Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка факультету журналістики, співзасновниця студії свят «Joy Island» Ксенія Аксьонова
У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) триває реалізація масштабного профорієнтаційного проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». Сьогодні в його рамках пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з вихованкою факультету журналістики, співзасновницею студії свят «Joy Island» Ксенією Аксьоновою.
Ксенія розповіла про свій вибір, навчання на факультеті, працевлаштування та про те, як змінила орієнтир в професії.
- Розкажіть, будь ласка, чому свого часу Ви обрали для здобуття вищої освіти саме ЗНУ?
- Ніяких інших варіантів навіть не розглядала, тому що до університету вчилася в Економіко-правничому фаховому коледжі ЗНУ та вже була добре знайома з кафедрою. Можна навіть сказати, вже була закохана в неї.
- А коли вступали до ЕПФК, чим керувалися? Це було бажання працювати журналістом, редактором або щось інше?)
- На той момент я вже починала свою журналістську діяльність на телеканалі «Алекс». Це були перші кроки, дитяча програма, але вже тоді, в 9 класі, я знала, що хочу пов'язати своє життя з журналістикою. Перед вступом пішла на курси в КПУ і в ЗНУ. Я думаю, тут зрозуміло, чому вибрала ЗНУ, навіть не дивлячись на те, що там (у КПУ, прим.ред.) були хороші викладачі-практики. ЗНУ – це абсолют! Зразок, еталон! Можу ще 1000 синонімів назвати, але всі, з ким би я не радилася тоді, рекомендували Запорізький національний університет!
- Які отримані у виші знання стали найкориснішими у дорослому житті й у роботі?
- Я обрала для себе девіз: «Нічого не бійся, експериментуй та не стій на одному місці. Час іде і треба постійно розвиватися, щоб бути затребуваною фахівчинею».
- Можливо, є щось таке, пов’язане з навчання, що дуже запам’яталось? Викладачі, предмети, студрада. Ви ж були головою волонтерського сектору в ЕПФК?
- Ох (посміхається)! Упродовж усього навчання відбулося дуже багато всього цікавого! Це – мій великий окремий етап життя. В ЕПФК відбулося моє становлення як особистості, адже вступила в коледж я ще зовсім дитиною, яка до кінця не розуміє, куди хоче йти далі. На жаль, дехто з моїх одногрупників не працює за спеціальністю. Але це був дуже пам’ятний час для всіх нас.
Я, наприклад, добре пам’ятаю візити в дитячі будинки, коли була головою волонтерського сектору студради в ЕПФК. Це – дуже велика праця, організувати все для дітей, приділити їм достатньо уваги, і я дуже вдячна кожному, хто працював у команді зі мною. Це було дуже відповідально! А ось з часу навчання саме в університеті дуже запам’ятались саме «пари». Я дуже люблю всіх викладачів факультету журналістики, кожного пам’ятаю та кожному неймовірно вдячна! Особливий зв’язок – із Галиною Володимирівною Микитів і Наталією Іванівною Тяпкіною. А в коледжі, пам’ятаю, дуже було лячно ходити на пари до Наталії Василівни Романюк (сміється). Але всі її «крилаті» вислови тепер зі мною на все життя!
- Чи зустрічалися з колишніми одногрупниками, чи цікаво було дізнатися, чим саме вони займаються на сьогодні?
- Не з усіма, але списувались в месенджерах, деколи зустрічались. Багато хто не працює за спеціальністю, але можу відзначити Мар’яну Сарапій, яка зараз працює на телеканалі «Z». Як на мене, це – дуже круто, що вона не втратила свій запал і продовжує й надалі жити журналістикою. Я, наприклад, дуже не хочу полишати журналістику, проте зараз вдається працювати лише на фрілансі у вільний від основної роботи час.
- Ви зрозуміли, що Вам подобається організація свят ще під час навчання в ЗНУ/ЕПФК?
- Бідному студенту потрібно було за якісь гроші їздити на пари, і ось, бідний студент влаштувався аніматором. Так далі й пішло (жартує).
- Чи змінили б Ви щось у своєму житті, якби знову стали студенткою?
- Під час навчання я поєднувала пари і 4 роботи! І якби знову стала студентом, то б працювала ще на п’ятій та шостій роботі, щоб встигнути спробувати все. Наприклад, я ніколи не працювала в газеті.
- А хочете взагалі, можливо в майбутньому, спробувати свої сили в роботі в газеті або журналі?
- Це дуже цікаво! Звичайно, хочу спробувати, якщо це буде затребувано. Я дуже любила верстати газети на парах.
- Що Вас надихає в роботі зараз та якими здобутками Ви пишаєтесь?
- Зараз мене надихає мій хлопець, ми разом відкрили студію свят, намагаємось зробити щось неймовірне, цікаве та нове. Пишаюсь нами, до нашої студії повертаються замовники, і це означає, що все не дарма!
- Які Ваші професійні пріоритети? Яким Ви бачите своє подальше професійне майбутнє, про що мрієте?
- Загадую собі розвиватися і не стояти на місці в будь-які справі: чи в організації студії свят, чи в журналістиці. Хто знає, що буде далі, потрібно завжди рухатися вперед. Хочеться встигати все і скрізь бути хорошою фахівчинею!
Яна Власюк