Університет Абітурієнту Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованець факультету журналістики, фотограф Сергій Бутко

«Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованець факультету журналістики, фотограф Сергій Бутко

«Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованець факультету журналістики, фотограф Сергій Бутко
18.01.2021 13:10 Все Головні новини Факультети Журналістики Відділ доуніверситетської підготовки, профорієнтації та працевлаштування Історії успіхів випускників ЗНУ ZNU Zaporizhzhia National University факультет журналістики відділ доуніверситетської підготовки профорієнтації та працевлаштування пресслужба проєкт Історії успіхів випускників ЗНУ

У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) триває реалізація важливого профорієнтаційного проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». Сьогодні у його рамках спілкуємося із вихованцем факультету журналістики, який подорожує мальовничими куточками України та світу, ніби створеними природою, щоб опинитися на вітальній листівці. А в цих мандрах він документує для майбутніх поколінь найщасливіші миті в житті інших людей. Сергій Бутко розповім нам про його шлях до створення світлин, авторський стиль у створенні фотосесії і те, як пандемія COVID-19 вплинула на сюжети весільних знімків.

- Можливо я помиляюся, але здається, років 10 тому в бізнес весільної фотографії почало заходити багато нових молодих людей. З одного боку, це може надихати. Мовляв, «Якщо у них вийшло – то і у мене також». З іншого – збільшується конкуренція. Особливо, коли мова йде про провінційне місто. Як ти відчував себе на початку цього шляху?

- Насправді, завжди, коли починаєш чимось займатись, ти замислюєшся мало, більше дієш. Інтуїтивно, на інстинктах. Лише згодом розумієш, що ти робиш зовсім не ідеальне. Але ти вже на шляху.

Якщо більш серйозно говорити, то весільна фотографія дуже трансформувалась із часом. Вона тепер більш дотична до художніх фільмів. А різноманіття жанрів безмежне: від класичної мелодрами, шалених вечірок з друзями, або до стрімкого роад-муві, чи то традиційного дуже сімейного вечора.

Головне в ній – почуття, свобода душі й бути собою. І власне, якщо фотограф має всі ці риси вдачі, то він знайде свою аудиторію, при найбільшій конкуренції. Будь-де і будь-коли.

- Що з набутого в студентські роки стало першими сходинками для твоєї реалізацій в цій професії?

- Усе почалося з того, коли я вчився на факультеті журналістики, ми робили власні творчі, студентські ЗМІ. Так би мовити, pet-проєкти, у яких ми були самі собі й редакторами, й кореспондентами, і фотографами. Це допомагало не плисти за течією навчання, а рок-н-рольно, як нам здавалося, реалізовувати себе. Ніби ми хантертомасовські гонзо-журналісти. Звісно, це був юнацький максималізм. Проте, за той час, я навчився деяким речам які мені і зараз стають у нагоді. Наприклад ведення сторінки у соцмережах. Чим це не ЗМІ?

Узагалі, за цей час ми бували на безлічі музичних фестивалів, різних творчих заходах, де від нашої редакції я завжди був присутній в ролі фотокора. І моєю метою було зробити кілька влучних світлин, які б розповіли про весь івент. Це, насправді, не так і просто, адже сюжетів безліч. Але це – шикарне тренування, в тому щоб бачити ракурси й відобразити головних героїв.

- Ким були твої перші клієнти – друзі, родичі, знайомі знайомих? Як розширював це коло? 

 

- Із журналістики в фотографію мій перехід був поступовим. Адже головне, що мені подобалось у ній, – це відчуття свята, котре було там, куди ми приходили за репортажем. Там були найцікавіші, найактуальніші люди. І весілля, до яких я дійшов на другий рік фотографування, мали в собі саме ці риси.

Власне першими моїми клієнтами стали друзі з університету. Адже, скажу по секрету, дівчат на журфаці та філфаці вистачає (сміється).

-Для весільного фотографа важливо знайти свій індивідуальний стиль за яким його упізнають інші. Це – та атмосфера з ракурсів, сюжетів, кольоропередачі, яку клієнти хочуть ідентифікувати із собою. Опиши в чому твій стиль.

- Головний мій девіз – бути з парою весь день і  помічати мікро-сюжети, що відбуваються самі собою. Сльози щастя бабусі та теплі обійми батьків. Затишок, сміх, щастя та кумедна малеча. Усе це формує особливу атмосферу. Моя ж робота це, власне, надати всім цім сюжетам, невеличким фото-нарисам – невимушену, елегантну форму.

Підкреслити вдалі сторону, залишити за кадром, те, що, най там і буде. Це подібно на те, як десь 5 років тому я знімав із проєктом «4 весілля». Їх метою було показати, так би мовити, приземленість свята. А в мене – навпаки.

Мені подобаються у кадрі люди, звісно, зображені комплементарно, але, щоб вони залишались справжніми та живими, якими є в звичайному житті.

- Наскільки складно в цій роботі уникати кліше і як бути, коли якісь кліше вимагають від тебе самі клієнти?

- Говорячи про кліше, ми говоримо про авторський стиль. Тому, що він саме і полягає в тому, як ти з ними співпрацюєш. Весільне фото, безумовно, одне з найконсервативніших. А творчість у ньому трохи інша, ніж ми звикли, наприклад в фешн-артах. Це – репортаж із режисурою. Трохи стилізації й персоналізації. Під кліше маю на увазі перш за все: обмін каблучками, сукня нареченої (хоча зараз дуже модні костюми), деякий плюс-мінус розпорядок дня.

- У яких випадках можеш відмовити клієнтам, якщо мова не про дедлайни в роботі й розмір оплати?

- Почуття, свобода в думках і незалежність – ці риси просто необхідні мені в людях, для найкращої нашої синхронізації. В інакших випадках робота буде як в тому мемі:

-         Краще вам пораджу іншого фотографа.

-         Чому?

-         Вам буде зі мною незрозуміло, а мені нудно.

-         Що? Не зрозумів.

-         Ось бачите.

Але таке наразі, буває вкрай рідко, адже, в першу чергу, портфоліо є гарним ситом для людини, щоби зрозуміти ці є роботи автора близькими йому, чи ні. І це дуже добре.

- Про кліше поговорили. А якщо щодо «тенденцій», коли виникає тимчасово мода на певні сюжети чи прийоми в фотографії – використовуєш їх у роботі?

- Сучасні тенденції – це Атлантичний океан, а ми – камінці на португальському пляжі. Наша взаємодія неминуча. Але наша задача зрозуміти, які з них залишаться на роки, і їх елементи розумно добавити в свій арсенал. А який можна ігнорувати.

- Що станом на зараз модно у весільній фотографії?

- Наприклад, у незабутньому, 2020 році були модні весільні вечірки у форматі in the backyard (на задньому дворі твого дому) або outdoor wedding (свята на відкритому повітрі). Весілля – це галузь консервативна, але й вона стрімко зреагувала на тенденції того року.

Якщо говорити саме про стиль, то тут яскраво тенденція тяжіння до ретро. Наприклад, весільна сукня з рукавчиками-ліхтариками.

- Ти працюєш сам чи з командою? Хто взагалі складає колектив людей, які професійно працюють над весільною фотографією?

- Формую свою знімальну команду, відштовхуючись від творчого завдання. Мені дуже подобається самому знімати, адже так формується та необхідна хімія між мною й парою, яка дуже працює під час зйомки людей, в яких, наприклад, немає досвіду. І коли це – перша зйомка, треба зробити так, щоби все було максимально легко і не вимушено.

Зараз, взагалі, майже зникли всі ці непотрібні фото-прогулянки в весільний день, у найспекотніший час. Усе відбувається найчастіше на одній локації, де комфортно й легко. А пара зустрічається, нерідко, вже під час церемонії, де можна дати волю емоціям, і не перебувати під фльором втоми. А інколи проєкт дуже великий, тож працюємо справжньою командою. Наприклад, весілля яке складалося з 250 осіб, яке знімкував кілька років тому. Там нас було четверо. І це дійсно, мало сенс.

- Тобі доводиться багато мандрувати. Які світові локації для фотосесії вважаються класикою і світлини з них мають бути в портфоліо кожного фотографа?

- Класика – це, мабуть, Place du Trocadéro в Парижі. Це – те саме місце, з якого, впевнений, ви бачили весільні фото на фоні Ейфелевої вежі. Уявіть, як це цікаво – прокинутись на світанку й приїхати туди, де сонце контровим світлом підкреслює цю вінтажну споруду. А поряд із тобою – сонні, але такі закохані молодята. Це ж справжня, неповторна радість і відчуття перемоги! Саме для цього люди мандрують або ж вирішують робити весілля в найгарніших місцях планети, чи це скелі Етрета, Доломітові Альпи, хмарочоси Дубаю, або ж неперевершені ліси та гори Карпат!

Більше про творчість Сергія Бутка можна дізнатися за покликаннями:

https://www.instagram.com/sbutko/

https://www.butko.org.ua/

 

 

 

 

Схожі новини