Науковиці філологічного факультету – серед активних учасниць обговорення реформи шкільного курсу української літератури
Доцентки кафедри української літератури ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University) Наталія Горбач, Юлія Курилова та Валентина Ніколаєнко активно долучаються до обговорення нової моделі шкільного курсу української літератури, не оминаючи жодних ініціатив. Так, 24 червня відбулося засідання круглого столу на тему «Шкільний курс української літератури в стратегії усвідомлення національної ідентичності», у якому взяли участь учені філологічного факультету.
Відомі літературознавці, методисти, викладачі шкільних і університетських курсів української літератури, письменники разом у плідній дискусії намагалися знайти оптимальне рішення для формування стратегій викладання та вивчення національної літератури й проаналізувати специфіку рецепції канонічних текстів у свідомості пересічного учня. Під час заходу йшлося про те, художня література сьогодні активно інтегрується в медіасередовище, яке – конкурентне для мистецтва слова. Саме шкільному курсу літератури випадає нелегка місія з виховання громадянина своєї держави – принаймні, так стверджують фахівці з цього питання. Уже не перший рік тривають зміни в концепції шкільної літературної освіти, точаться дискусії щодо змістового наповнення, ціннісних прерогатив і функцій вивчення української літератури в школі. Суспільно-політичні обставини, а саме повномасштабне російське вторгнення, актуалізували цю проблему на глобальному рівні: філологічна освіта набуває значення в розбудові фундаменту нової держави і своєрідного механізму для самоусвідомлення.
Під час заходу Ігор Ісіченко, архиєпископ-емерит, професор, доктор філологічних наук, наголосив на тому, що важливо позбутися колоніального спадку, відчуття меншовартості й усвідомити, як це бути переможцем. Цей концепт і мають ретранслювати найкращі тексти, які читають у школі. Письменник Сергій Жадан вважає, що, насправді, проблема не в творах (їх можна змінювати у програмах нескінченно), а саме в особливостях їхньої інтерпретації. Це – слушна думка, яку активно підтримали учасники засідання круглого столу. Адже читацька компетенція, персоналізація читацького досвіду, критичне мислення й естетична рефлексія – це першорядні завдання для літературної освіти, хоча й не можна оминути особливості стилю, оскільки література – це мистецтво. Тетяна Пилипчук, директорка Харківського літературного музею, розповіла про особливості функціонування Літературного музею та специфіку роботи зі школярами.
Цікавими й натхненними були виступи авторів модельної програми і підручника з української літератури для 5-6 класів НУШ Таміли Яценко, докторки педагогічних наук, головної наукової співробітниці відділу навчання української мови та літератури Інституту педагогіки НАПН України, Ірини Тригуб, кандидатки педагогічних наук, учительки-методистки, заступниці директора ОНЗ Щасливський НВК Пристоличної сільської ради, й Олесі Слижук, кандидатки педагогічних наук, доцентки, провідної наукової співробітниці відділу навчання української мови та літератури Інституту педагогіки НАПН України. Поглибив концептуальні й організаційні аспекти творення нових програм Ігор Хворостяний, кандидат філологічних наук, радник із питань мови в проєкті «Навчаємось разом», автор підручників, посібників, онлайн-курсів з української мови та літератури. Він зауважив, що основним завданням має бути не схематизація навчання й кількість прочитаних текстів, а якість читацької рефлексії. На жаль, не всі учасники заходу мали можливість висловити свої думки з огляду на обмежену кількість часу, тому організатори запропонували провести ще одне засідання для обговорення такої глобальної проблеми, як роль національної літератури в конструюванні ідентичності, а також закликали налагодити комунікацію між профільними кафедрами українських інституцій.
Організаторами заходу стали Національний університет «Києво-Могилянська академія», Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Український католицький університет, Український ПЕН та Харківський літературний музей. За результатами обговорення передбачається прийняття рекомендацій для Комітетів Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики і з питань освіти, науки та інновацій, Міністерства освіти і науки України.
Філологічний факультет ЗНУ
Слідкуйте за подіями вишу також на соцмережевих сторінках пресслужби ЗНУ:
https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU
https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/
https://t.me/pressluzhbaZNU
