Університет Вступнику Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / Науковці біологічного факультету ЗНУ взяли участь у дослідженні стану деревино-чагарникової рослинності на Хортиці

Науковці біологічного факультету ЗНУ взяли участь у дослідженні стану деревино-чагарникової рослинності на Хортиці

Науковці біологічного факультету ЗНУ взяли участь у дослідженні стану деревино-чагарникової рослинності на Хортиці
18.03.2021 12:57 Все Головні новини Факультети Біологічний ZNU Zaporizhzhia National University біологічний факультет кафедра біології лісу мисливствознавства та іхтіології освітній процес практика наукова діяльність

Сімнадцятого березня представники біологічного факультету ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University) провели дослідні роботи з метою визначення стану деревино-чагарникової рослинності на 2 закладених майданчиках на території національного заповідника о. Хортиця.

У дослідженні взяли участь професор, завідувач кафедрою біології лісу, мисливствознавства та іхтіології Домніч В.І. та студенти 1, 2 та 3 курсів освітньої програми «Мисливське господарство та рослинні ресурси»: Вдовкіна О., Труш М.,  Дорошенко А. та Давиденко Я.

Досліджуванні ділянки, закладені в 10-15-річному лісовому насадженні штучного походження. Домінантною породою на них є в’яз гладкий (Ulmus laevis). Обстежувана деревино-чагарникова рослинність – основна кормова база в зимовий період оленя плямистого (Cervus nippon) та козулі європейської (Dama dama). Окрім основних біометричних показників (висоти, довжини гілок, діаметр стовбура), загального життєвого стану дерев на ділянках, представники біологічного факультету оцінювали кількість та розміри зчесів на території на відстані 200 м від майданчиків. На умовній ділянці (10х10 м) оцінили 14 дерев. Середня кількість свіжих зчесів на одне дерево склала 3,3 шт., а старих – 1,5. Розміри свіжих коливаються від 1,5 см до 101,5, а середнє значення довжини зчесів – 21,4 см.

Моніторинг та дослідження стану деревино-чагарникової рослинності, впливу на неї копитних (оленя плямистого та козулі європейської) продовжується і надалі.

 

Схожі новини