Стара версія
Університет Вступнику Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка факультету СПП (спеціальність "соціальна педагогіка"), фахівця із соціальної роботи Чернігівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Ольга Ставицька

Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка факультету СПП (спеціальність "соціальна педагогіка"), фахівця із соціальної роботи Чернігівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Ольга Ставицька

Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка факультету СПП (спеціальність "соціальна педагогіка"), фахівця із соціальної роботи Чернігівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Ольга Ставицька
31.07.2020 14:14 Все Головні новини Факультети Соціальної педагогіки та психології Історії успіхів випускників ЗНУ ZNU Zaporizhzhia National University факультет соціальної педагогіки та психології відділ доуніверситетської підготовки профорієнтації та працевлаштування пресслужба проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»

У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) продовжується реалізація проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». У його рамках пропонуємо вашій увазі розповідь про студентські роки, побудову кар’єри та плани на майбутнє вихованки факультету соціальної педагогіки та психології (спеціальність "соціальна педагогіка"), фахівця із соціальної роботи Чернігівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (РЦССДМ) Ольги Ставицької.

- Пані Ольга, розпочнемо одразу з головного питання: чому Ви обрали саме факультет соціальної педагогіки та психології?

- Насправді, я поступала до ЗНУ (тоді – Запорізький державний університет) у 1992 році, коли ще не було цього факультету, я тоді обрала математичний. Але коли з’явився факультет СПП, я зрозуміла, що це – моя мрія, це було щось нове. Тому я вирішила перепоступити на факультет соціальної педагогіки та психології, але з факультету математики не забрала документи через батьків. Тоді математика була хлібом, а психологія – чимось новим і не зрозумілим. Батьки були проти такої зміни, тому я таємно вступила на психологію, але математику не кинула. Тож вчилась на двох факультетах, до речі, на обох була старостою групи. Ні краплі не шкодую про таке рішення.

- Які спогади зі студентських років є для Вас найцінніші? Чи сумуєте за своїм студентським життям?

- Студентські роки – це вже свідоме життя. Мені сподобалось вчитися саме на факультеті соціальної педагогіки та психології. Першим згадується більш тісний зв’язок із його викладачами ніж на факультеті математики. Серед іншого, одного разу приїхали до нас у ЗНУ американці. Тетяна Петрівна Голованова запросила студентів-активістів до себе додому готуватися до приїзду іноземних гостей. Людмила Олексіївна Романенкова – це вчителька з лінгво-тренінгу – спілкувалася з нами англійською мовою і ми були готові до такого спілкування. І це було дуже відкрито, згуртовано, ми були справжніми друзями.

Також подобались наші «дні факультету»: ми готували мюзикли, де копіювали декана та різних викладачів. Я грала, на жаль вже покійну, Зінаїду Ігнатівну. І коли відбувався «День факультету» десь у філармонії імені Глінки або в музично-драматичному театрі ім. Магара – це завжди проходило на «ура», ми дуже раділи. Подобались тренінги, практики, додаткові семінари, на які завжди приїздили якісь гості. Також були до вподоби лінгво-тренінги з англійської мови. Студентські роки згадую із вдячністю. Факультет соціальної педагогіки та психології підготував нас до мінливого життя, тому що ми не знали, ким будемо, весь час шукали своє призначення.

- У роки навчання зі студентами трапляються кумедні історії. Чи була така курйозна ситуація у Вас?

- Курйозних ситуацій було досить багато. Одна, пам’ятаю, була пов’язана з моїм подвійним навчанням. Я вчилась на першому курсі факультету СПП і на третьому курсі математичного. І якраз моя команда КВК, де я грала за «математиків», мала грати з «психологами», а ні декан, ні викладачі не знали, що я навчаюся на двох факультетах. І тут виходжу я в команді математики грати проти психологів, мені було дуже лячно. Не хотілося проти «своїх» та не хотілось кидати «тих», бо психологи були, звісно, сильнішими, математики тоді програли. Але декан факультету СПП Людмила Іванівна спитала мене, що трапилося, чому я була в іншій команді? – ну, тоді вся історія відкрилась. До мене ставились дуже лояльно, тому що і викладачі гарні, і я всюди встигала, і у нас, взагалі, був чудовий колектив.

- Яким Ви бачите своє подальше професійне майбутнє, про що мрієте ?

- Маю в планах залишатися на своїй посаді, мрію про велику політику, хочу щоб наша громада розвивалася, й інші – теж. Ми співпрацюємо зараз з університетом, з Наталією Іванівною Єнріко (викладачкою, яка проводить у нас тренінги), з Людмилою Олексіївною Романенковою, яка створила благодійну організацію. Тобто я мрію й надалі розвиватися в уже обраному напрямку.

-І, наостанок, яку Ви можете дати пораду студентам ЗНУ, зокрема факультету соціальної педагогіки та психології?

- Дружити, цікавитись всім, підтримувати зв’язок, брати від життя все те, що корисне. Відвідувати різні тренінги, якщо є так можливість.

- Дякую за таку щиру розмову. Було приємно поспілкуватися з Вами.

 

Спілкувалася Руслана Христенко

 

Схожі новини