Університет Вступнику Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованець факультету журналістики, журналіст і редактор вечірнього прайм-тайму на телеканалі Апостроф TV, громадський діяч Артем Лагутенко

Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованець факультету журналістики, журналіст і редактор вечірнього прайм-тайму на телеканалі Апостроф TV, громадський діяч Артем Лагутенко

Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованець факультету журналістики, журналіст і редактор вечірнього прайм-тайму на телеканалі Апостроф TV, громадський діяч Артем Лагутенко
28.12.2020 14:47 Все Головні новини Відділ доуніверситетської підготовки, профорієнтації та працевлаштування Історії успіхів випускників ЗНУ Факультети Журналістики ZNU Zaporizhzhia National University факультет журналістики відділ доуніверситетської підготовки профорієнтації та працевлаштування пресслужба проєкт Історії успіхів випускників ЗНУ

У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) триває реалізація масштабного профорієнтаційного проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». Сьогодні в його рамках пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з випускником факультету журналістики 2010 року Артемом Лагутенком – журналістом і редактором вечірнього прайм-тайму на телеканалі «Апостроф TV», громадським діячем.

Артем пройшов довгий шлях спроб і помилок, становлення особистості як журналіста й усвідомлення всіх життєвих процесів. Він у розмові з нами поділився своїм розумінням професії, життєвим досвідом і дав корисні поради.

 Про сучасну журналістику

-Журналістика мімікрує й підлаштовується під те, що є довкола. Та журналістика, яка була до подій на Майдані 13 року, зовсім відрізняється від тієї, що з’явилася потім. Події на Грушевського започаткували «стрімінг». Сьогодні це – не просто явище в журналістиці, а один з основних способів подачі інформації новинних відеоматеріалів. Журналістика, яка з’явилася в Україні після загострення конфлікту з Росією, вже зовсім відрізняється від журналістики того періоду. Вона змінилася за змістом. Я бачу якісь позитивні тенденції в журналістиці, бо є певні медіаменеджери, такі як Роман Скрипін, Роман Вінтонів. Вони показують, що ми можемо створювати власну продукцію, існування якої залежить від якості. Тому що контент таких журналістів залежить від вподобань аудиторії, чи заплатить за цей продукт глядач. Це – класна традиція, яка змушує журналістів робити якісний контент, створювати власний стиль.

Про професію журналіста

- Перші два місяці в мене було таке відчуття, що журналістика – «не моє», тоді я працював журналістом на телебаченні. Частково розумів, що мені потрібно наново вчити цю професію, але мені здавалося, що це – не моя справа. Проте зараз можу сказати навпаки. До професії журналіста працював за 8 різними спеціальностями, і в жодній із них не затримувався більше, ніж на 3 місяці. На телебаченні я вже майже 9 років.

Про принципи в журналістиці

- Відомий телеканал ZIK спочатку був регіональним, потім туди прийшли працювати класні журналісти, які «розкрутили» канал до всеукраїнського, стали популярними, завоювали аудиторію. Після того, як канал виставили на продаж, вони почали масово звільнятися, адже не хотіли озвучувати меседжі, вигідні для Кремля. Саме ці журналісти мали свою аудиторію, яку вони просто кинули напризволяще та пішли зі свого місця, залишаючи його для тих, хто згоден миритися з редакційною політикою власника каналу. В мене виникає риторичне запитання: «А чи відповідально вони вчинили?».

У мене була схожа ситуація, коли я працював в одному проєкті, який починався як «об’єктивні журналістські розслідування», та згодом він перетворився на метод випрошування грошей і тиску на конкурентів. Я теж постав перед вибором: або йти з цього проєкту, або працювати для своєї аудиторії й стати в опозицію до керівництва нашої програми. Обрав друге та не жалкую про це, бо мені дійсно вдавалося з колегами робити якісні матеріали, допомагати активістам регіону у вирішенні важливих суспільних проблем, притягувати до відповідальності високопосадовців. Зазначу, що ми це робили на проєкті, який уже тоді було дискредитовано. Я не переміг, але зрозумів, що боротися є сенс.

 Про журналістські розслідування

 Не можу виокремити якийсь зі своїх матеріалів й сказати про нього, що він був для мене важливішим за інші. Я маю лише сказати, що розслідувальна журналістика дуже відрізняється від новинної не тільки за своїм форматом і змістом, але й за відчуттями журналіста. Певний час, коли ви працюєте на новинах, то складається таке враження, що ви працюєте на фабриці солодощів і штампуєте цукерки. Ви робите це кожного дня, після закінчення «робочої зміни» ви йдете додому відпочивати, а завтра все повторюється. Із розслідувальною журналістикою все абсолютно по-іншому. Сюжет, який ви робите, – це якась дитинка або навіть роман, який пише письменник. Ви живете сюжетом два тижні, місяць, рік… І щоразу абсолютно інша історія. З насолодою переглядаєте результат, адже ви його «народили». Мабуть, найважче «народження» матеріалу в мене було, коли писав про радіозв’язок для військових. Над цим проєктом працював цілий рік, і він з розслідування переріс у документальний фільм.

 Про важливість медіаправа

Безумовно, потрібно вчити медіаправо. Ба більше, юридичні аспекти діяльності журналіста не знають судді, прокурори, поліцейські, й я вже не кажу про пересічних громадян, які потрапляють в кадр, тому їм потрібно все це роз’яснювати. Переважно співпраця з медіаюристом стосується жанру «розслідування». Існує таке поняття, як «адвокація в журналістиці», коли ми не хочемо, щоб якісь наші матеріали зупинилися лише на випуску в ефірі, а прагнемо, щоб фігурантів справи було покарано. Тоді на допомогу приходять медіаюристи, вони ведуть юридичне обґрунтування ваших матеріалів.

 

Алла Стрілець

 

 

 

Схожі новини