на те, що тлумачити норми права є правом і обов’язком суддів під час здійснення ними правосуддя. Вони також наголосили, що законодавчі приписи не можуть бути досконалими, тому потребують тлумачення, доповнення або ж уточнення правових норм. Доповідачами виступили Генеральний директор Генерального Директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Крістос Жакумопулос, народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Андрій Костін. До дискусії долучилися директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії наук України, академік Національної академії правових наук України Юрій Шемшученко, постійний представник Верховної Ради України в Конституційному Суді України, народний депутат України, заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, Голова підкомітету з питань політичної реформи та 
конституційного права Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Ольга Совгиря. Присутні також торкнулися ухвалених Конституційним Судом рішень. Зокрема, Генеральний директор Генерального Директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Крістос Жакумопулос позитивно оцінив нещодавно ухвалене Конституційним Судом України Рішення щодо неконституційності статті 375 Кримінального кодексу України, яка встановлювала кримінальну відповідальність суддів за винесення «завідомо неправосудного» рішення, без пояснення критеріїв «неправосудності». Він зазначив, що Конституційний Суд України при ухваленні Рішення врахував рекомендації Комітету міністрів Ради Європи щодо виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини щодо незалежності суддів. Промовець наголосив, що це Рішення сприятиме зміцненню незалежності судової системи в країні. Під час дискусії обговорили зміст конституційних подань на предмет їхньої обґрунтованості та проаналізували зарубіжний досвід конституційних судів з цих питань. Учасники також наголосили на важливості налагодження ефективної комунікації між усіма гілками влади задля зміцнення верховенства права в країні та захисту прав і свобод людини і громадянина. Про суб’єктів тлумачення в конституційному провадженні йшлося під час третього засідання Міжнародної онлайн-конференції. У дискусії також взяли участь член Європейської Комісії „За демократію через право“, Голова Конституційного Суду Республіки Молдова (2011–2017 рр.), головний експерт Програми „Верховенство права в Киргизькій Республіці“ – 2-га фаза (ROLPRO 2) Александру Тенасе, керівник відділу Департаменту виконання рішень ЄСПЛ Генерального Директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Павло Пушкар, Голова Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України, проректор з навчальної роботи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Юрій Барабаш та Голова Конституційної палати Верховного суду Киргизької Республіки Карибе Дуйшеєв. Співрозмовники поділилися практикою діяльності органів конституційної юрисдикції іноземних держав, зокрема Німеччини, Республіки Молдова та Киргизької Республіки. Зокрема йшлося про важливу роль цих органів у забезпеченні виконання рішень Європейського суду з прав людини. Учасники наголосили на тому, що конституційна юстиція є одним із механізмів імплементації та адаптації національного законодавства до європейських стандартів. Європейський суд з прав людини при винесенні рішень аналізує та оцінює практику конституційного судочинства держав-членів Конвенції про захист прав людини та 
основоположних свобод. Четверте засідання було присвячене рішення Конституційного Суду як тлумачний/ інтерпретаційний акт. З доповідями виступили Президент Конституційної судової палати та Голова Вищого адміністративного суду землі Рейнланд-Пфальц Ларс Брокер, член Європейської Комісії „За демократію через право“ (Венеційська Комісія), Голова Конституційної Ради Республіки Казахстан (2004–2017 рр.), заступник Виконавчого директора Фонду Першого Президента Республіки Казахстан Ігор Рогов, професор Регенсбурзького університету Райнер Арнольд. До дискусії долучилися Голова Конституційного Суду Литовської Республіки Дейнюс Жалімас, консультант Німецького фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ) Геннадій Рижков. Під час засідання наголошувалося, що Конституція України – це нормативний акт вищої юридичної сили, норми якого у випадку виникнення прогалин, мають пряме, безпосереднє застосування. Виступаючи гарантом захисту основних прав та свобод людини і громадянина, закріплених в Основному Законі України, Конституційний Суд України за допомогою загальнообов’язкового роз’яснення положень конституційних норм може попередити потенційну загрозу порушення цих прав. Під час дискусії зазначалося, що оскільки при практичному застосуванні того чи іншого положення Конституції або іншого закону іноді виникають складнощі з визначенням та з’ясуванням змісту окремих положень правової норми, у зв’язку з чим необхідно керуватися офіційним тлумаченням для правильного та однакового його застосування. Крім того, доповідачі звернули увагу на те, що офіційне тлумачення не змінює зміст Конституції. Навпаки, шляхом тлумачення Основного Закону зберігається його дійсний зміст. Підводячи підсумки Міжнародної онлайн-конференції, заступник Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий та судді Суду Василь Лемак, Олег Первомайський та Галина Юровська подякували спікерам за цікаві та змістовні доповіді, наголосивши на важливості порушених у них питань. Судді Конституційного Суду України привітали учасників заходу з 24-ю річницею Конституції України та 30-річчям заснування Венеційської комісії і побажали учасникам подальших успіхів на шляху утвердження демократичних принципів та цінностей у світі. Науковці та здобувачі юридичного факультету ЗНУ протягом дня мали можливість отримати корисні фахові знання, необхідні для навчального процесу, для індивідуальної та колективної науково-дослідної діяльності, а також реалізували унікальну можливість долучитися до фахового середовища.
