Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка факультету СПП, психолог відділу по роботі з персоналом слідчого ізолятору, капітан внутрішньої служби Юлія Ярова
У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) триває втілення в життя проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». Черговий матеріал цієї рубрики присвячений розповіді про досвід професійного становлення та успіх вихованки факультету соціальної педагогіки та психології, психолога відділу по роботі з персоналом Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор», капітана внутрішньої служби Юлії Ярової.
Під час розмови вона поділилася спогадами про студентські роки та розповіла про професійний шлях й досягнення успіху:
- Свій професійний шлях я розпочала у лютому 2008 році, ще під час навчання у магістратурі, коли пішла працювати до Запорізького слідчого ізолятора на 0,5 ставки психологом відділу із соціально-виховної та психологічної роботи. Це була безпосередня робота із засудженими, ув’язненими різних категорій (від жінок і неповнолітніх до «довічників»). Після закінчення магістратури перейшла працювати вже на повну ставку до Запорізького СІЗО. Складна і, в той же час, цікава робота надала мені життєвого досвіду активної психологічної роботи, навчань у напрямах консультування з питань ВІЧ/СНІДу, залежної поведінки, активна тренінгова робота з персоналом Державної кримінально-виконавчої служби на національному рівні, навчання практикантів-психологів ЗНУ, робота з профілактики суїцидів, переживанням втрати, гострого горя тощо. Із 2013 року займалася приватною практикою за кордоном, консультуванням пацієнтів та їхніх родичів у приватній психіатричній лікарні.
У 2015 році повернулася до служби в ДКВС в Запорізькому слідчому ізоляторі на посаду психолога відділу по роботі з персоналом. Водночас із 2017 року консультую породілля з питань грудного вигодовування, психології новонароджених, дітей перших років життя, організовую курси для майбутніх батьків, івенти для батьків і матерів, колег, проводжу великі та маленькі лекції, тренінги й майстер-класи.
Займаючи активну життєву позицію, я створила та адмініструю групу підтримки мам, які годують, у м. Запоріжжі в месенждері, в якій декілька сотень жінок мають можливість цілодобово отримати пораду, консультацію, підтримку, не залишатися з власними проблемами та тривогою наодинці. Волонтерська робота, яку я здійснюю у пологовому будинку №4 м. Запоріжжя, – стала для мене новою можливістю отримання безцінного життєвого досвіду.
Сьогодні, у зв’язку з пандемією COVID-19, карантин вніс багато змін у роботу: більшість заходів проходять в онлайн-форматі або за участю малої кількості людей у просторих приміщеннях. Водночас кількість звернень за психологічною допомогою, особливо з приводу тривожних станів, суттєво зросла. Тренінгова робота з персоналом ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» проводиться в малих групах, і більшість роботи, звичайно, проходить у форматі індивідуального консультування. Хочу зауважити, що «географія» клієнтів при цьому суттєво розширилась.
Диплом психолога з відзнакою, який я отримала у ЗНУ, є моєю візитівкою, що дає впевненість у якості отриманих знань, у розвинених навичках професійного психолога і мені, й моїм клієнтам, і моїм роботодавцям, й авторам професійних курсів, які я постійно проходжу, підвищуючи кваліфікацію.
Найяскравішим спогадом назавжди залишаться тренінги, організовані ЗНУ для студентів за участю Антоненка М.М. та практика з дітьми-вихованцями психоневрологічних інтернатів. Незабутніми залишаються лекції з психодіагностики Наталі Олександрівни Губи, психотерапевтичні майстер-класи Наталі Федорівни Шевченко, методичній підхід Маріанни Григорівні Ткалич, харизма й глибина знань Олени Григорівни Малини, економічні та змістовні рекомендації Олега Миколайовича Живолупа, суперсучасна мова на СП-лінгвотренінгу Світлани Юріївни Пащенко.
Я ще багато разів із задоволенням пішла б навчатися на улюблений факультет СПП. Тому сьогодні відчуваю гордість за свою доньку, яка розділила мої погляди й прагнення, вирішила продовжувати захоплення мого життя та вступила у цьому році на факультет СПП у Запорізький національний університет. Її особистісний вибір стати психологом і професійно реалізуватися в даному напрямку, створює передумови для виникнення цілої династії психологів.
А тим, хто зараз замислюється про отримання професії «психолог», я б порадила йти за своїм покликанням, за своїм бажанням, йти та бути готовим дивуватися, бути готовим до відкриттів та чудес.
Моє натхнення – мої клієнти: від в’язнів до мам, які годують, від прапорщиків до бізнесменів, кожен із них для мене – цілий Всесвіт, що має необмежені можливості бути, творити, досягати успіхів. Ці зміни, ці відкриття самості, сили, унікального змісту – найсильніший мій мотиватор! Людина у своїй цілісності – для мене найцікавіший феномен, вивчати який можна довіку.
Мій шлях психолога-професіонала розпочався з безпосередньої роботи з «важкими» випадками. Тому майбутнім випускникам можу порадити йти за власними страхами, йти у новий досвід та «невідомість». Не боятися! Знання можна отримувати все життя, і все одно буде залишатися щось непізнане та невідоме, але бути Людиною, що відповідає перш за все, за себе, за власні дії та слова, важливо з першої зустрічі із першим клієнтом.