Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка факультету соціальної педагогіки та психології, акторка «Нового театру» Дарія Лєбєдєва
У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) триває реалізація масштабного профорієнтаційного проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». Сьогодні в його рамках пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з вихованкою факультету соціальної педагогіки та психології, акторкою «Нового театру» Дарією Лєбєдєвою, яка розповіла про своє навчання, роботу та плани на майбутнє.
- Розкажіть, будь ласка, чому свого часу Ви обрали для здобуття вищої освіти саме ЗНУ?⠀
- Моя історія навряд чи буде зразком для наслідування. Я вступила до магістратури факультету соціальної педагогіки та психології на спеціальність «Акторська майстерність». Ступінь бакалавра я отримала в Академії мистецтв у Харкові за спеціальністю «Дизайнер одягу». Але завжди хотіла опановувати акторський фах, та свого часу не вийшло. На даному етапі життя я не була готова пройти весь шлях навчання в 5 років, але дізналася, що можу вступити до магістратури, отримати документ й основні знання від майстрів. Скористалася цією можливістю й залишилася задоволена. ⠀
У Запоріжжі акторської майстерності можна навчитися тільки в ЗНУ. Тому вибір був очевидний. На кафедрі акторської майстерності працюють заслужені артисти України та майстри, у яких є чому повчитись.
- Які спогади щодо студентських років є для Вас найціннішими та які отримані у виші знання стали найкориснішими в дорослому житті й у роботі?⠀
- Я вступала до університету вже «в дорослому віці», тому вибір був більш усвідомленим, а навчання проходило з великим інтересом. Усі знання були для мене новими. Усе це я інтуїтивно розуміла й використовувала в професії. Педагоги допомогли все систематизувати. Навчання дало, насамперед, якусь упевненість у собі як у фахівці. А найприємніші спогади пов'язані з виступами на сцені БК ім. Дроб'язка, де я вперше співала перед глядачем сольно і в складі ансамблю. Довелося перебороти страх перед чимось новим, через це завжди можна собою пишатися опісля.
- Яких викладачів Ви найчастіше згадуєте зараз, чи спілкуєтесь із ними зараз, після завершення навчання?⠀
-Я не так давно закінчила навчання, пам'ятаю всіх добре. Звичайно, є ті педагоги, які були трохи ближче, але для мене всі співробітники кафедри акторської майстерності – це цікаві, талановиті люди, з якими хочеться спілкуватися, приходити на виступи в театри і продовжувати вчитися.⠀
- Чи зустрічалися з колишніми одногрупниками, чи цікаво було дізнатися, чим саме вони займаються на сьогодні?⠀
- Я знаю, що багато хто працює в театрах. Ми всі так чи так дізнаємося один про одного. Дуже цікаво ходити на вистави за участю своїх одногрупників, спостерігати за їхнім професійним зростанням. ⠀
- Чи змінили б Ви щось у Вашому житті, якби знову стали студенткою?⠀
- Якби я знову стала студенткою, мабуть, намагалася б не пропускати заняття. Загалом, ніколи не пізно ще раз стати студентом. Можливо, коли-небудь я з радістю знову це відчую.
-Чим Ви сьогодні займаєтесь, у якій галузі працюєте, як саме обрали цю професію?⠀
-Я працюю в «Новому Театрі», вже близько 4 років. У професію мріяла прийти завжди, але довелося подолати невпевненість і безліч комплексів, щоб вийти на сцену. Фактично, поборотися за мрію. Я встигла здобути вищу освіту в іншій галузі, пожити в іншому місті, в гуртожитку. Так би мовити, накопичити життєвий досвід, який необхідний для актора. ⠀
- Що Вас надихає у роботі та якими здобутками Ви пишаєтесь?
- Надихає глядач! А також – хвилювання перед спектаклем, артисти, наповнені ідеями на репетиціях, які мають бажання розвиватися. Крім того, режисер нас постійно надихає. Упевнена, що артисти без натхнення не можуть. ⠀
Пишаюся кожним новим спектаклем нашого театру, а також тим, що у мене вийшло перебороти свої комплекси та не опустити руки, а займатися улюбленою справою.
- Які Ваші професійні пріоритети?⠀
- Напевно, відповідальність (не люблю, коли до справи ставляться несерйозно) та гнучкість (потрібно вміти перелаштовуватися, змінюватися, намагатися зрозуміти режисера та самому розвивати його ідею). ⠀
- Яким Ви бачите своє подальше професійне майбутнє, про що мрієте?
- Зараз мені хочеться грати. Особливо в умовах пандемії катастрофічно не вистачає сцени. Хочу зніматися в кіно. У цьому напрямку й рухаюся.
- Що Ви можете порадити студентам і випускникам ЗНУ, зокрема факультету соціальної педагогіки та психології ?⠀⠀
- Якщо ви відчуваєте, що вибрали свою професію, намагайтеся не прогулювати заняття. Повірте, навіть якщо зараз важко, коли навчання закінчиться, ви будете дуже сумувати. А випускникам раджу приходити на практику в театри.
Анастасія Штефко