Славетні запоріжці
| А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | І | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ю | Я |

ЄНІНА Віра Михайлівна

Славетні запоріжці / Всi персоналії / ЄНІНА Віра Михайлівна

(19.04.(02.05)1906, с. Новотроїцьке Бердянського р-ну Запорізької обл. – 26.11.1977) – прозаїк і поетеса, член Спілки письменників СРСР (1952). У 1929 закінчила Київський художній ін-т. Учасниця Великої Вітчизняної війни. Працювала вихователькою в дитбудинках, у видавництвах Харкова і Києва. Життя повоєнного й сучасного села, сільської молоді – в центрі її повістей «Голубий потік» (1948), «Нагорода», «Нова трембіта» (1955), «Знайди свій самоцвіт» (1979). Героїчній історії народу присвячено романи «Минуле не минає» (1965), «Істини розкриваються поволі» (1971). Автор повісті для юнацтва «Сердолікова усмішка» (1967), зб. оповідань «Краса жіноча» (1970), зб. гумору й сатири «Нехай лунає сміх» (1979), кн. спогадів про воєнні літа «Чотири довгих роки» (1974).

Літ. Забашта Л. Вірі Єніній – 70 // Літературна Україна. – 1976. – 7 трав.; Українська літературна енциклопедія: В 5т. – Т. 2.– К.,1988. – С.185.