Університет Вступнику Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка філологічного факультету Наталія Ігнатьєва

«Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка філологічного факультету Наталія Ігнатьєва

«Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка філологічного факультету Наталія Ігнатьєва
01.12.2022 08:55 Все Головні новини Факультети Філологічний Відділ доуніверситетської підготовки, профорієнтації та працевлаштування Історії успіхів випускників ЗНУ ZNU Zaporizhzhia National University ЗНУ Запорізький національний університет філологічний факультет відділ доуніверситетської підготовки профорієнтація працевлаштування пресслужба проєкт Історії успіхів випускник

У Запорізькому національному університеті триває реалізація профорієнтаційного проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». Сьогодні в його рамках пропонуємо вашій увазі інтерв'ю з випускницею філологічного факультету, драматургинею, перекладачкою, репетиторкою з техніки мови, яка працює в Запорізькому академічному обласному театрі молоді, Наталією Ігнатьєвою.

 

- Пані Наталіє, скільки вже минуло часу, відколи Ви отримали диплом філологічного факультету ЗНУ?

- Сказати страшно – понад п’ятнадцять років: диплом магістра я здобула в 2008 році.

- Які спогади залишилися у Вас із часів студентства?

- Ціла мозаїка чудових спогадів, де все й відразу. По-перше, я довго не могла нарадуватися, що в програмі підготовки фахівців на філологічному факультеті немає точних наук. Хоч і непогано «дружила» з цими предметами в школі, але за покликанням я – гуманітарій. Наступний приємний спогад стосується фольклорної практики, яка відбувається після першого курсу навчання. Це й досі – одне з моїх найпотужніших подорожніх вражень, яке люблю згадувати принагідно та без всякої нагоди теж. Ще одна гарна особиста подія – моє перебування в театральній студії при Студклубі й знайомство з майбутнім чоловіком. Милі та навіть кумедні спогади також пов’язані з відчуттям власної дорослості, коли «на власні гроші зі стипендії» ідеш із друзями до кав’ярні або купуєш якусь омріяну річ!

- Якби сьогодні повернути час назад, до кого з викладачів і викладачок факультету та на які дисципліни Ви б хотіли знов потрапити і чому?

- Ой, складне запитання. Для мене більшість викладачів/викладачок факультету – це ті люди, яких я любила слухати, у яких багато чого навчилася й досі зберігаю конспекти з їхніх пар. Тож це буде довжелезний список імен – починаючи від тих, у кого я писала курсові й дипломні, і закінчуючи тими, в кого бувала на додатковій спеціалізації. Хотілось би знову побути на лекціях Світлани Панченко, яка викладала в нас українську народну творчість. Це був перший семестр першого курсу, коли всі відчуття особливо гострі, тож ці пари добре запам’яталися – як майстер-клас із поєднання аналітичної глибини і яскравого, самобутнього викладу. Її методами аналізу фольклору користуюся й досі. Інший видатний лектор, до якого я б дуже хотіла, але вже не зможу потрапити, – це Віктор Антонович Чабаненко (його не стало в 2014 році). Людина-епоха, яка в мене асоціюється з абсолютними поняттями: «український філолог», «патріот», «громадянин», «інтелігент». У нас було дуже мало пар, які він проводив, і мені шкода!

- Чому для здобуття вищої освіти свого часу Ви обрали саме цей факультет ЗНУ? Коли народилася Ваша мрія стати фахівцем за обраною Вами спеціальністю? Після отримання диплома які перспективи розвитку для себе як творчої особистості отримали?

- Літературу й мову любила завжди, буквально змалку: полюбляла читати, легко писала твори, тому вступ на філфак був уже визначений наперед. Деякі дитячі мрії крутилися довкола професії дизайнерки або акторки, але я вирішила, що це не перспективно, що філологічна освіта дає ґрунтовніші знання й значно більший вибір занять і посад. Так би мовити, розуміла, що творчість і цікава робота від мене нікуди не втечуть, а от гарну базу знань краще набути, поки молода й лінь ще не така велика. Тепер можу сказати: я не помилилася! Роботи для філолога просто неміряно. І, що важливо, – нормально оплачуваної, цікавої, творчої роботи.

- У студентські роки чи брали участь у громадському, науковому житті університету? І що з тих напрацювань і навичок, можливо, потім знадобилося для розвитку професійної кар’єри?

- Так, у нас була в групі п’ятірка-десятка активних – ми дуже любили брати участь у наукових конференціях. Фактично ми підштовхували одне одного до цього, знаходили цікаві теми, писали літературознавчі (мій профіль) і мовознавчі статті й захищали їх у Луцьку, Ніжині, Києві, Запоріжжі тощо. Цей досвід навчив шукати інформацію без гугл-пошуку – руцями в каталозі бібліотеки. Тепер з інтернетом взагалі все легко, а ми вже тоді систематизували дані, перегортаючи величезні масиви художніх і наукових текстів, які треба було прочитати, обробити, шукаючи потрібну тобі думку чи ідею. Словом, основи такого необхідного зараз фактчекінгу та медіаграмотності починалися вже тоді, бо в науковій статті ти не можеш собі дозволити вставити непідтверджену думку чи несправжню цитату. Плюс, звісно, навички публічних виступів, уміння подати свою думку чітко, ясно й так, щоб слухачі/ки не поснули від твоїх промов. Був час, коли я навіть гадала, що оберу саме наукову або викладацьку кар’єру. Але театр захопив і переміг. І це, до речі, – до питання про студентські активності. Бо моє театральне життя почалося зі студії. Я обожнювала наші репетиції, виступи, роботу в масовках у театрі під час новорічно-різдвяних свят.

- Після університету Ви встигли побудувати стрімку кар’єру. Одразу після його закінчення де Ви працювали? Які посади потім обіймали? Поділіться секретом Вашого професійного успіху.

- Навчаючись ще в магістратурі, я почала працювати редакторкою літературно-драматургічної частини українського муздрамтеатру імені В. Магара. Потім керувала цією частину й понад десять років практично жила в театрі. Це були переклади й редагування п’єс, документація, робота з вимовою акторів, власні виступи як читця або ведучої. І, зрештою, написання віршів, п’єс – словом, текстів для сцени. Саме тут знання мови й української культури стало моїм просто «секретним секретом»: на той час мало хто з театральних колег міг похвалитися такою базою. Після цього керувала мистецькою громадською організацією, писала грантові заявки й керувала грантовим проєктом. Потім була піарницею на «Суспільному мовнику» – знову ж «привіт, філологіє та вміння писати»! У карантинні роки якраз працювала дистанційно – літредакторкою інтернет-видання. Наразі працюю як репетиторка з техніки мови в Запорізькому академічному обласному театрі молоді, а також – як перекладачка й літредакторка п’єс і кіносценаріїв для дубляжу на фрилансі. А секрети прості. По-перше, я вірю в Сковородинське поняття «сродної праці»: робота повинна бути цікавою, в задоволення, інакше дуже боляче витрачати на неї аж стільки часу. Тож на кого б ви не вчилися, передусім з’ясуйте, чого насправді хочете, аналізуйте себе, свої прагнення, вміння. По-друге, потрібно постійно навчатися. Мені пощастило: я просто люблю вчитися. Це не означає, що я цілодобово сиджу за книгами з розумним виглядом. Але я, що називається, – відкрита до нового. По-третє, обравши професію, треба вкладати в неї працю. Як кажуть, воно з неба не падає. Тренінги, практика, самоосвіта, знову ж самоаналіз, прокачування скілів. І, нарешті, не забувати про перше правило: якщо відчуєте, що робота стає каторгою, а життя – безбарвним, варто обдумати це й не побоятися кинути таку роботу. «Миска хліба» не повинна бути вашим мотивом, бо жодні гроші не компенсують безцінних хвилин життя! Перевірено особисто.

- Чи підтримуєте Ви зв’язки з Вашими колишніми однокурсниками й однокурсницями та викладачами й викладачками?

- Так, я цікавлюся тимиз ким дружила, люблю бачити активності своїх колишніх викладачів і викладачок і бувати в універі. Здебільшого, нас об’єднують професійні зв’язки. Але вони водночас дуже близькі: ми можемо без зайвих реверансів і довгих передмов звернутися одне до одного й обговорити щось важливе, провести захід, проконсультуватися й просто поговорити на спільні теми.

- Що найцікавішого й найважливішого для Вас сталося за період професійної діяльності? І над чим сьогодні працюєте?

- Мені загалом цікаво було працювати всі ці роки. Я обрала такий напрям, де мінімум рутини: театр, редагування, перекладацтво, репетиторство. Навіть коли важко або щось не клеїться, все одно ж не нудно. Для мене дуже важливим моментом є той, коли я завершую п’єсу, бо, як правило, перед цим багато днів (чи місяців) текст визріває, мучить. Люблю сам робочий процес постановки вистав, навіть не за моїми текстами. Це просто захопливо, й в цьому сенсі кожен такий випадок яскравий. Важливі моменти також – прем’єри або якісь перемоги в конкурсах чи фестивалях. От, наприклад, період роботи над «Паном Коцьким» і диплом фестивалю-конкурсу «Січеславна-2016», який за це отримала. Надихнуло тоді й зараз гріє душу, що мій «Вирій» взяв Другу премію Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова», а «Звір» і «Карамель» здобули, відповідно, Першу і Третю. Ще одна дуже важлива для мене подія – вихід першої книги, збірки «коронаційних» п’єс «Звір» (2021). У текстах, які до неї ввійшли, я осмислювала і намагалась прожити дуже болючу для мене тему російсько-української війни та її наслідків. Цього року, в березні, вийшла і моя друга книга – збірочка віршів «Твій оберіг». Її присвячено й спеціально видано для наших захисників, для тих, завдяки кому ми взагалі можемо жити своїм життям і займатися творчістю. Зазвичай в мене завжди кілька текстів у роботі: щось недописане або ще тільки задумане, п’єси чи сценарії для перекладу/редагування, плюс якісь спонтанні роботи, що виникають у процесі спілкування з колегами, друзями тощо.

- Наприкінці традиційне запитання: що б Ви хотіли побажати філологічному, а також чи могли б Ви надати якісь цінні поради, як стати професіоналами/ками своєї галузі й досягти здійснення своєї мрії?

- Цінуйте своє життя й навчіться поєднувати «красиве та корисне»! Усі хороші моменти – на вагу золота. Коли настане наша Перемога, обов’язково подорожуйте. Ні про що так не шкодую зараз, як про те, що мало подорожувала. І ще: все недовчене, недороблене, недоосмислене – наздоганятиме потім, як та карма, а все, що було правильно, у гармонії з почуттям і розумом – відразу або з часом дає гарні плоди й приносить велике задоволення! Нехай ваші хороші бажання збуваються, а дурні – відпадають безболісно. Радості вам у житті, гордості за себе та за свою Україну, гармонії особистого, професійного й творчого!

- Вдячні Вам, пані Наталіє, за спілкування й гарні побажання для студентської молоді ЗНУ. Успіхів Вам у подальшій творчій роботі!

 

Для довідки

У Запорізькому національному університеті за ініціативи відділу доуніверситетської підготовки, профорієнтації та працевлаштування від 2020 року реалізують творчий проєкт «Історії успіху випускників ЗНУ». Утілюють його в життя факультети, інженерний навчально-науковий інститут ЗНУ ім. Ю.М. Потебні. Активно долучається до роботи й факультет журналістики, пресслужба вишу. Вони створюють матеріали про успішну професійну кар’єру наших випускників/випускниць. Факультети університету та інженерний інститут допомагають налагодити зв'язок із випускниками/випускницями факультетів різних років. Долучитися до цієї ініціативи можуть усі охочі випускники/випускниці Запорізького національного університету та інженерного інституту ЗНУ (колишня Запорізька державна інженерна академія та Запорізький індустріальний інститут), котрі бажають поділитись із майбутніми молодими фахівцями/фахівчинями таємницями професійного становлення, допомогти їм працевлаштуватись, на власному прикладі продемонструвати, як реалізувати себе в професії, тощо. Для цього треба надіслати матеріали чи контакти відповідної особи на пошту:

znu.pressa@gmail.com

Слідкувати за проєктом «Історії успіху випускників ЗНУ» можна за лінком:

https://bit.ly/2HixRA8

Сьогодні архів проєкту – це вже більш ніж 300 історій успіхів талановитих випускників/випускниць Запорізького національного університету!

 

Слідкуйте за подіями вишу також на соцмережевих сторінках пресслужби ЗНУ:

https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU

https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/

https://t.me/pressluzhbaZNU

 

Схожі новини