Славетні запоріжці
| А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | І | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ю | Я |

НАГНИБІДА Микола Львович

Славетні запоріжці / Всi персоналії / НАГНИБІДА Микола Львович

(20.09.1911, с. Попівка (нині – с. Смирнове) Куйбишевського р-ну Запорізької обл. – 16.09.1985, м. Київ) – поет, лауреат Державної премії СРСР (1952) і Державної премії УРСР ім. Т.Г.Шевченка (1972). Народився в сім’ї сільського фельдшера. Закінчив Харківський комуністичний інститут журналістики, Київський педагогічний інститут. 1930–1931 – учасник будівництва Дніпрогесу та Дніпровського металургійного комбінату. 1931–1934 – співробітник багатотиражної газети Харківського паровозобудівного заводу. Перші твори вийшли у 1930. 1932 – перша збірка віршів «Дніпровська весна». 1934–1941 – журналіст, працівник комсомольських газет та журналів, радіостанції «Радянська Україна». 1935 – член Спілки письменників СРСР, член правління Спілки письменників УРСР. 1941–1945 – політрук Чорноморського флоту, журналіст центральних, фронтових газет. Працював на радіостанції ім. Т.Г. Шевченка в Саратові, яка вела передачі на окуповану німцями Україну, писав вірші. 1943 вийшла книга фронтових поезій «Здрастуй, Харків!». 1945–1948 – журналіст центральних та республіканських газет. Нагороджений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, Дружби народів. Заслужений діяч культури БРСР. Автор понад 60 збірок віршів, присвячених мужності в боях проти фашизму, творчій праці людей – «Зерна» (1933), «Поезії» (1934), «Ляля Убийвовк» (1946), «Морські балади» (1947), «Пісня походів» (1949), «Зустрічі в дорозі» (1955), «Поема про хлопчика і моряка» (1959), «Юні, хоробрі серця» (1959), «Гірські вершини» (1960), «Вечірні багаття» (1965), «Жовтнева книга» (1967), «На полі битви» (1969) та ін. Запорізькому краю присвячені його збірки: «Дніпровська весна» (1932), «Дніпроград» (1937), «Дорога на Південь» (1940), «Правий берег» (1948). Твори перекладено російською, білоруською, вірменською, грузинською, болгарською, чеською та ін. мовами. Почесний громадянин міста Запоріжжя (1971). Іменем Н. названа одна з вулиць м. Запоріжжя.

Літ.: Запорожье и запорожцы. – Запорожье: «РА Тандем-У», 2005. – С. 304; Крижанівський С. Один ковток свободи...// Літ. Україна. – 1991. – 26 вересня; Рильський М. Невтомний мандрівник / Твори. – Т. 9. – К.: Радянський письменник, 1962.

А.Є. Ігнатуша, О.О.Стадніченко