Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованець факультету журналістики, спортивний тележурналіст Микола Замирайло
У Запорізькому національному університеті, за ініціативи відділу доуніверситетської підготовки, профорієнтації та працевлаштування, триває втілення в життя проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». Черговий матеріал цієї рубрики присвячений розповіді про досвід професійного становлення та успіху випускника цього року факультету журналістики ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University), а нині – спортивного тележурналіста Миколи Замирайла.
Микола з радістю погодився розповісти про студентські роки, про свою теперішню роботу та про мрії. Один із талановитих вихованців факультету журналістики, він не перший рік працює за фахом на телеканалі «TV-5». Адже вже під час навчання у ЗНУ багато хто зі студентів мають можливість й охоче поєднують навчання та роботу за фахом. Це – певний стимул для підвищення рівня знань студентів, і водночас сприяє формуванню відповідних професійних навичок. Окрім того, робота й відповідна заробітна плата, яку вони отримують за нею, формують певний рівень самостійності, незалежності й відповідальності.
- Миколо, скажіть, будь ласка, чому як спеціалізацію Ви обрали саме спортивний напрям у журналістиці?
- Я вступав на факультет журналістики вже з тим наміром, аби стати спортивним журналістом. Моїм захопленням із дитинства був саме спорт. А от під час роботи в спортивній медіасфері я почав цікавитися й іншими напрямами журналістики, наприклад, такими як військова журналістика. Писав я і на військові теми.
- Це круто, коли, вступаючи в університет, одразу чітко розумієш, ким хочеш стати у майбутньому! Нам відомо, що зараз Ви працюєте на телеканалі «TV-5» під керівництвом Руслана Левицького. Пригадайте, будь ласка, із чого починався Ваш кар’єрний шлях?
- Я потрапив на телебачення після другого курсу: для проходження практики я обрав місцевий телеканал «Z». Спочатку висвітлював загальні новини, а пізніше почав заглиблюватися у спортивну тематику. У керівництва якось поцікавився: «Чи можна спробувати свої сили саме в цьому напрямі?». На що отримав відповідь: «Так, без проблем». Базові навички тележурналіста я отримав саме на ТК «Z», де мені запропонували стажуватися із перспективою працевлаштуватися спортивним журналістом. Тут якраз створювалась нова спортивна рубрика. Проте не так сталося, як гадалося, і я вирішив спробувати свої сили на іншому телеканалі. Після «Z» я опублікував резюме на сайті «Work.ua», мені запропонували роботу в різних містах – у Дніпрі, Харкові, – але звичайним журналістом, ким я міг влаштуватися і в Запоріжжі. А потім мене покликали до Луцька, далеко звідси. Недовго міркував я над цим питанням і вирішив поїхати: житло мені надали роботодавці. Попрацював я там майже два місяці, встиг створити власний спортивний проєкт, щодня висвітлював спортивні новини. Проте коли приїхав на зимові канікули до Запоріжжя, дізнався, що на «ТV-5» шукають саме спортивного журналіста. І я подумав: «А навіщо мені їхати за 1000 км, якщо я можу працювати вдома?». Стажування, обіцяли, проходитиме місяць, але за два тижні я вже офіційно влаштувався тут і працював спортивним журналістом.
- Які враження від роботи спортивним журналістом отримали за цей час?
- Більш ніж 1,5 року я працюю на каналі «ТV-5». За цей час, здається, я дуже виріс у професійному плані. Здійснював зйомки не тільки спортивних події, бувало і таке, що треба було підстрахувати інших колег, отже знімав сюжети на різні теми. Адже загалом журналіст, який розуміє і згоден із концепцію телеканалу, здатний писати сценарій сюжету і висвітлювати будь-яку тему. Із часом у мене з’явилися знайомі, які допомагали у підборі новин, запрошували мене на події, телефонували: «Приїжджай, зніми, зроби, давай зробимо якусь колаборацію».
- Коли відбувається найбільш активна діяльність у спортивного журналіста?
- Будь-який спортивний сезон стартує восени і триває десь до кінця травня – середини червня. При цьому неважливо це – футбол або баскетбол тощо. Постійно потрібно стежити за цими подіями, бути в курсі, в темі. Отже стежимо: на всеукраїнському, світовому рівні, а на регіональному – ще й знімаємо, висвітлюємо події.
- Чим суттєвим відрізняється робота журналіста і спортивного журналіста?
- Я маю певний досвід спортивного журналіста-практика, й мені здається, що в деяких моментах ми втомлюємося більше, ніж інші представники професії. Адже постійно повинні стежити за великим обсягом різноманітної спортивної інформації, завжди бути в курсі подій.
- Які маєте плани на майбутнє?
- Мої прагнення на перспективу, на майбутнє – стати спортивним коментатором. Мене завжди цікавили футбольний або баскетбольний спортивні напрями. Гадаю, це дуже круто!
- Зараз триває карантин майже в усьому світі, відмінили більшість спортивних заходів. Як живуть сьогодні спортивні журналісти? Що йде в ефірі?
- Ігрові сезони призупинили, деякі взагалі не встигли завершитися. Наразі задумуємося і ми: що спортивне пускати в ефір? Мені так і запропонували: «Або йди звичайним журналістом, або давай сюжети про спорт». У результаті я створив низку сюжетів про спортсменів, яких я знаю, із якими я спілкувався і спілкуюся зараз. В репортажах йдеться про те, як вони тренуються в умовах карантину. Як бачите, журналістика – одна з тих професій, яка надає чудові можливості для активної діяльності та постійного саморозвитку, навіть під час карантинних обмежень!
- Дякуємо за відверту розмову. Гадаємо, Ваш приклад стане чудовим стимулом й для саморозвитку нинішніх студентів, які навчаються на факультеті журналістики! Бажаємо й Вам подальших професійних успіхів!
- Мені теж було приємно поспілкуватися з читачами! Усім бажаю здоров’я і усього найкращого! А студентам – теперішнім і майбутнім – прагнути до реалізації своїх мрій і послідовно досягати цього!
Спілкувалася Вероніка Булавіна,
студентка 3 курсу факультету журналістики
