Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка факультету журналістики, рекламістка глобальної мережі «McCann», креативна копірайтерка Ольга Левицька
У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) триває реалізація масштабного профорієнтаційного проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». Сьогодні у його рамках пропонуємо вашій увазі розмову з вихованкою факультету журналістики, рекламісткою в глобальній мережі «McCann», креативною копірайтеркою Ольгою Левицькою, яка поділиться розповіддю про професійне становлення й секретами успіху.
- Пані Ольго, Ви – успішна рекламістка. Як би Ви могли представити себе, якщо треба було б зробити саморекламу?
– Креативна копірайтерка. Вимираючий вид homo sapiens, який працює за спеціальністю.
- Ви – студентка першого набору на спеціальність «Реклама та PR». Чи були від цього якісь особливі відчуття? Поділіться спогадами про свої студентські роки.
– Бути першим «рекламним млинцем» на факультеті – круто. Ми вчилися разом із викладачами, але на куражі всі класно впоралися. Я кайфувала від пар зі спеціальності. Особливо, коли ми пройшли етап мертвих маркетологів, і перейшли до книжок сучасних рекламістів. Але найкрутіше починалося, коли приходили рекламісти-практики.
- Чого найголовнішого Ви навчилися під час навчання на факультеті журналістики?
– Найкраще на факультеті – це практика з першого курсу. Два стажування на рік – чудовий спосіб навести фокус і зрозуміти, де ти себе бачиш у рекламі.
- Коли Ви почали працювати за спеціальністю? Чи важко було знайти роботу після університету? Які у Вас враження від роботи в агенції «Hashtag»?
– Після 1 курсу пішла на практику в рекламний журнал, а через місяць мене взяли у штат. Це був класний досвід, але я завжди хотіла вигадувати рекламу, яку мама побачить по ТБ. Копірайтеру легко знайти роботу й під час навчання, й після університету.
У Запоріжжі можна спокійно працювати SMM-щиком, SEO-шником або просто райтером. Щоб вигадувати креативну рекламу для ТБ, треба їхати до Києва. Роботи там усім вистачає.
Моя перша робота в креативній рекламі була в SMM-агентcтві «Hashtag». Це класна команда, яка веде соцмережі брендів рівня «Nivea», «Vodafon», «Multiplex». Найкраще в SMM – динаміка та сміливість. У порівнянні з ТБ-роликом, пост у соцмережах коштує копійки. Тому клієнт охочіше купує сміливий креатив. Ідеальна ситуація, щоб набити руку у вигадуванні ідей на швидкість.
- Зараз Ви працюєте в агенції «McCann Kyiv». Це – глобальна рекламна мережа, що охоплює весь світ. Як Ви почали працювати в McCann? Розкажіть про свою роботу, реалізовані проєкти.
– Раніше про «McCann» знала тільки одне – там ходить легендарний креативний директор (привіт, Женю Камінський!), який виховав половину топових українських рекламістів. Я подавалася на вакансію без особливих надій. У моєму портфоліо був тільки SMM. Але, вочевидь, пристойно зробила тестове завдання. Уже 2 роки працюю в офісі з такою кількістю нагород Effie, що ними підпирають двері та лущать горіхи.
Пам’ятаю, що під час знімання мого першого ролику, герой мав стрибати з парашута. Для сцени його підчепили на високий кран, а знизу піддували гігантським вентилятором. Під час надцятого дубля щось пішло не так, і актор мало не гепнувся лицем у вітродуй. Я тоді подумала, що треба вигадувати дуже-дуже-дуже хороші ролики, якщо збираюся й далі так ризикувати людьми.
Треба зізнатися: кожен рекламіст мріє знімати не тільки рекламу. Цього року ми в «McCann» зробили крутий соціальний проєкт із «Mastercard». Вирішили прокачати уроки музики в школах і підняти їх на один рівень з алгеброю й англійською. Для анонсу кампанії відвідали звичайну київську школу та влаштували дітям урок-сюрприз із «Монатиком». Це була найемоційніша зйомка в моєму житті.
- Як відрізняється професійне життя всередині локальної агенції та частини глобальної мережі?
– Для креативника особливої різниці немає. Робота скрізь однакова, але «плюшки» у мереж є. Під час карантину ми щотижня слухали онлайн-лекції топових рекламістів «McCan»n з усього світу. Ще є програма креативного обміну між агенціями. До пандемії копірайтер із Києва мав можливість поїхати, наприклад, у Румунію, і тиждень працювати в тамтешньому «Маккені».
- Ви також працюєте копірайтеркою. Можете виокремити основні правила, якими ви керуєтеся під час створення текстів?
– Тексти – 5% роботи креативного копірайтера. Це логічно в світі, де більшість реклами переглядається на смартфоні без звуку. Переважно я працюю над ідеями та концептами. У класній ідеї, про мене, мають бути дві речі: неочікуваність і простота. Ідеально, якщо в рекламі ще є інсайт. Це момент, коли людина дивиться ролик і каже: «Точно підмітили! Ви що, слідкуєте за мною, кляті рекламники?».
- Якби існувала машина часу, що б Ви порадили собі сімнадцятирічній?
– Вчити англійську. Тоді моя перша зустріч із норвезьким режисером пройшла б менш awkward (ніяково).
- Щоб Ви порадили студентам й абітурієнтам?
– Спеціальність «Реклама і PR» суперширока. Я буду радити тим, хто хоче стати креативним копірайтером або артдиректором. Із першого курсу працювати не тільки на заліковку, а й на портфоліо. Брати участь у студентських фестивалях реклами. Не «забивати» на практику. Раз на день заходити на adsoftheworld.com – дивитися круту іноземну рекламу. Раз на тиждень читати розділ «Креатив» на mmr.ua, щоб розуміти, куди проситися на стажування та на роботу. Менше читати Бегбедера.
Ксенія Вербицька