Університет Вступнику Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка факультету соціальної педагогіки та психології, артистка Запорізької обласної Філармонії Поліна Гонтарь (Резніченко)

Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка факультету соціальної педагогіки та психології, артистка Запорізької обласної Філармонії Поліна Гонтарь (Резніченко)

Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка факультету соціальної педагогіки та психології, артистка Запорізької обласної Філармонії Поліна Гонтарь (Резніченко)
19.11.2020 15:24 Все Головні новини Відділ доуніверситетської підготовки, профорієнтації та працевлаштування Історії успіхів випускників ЗНУ Факультети Соціальної педагогіки та психології ZNU Zaporizhzhia National University факультет соціальної педагогіки та психології відділ доуніверситетської підготовки профорієнтації та працевлаштування пресслужба Історії успіхів випускників ЗНУ

У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) триває реалізація масштабного профорієнтаційного проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». Сьогодні в його рамках пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з вихованкою факультету соціальної педагогіки та психології спеціальності «Акторська майстерність», співачкою в Запорізькій обласній філармонії Поліною Гонтарь (Резніченко).

-  Розкажіть, будь ласка, чому свого часу Ви обрали для здобуття вищої освіти саме ЗНУ?

-Я дуже люблю Запоріжжя! Я тут народилася, мені тут комфортно та мені подобається тут жити: в мене не було бажання звідси куди-небудь переїжджати. Коли я закінчувала 11 клас, була дуже творчою людиною, брала участь у конкурсах, міжнародних фестивалях. І я дізналась, що в ЗНУ є спеціальність «Акторська майстерність», де місце таким людям, як я.

- Які спогади зі студентських років для Вас найцінніші?

-Для мене все найцікавіше було пов’язане зі світом, в якому я опинилася, вступивши на театральний. Люди, коли ходять на концерти і в театри, вони бачать гарну картинку, цікаві спектаклі, сюжети загалом – це такий світ фантазій, який тебе повністю захоплює. Я пішла в світ фантазій, а потрапила в реальність, і перед нами постало завдання: «як створити цей світ таким прекрасним, щоб люди захотіли прийти подивитись», тобто мені довелось його створювати. Ось це, мабуть, було найцікавішим, і кожен із нас, студентів, замислювався над цим щодня.

- Які отримані у виші знання стали найбільш кориснішими в дорослому житті й у роботі?

- Я дуже люблю й поважаю кожного з моїх викладачів, бо мені неабияк пощастило: кожен із них вклав у мене трохи свого життєвого досвіду та знання. Я до цього часу користуюсь багатьма порадами, побажаннями своїх викладачів: ці рекомендації працюють і допомагають мені.

- А чи спілкуєтесь Ви з кимось із викладачів зараз?

- Звичайно, ми живемо в одному місті, і я дуже люблю ходити на спектаклі, в яких беруть участь викладачі. «Люди культури» дуже сильно пов’язані, ми часто бачимось на концертах, на спектаклях, на масових заходах, тому можна сказати, що спілкування в нас постійне.

- Чи зустрічалися з колишніми одногрупниками, чи цікаво було дізнатися, чим саме вони займаються на сьогодні?

- Безперечно, так, бо в нас був дуже класний курс. 13талантів: таке дуже «щасливе» число – ми постійно жартували над цим. Ми 5 років прожили душа в душу. Можу сказати, що кожен із нас став успішним по-своєму, адже не всі пішли працювати за фахом, та проте, цікавимся ми один одним «хто, де, як проводить свій час», «у кого як в сім’ї», «як життя».

- А якби була можливість знову стати студенткою чи змінили б Ви щось?

-Так, звичайно! Я б, напевно, більше часу приділяла музиці, я тоді не дуже була впевнена в точності напряму. Напевно, більше б прислуховувалась до своїх внутрішніх бажань.

-Чи є у Вас хобі, чим Ви любите займатись у вільний від роботи час?

- Я дуже люблю природу і все, що з нею пов’язано. Наприклад, зараз осінь. Ми ходили збирати гриби, в парку з цікавості походили-подивились, щось цікаве познаходили, зробили композицію, пофотографувались; набрали листя, висушили, зробили поробку. Улітку я дуже люблю на морі збирати пісок, мушлі, різні види камінців і потім з цього робити різні картини. Я не можу сказати, що вони якісь професійні, але мені подобається працювати з природніми матеріалами і створювати щось власноруч. Мене це заспокоює, мені від цього стає добре!

- Чим Ви сьогодні займаєтесь, у якій галузі працюєте, як саме обрали цю професію?

- Професія обрала мене, а не я професію! Якось так сталось, що я завжди добре співала. Так воно й пішло. Творчою людиною була із самого дитинства. Це помічали вихователі, викладачі відправляли на різні конкурси, говорили: «так дівчинка талановита, цікава», – тому все своє життя живу цим. На сьогодні, останні років 11-12, я повністю пішла в музику, тобто це все, чому я присвячую весь свій робочий і вільний час. Це – велика радість для мене, зокрема, я налагодила дуже гарні стосунки з різними чудовими, професійними музикантами. Працюю в різних стилях, зараз працюю з «City Big Band», це – великий джазовий бенд. Ми з ними виконуємо різну музику: і Френка Сінатри, і Скотта Фіцджеральда, і різні пісні з кінофільмів, найперше, джазові. Потім у філармонії я працюю з чудовими музикантами, але там ми працюємо над класичною музикою, тобто це – оперети, мюзикли або якісь українські класичні твори. Нещодавно був успішний проєкт - «Хіти французької естради». Мені так пощастило, я взяла репертуар Мірей Матьє. Виявилось, це дуже складно – вивчити текст французькою, складна вимова, та й англійська мова мені ближча, але у глядачів її матеріал проходив на ура. Зараз працюю над музикою кіно, над Бетховеном… – список у нас чималий, керівництво дає план, тому не сидимо без роботи.

- Що Вас надихає в роботі та якими здобутками Ви пишаєтесь?

- Мене надихає музика! Все ж таки, коли я чую музику, яка мені подобається, то мені стає дуже добре. Коли я чую музику, яка мені мегаподобається, то я, звичайно, хочу зробити, наприклад, цей твір. А взагалі, надихнути може все, що завгодно: якийсь фільм, чудова пісня, яку потім ходиш-вчиш. Це такий світ фантазій, який потім втілюєш в реальність. Ну ось! Мій особистий здобуток – це універсальність. Я хочу бути універсальним вокалістом, тому я працюю над собою, використовую у своїй роботі матеріали різного виконання: академічний вокал, джазовий та естрадний вокал. Вони дуже сильно відрізняються в манері виконання, у звучанні. І ось ця універсальність, напевно, і дає мені змогу бути затребуваною й різноплановою, а в мене це все є в багажі, тому це – моє досягнення!

- Розкажіть, яким Ви бачите своє подальше професійне майбутнє? Про що мрієте?

- Я мрію про якийсь масштабний проєкт, в якому брали б участь оркестр, балет, актори, які можуть співати, грати, підключити частину сучасних технологій. Також мрію про велике шоу, яке залишиться в пам’яті, де я – у головній ролі. Про це мріє кожен артист.

- Що Ви можете порадити студентам і випускникам ЗНУ, зокрема Вашого факультету?

-Нещодавно подивилась мультфільм «Губка Боб» з синочком. Тому бажаю вам бути губкою, яка вбирає в себе все те, що розповідають викладачі, їхній досвід. Насолоджуйтесь моментом сьогодення, не витрачайте свій час зараз, коли треба бути активним. Ви – молоді, не обмежуйте себе рамках, робіть якісь експериментальні вчинки, пізнавайте себе з середини. Чим раніше ви зрозумієте, що «ваше», тим легше вам буде в майбутньому!

 

Юрченко Олександра

 

 

 

 

Схожі новини