Поради і алгоритми.

Введення

Розробляючи тести для комп'ютерного чи звичайного тестування, Ви певно помічали, що вигадувати неправильні варіанти відповіді, так звані дистрактори, складніше, ніж наводити правильні. Правильні вам давно відомі, їхнє формулювання не викликає сумнівів, а от сформулювати правдоподібний дистрактор – справа нелегка. Ви можете пригадувати, які помилки найчастіше допускали студенти, відповідаючи на такі ж запитання під час семінарів або іспитів, або намагатися уявити хід думок студента. В кожному разі формулювання дистрактора забирає більше часу й енергії.

Кмітливий студент теж розуміє це. І якщо тест має в собі певні недоліки, студент залюбки вгадуватиме правильні відповіді, замість демонструвати реальні знання. Ви можете з'ясувати для себе, що студент значно краще розуміється на психології викладача, ніж на Вашому предметі.

Ця інструкція допоможе Вам опанувати прості алгоритми формулювання тестових запитань та вигадування дистракторів.

Правила побудови запитання

Ми користуємося такими принципами побудови запитання:

1. лаконічність: 3-5 варіантів відповіді, короткі формулювання. Довге запитання, короткі відповіді – краще, ніж коротке запитання, довгі відповіді.

2. завершеність: запитання має бути таким, щоб на нього можна було дати відповідь навіть не маючи варіантів перед очима.

3. гомогенність варіантів відповіді – правильні і неправильні варіанти відповіді повинні мати граматично і логічно подібну будову

4. вибірковість: запитання стосуються суттєвих аспектів матеріалу, що вивчається.

Структура навчального матеріалу і алгоритми побудови запитань для кожного елементу

Будь-який розділ науки, який може бути основою для окремого тесту, можна поділити на декілька логічних підрозділів, до кожного з яких можна підібрати групу запитань. Це:

1. основні поняття,

2. будова,

3. функції,

4. види, типи,

5. ознаки,

6. історія, теорії,

7. закономірності та виключення,

8. особливості використання знань про предмет на практиці тощо.

1. Основне поняття – запитання на володіння термінологією.

Визначення поняття має складатися з двох частин – родової і видової. Перша частина повідомляє, до якої групи понять належить дане поняття і містить найближче з більш загальних понять (наприклад, "чашка – це предмет посуду..."; "сонце – це зірка..."), а друга – чим воно відрізняється від інших понять з цієї групи, себто, містить його типові ознаки (наприклад, "...призначена для подавання чаю, кави або інших неалкогольних напоїв одній персоні"; "...червоний карлик, найближча до Землі").

Як побудувати таке запитання

Запитання на знання термінології можна сформулювати двома способами:

1. Запитання містить визначення поняття, варіанти відповіді – поняття, одному з яких належить це визначення.

2. Запитання містить поняття, варіанти відповіді – варіанти його визначення;

Перший варіант має деяку перевагу над другим, оскільки більшою мірою відтворює принцип лаконічності.

В обох варіантах для формулювання дистракторів досить перелічити, які ще поняття входять до даної групи понять.

Наприклад, ставлячи запитання про термін "аорта", ми розбиваємо його визначення на родову і видову частину. Родова частина – "кровоносна судина", ознаки – "найбільша", "з лівого шлуночка серця" тощо. Отже, для цього запитання ми можемо оперувати всіма поняттями, які належать до групи кровоносних судин. Таким чином перший варіант запитання на знання термінології виглядатиме так:

Як називається найбільша кровоносна судина, яка виходить з лівого шлуночка серця?

• артерія

• вена

• капіляр

• аорта

І навпаки, якщо запитання містить термін, а правильна відповідь – його визначення, то дистрактори – це визначення інших понять з тієї ж групи, в даному разі – групи кровоносних судин (зверніть увагу, в цьому випадку ми не називаємо типи кровоносних судин, а тільки подаємо їхні визначення)

Отже, другий варіант може виглядати так:

Що таке аорта?

• кровоносна судина, яка несе кров до серця

• дрібна кровоносна судина, що забезпечує обмін газами і поживними речовинами між кров’ю і тканинами

• головна кровоносна судина, яка виходить з лівого шлуночка серця

2. Будова, функції, види, типи, ознаки. Запитання на приналежність до переліку

Запитання на визначення приналежності до переліку можуть бути використані для перевірки знань на тему:

- будови предмету вивчення;

- його ознак;

- його функцій;

- його видів і типів;

Переліки бувають відкриті і закриті. Відкритий перелік містить сукупність елементів, яку можна доповнювати, закритий містить сукупність елементів, яку доповнити неможливо. Наприклад, перелік чотирьох пір року - це завершений перелік.

Всі елементи переліку мають бути такими, щоб їх можна було об'єднати одним узагальнюючим словом

Як побудувати таке запитання

Запитання містить предмет вивчення, а варіанти відповіді – елементи (ознаки, функції, види), які належать предметові вивчення (правильні варіанти) і не належать йому (дистрактори).

Щоб знайти дистрактори, візьміть найближче узагальнююче поняття, яке об'єднує елементи даного переліку. Наприклад, для переліку "злакові, лілійні" таким узагальнюючим поняттям буде "однодольні рослини" (узагальнююче поняття 1).

Тепер згадайте, елементом якого переліку може бути знайдене узагальнююче поняття. Очевидно: "однодольні рослини, дводольні рослини", це елементи закритого переліку, для якого найближчим узагальнюючим поняттям буде "рослини" або "покритонасінні".

Залишилося скласти перелік підкатегорій для другого елементу (в даному разі – "дводольні рослини"). До дводольних (узагальнююче поняття 2) рослин належать хрестоцвіті, бобові, розоцвіті і т. д.

Таким чином ми мали перелік, який використаємо у якості правильних відповідей і з нього отримали перелік, який можна використовувати у якості дистракторів. Перемішайте правильні і неправильні відповіді в довільному порядку.

Лишилося сформулювати запитання. В загальному вигляді воно звучатиме так: "Які елементи переліку належать до [Узагальнюючого поняття 1]?

Приклад

Які родини входять до класу однодольних рослин?

• хрестоцвіті

• розоцвіті

• бобові

• злакові

• пасльонові

• лілійні

Ускладнити запитання може використання синонімів, термінів, які використовуються в науці паралельно.

Вам може зустрічатися різновид цього запитання, де кожен варіант відповіді – це сукупність елементів (функцій, ознак, видів) і студенту пропонується обрати той варіант, який містить найповніший перелік елементів і не містить зайвих елементів.

Такий тип запитання можна використовувати тільки коли ви маєте справу із закритим переліком.

Але якщо варіанти відповідей виходять більш розлогі, ніж текст запитання, згадайте про принцип лаконічності і відмовтеся від такого запитання. Адже за таких умов правильна відповідь залежатиме не тільки від наявності знань, але й від уваги і здатності студента зосередитися.

2. Розвиток, динаміка предмету вивчення, алгоритми. Запитання на правильність послідовності

Послідовність – це перелік, упорядкований за часовим принципом.

Якщо вам потрібно дізнатися, чи знає студент етапи послідовності, запитання на правильність послідовності може зводитися до запитання на приналежність до переліку.

Якщо ж потрібно перевірити саме знання студентом порядку, в якому розташовуються ці етапи, запитання формується інакше.

Як побудувати таке запитання

Запитання в загальному вигляді звучатиме так: "Розставте елементи у правильній послідовності", якщо система дозволяє сортувати елементи, або "Виберіть із запропонованих послідовностей правильну"

Правильна відповідь містить елементи послідовності у правильному порядку. Дистрактори містять ті ж самі елементи в неправильному порядку.

Приклад

Перелічіть у правильній послідовності стадії розвитку метелика білана капустяного

• Яйце, імаго, гусінь, лялечка

• Яйце, гусінь, лялечка, імаго

• Яйце, личинка, лялечка, імаго

• Яйце, лялечка, гусінь, імаго

Ускладнити запитання може використання синонімів, термінів, які використовуються в науці паралельно (наприклад, гусінь – личинка).

Варіант: виконайте послідовність дій з попереднього пункту (приналежність до переліку), додаючи до узагальнюючого поняття 1 і узагальнюючого поняття 2 "стадії" або "етапи"

Отримуємо такий розпис:

1. "Яйце, метелик, гусінь, лялечка" це стадії розвитку метелика білана капустяного.

2. Узагальнююче поняття 1 – метелик білан капустяний

3. Узагальнююче поняття 2 – який-небудь вид метелика, що має інші стадії розвитку, якщо таких нема, то комаха, яка має інші стадії розвитку тощо.

4. Вибираємо ті стадії, яких немає в послідовності, яка є правильною відповіддю

5. Формуємо дистрактор – послідовність стадій, між якими є одна з віднайдених у пункті 4).

6. Отримали додатково такий варіант відповіді:

   • Яйце, личинка, субімаго, імаго

2. Закони та закономірності

Закон – внутрішній сутнісний і стійкий зв'язок явищ, що зумовлює їхню впорядковану зміну. Відповідно, ми оперуємо двома елементами: попередній стан, за якого відбувається зміна і кінцевий стан – в чому саме полягає зміна. Простіше кажучи, причина і наслідок. Їх можна по-різному комбінувати в запитанні.

1) Запитання містить причини, обставини, варіанти відповідей – наслідки

Приклад

Дано трикутник АВС. Кут А дорівнює 40⁰, кут В дорівнює 60⁰. Знайдіть кут С

• 90⁰

• 20⁰

• 80⁰

• 260⁰

В цьому прикладі у запитанні вказані обставини, за яких вступає в дію закон про суму кутів трикутника (дано трикутник, відомі величини двох його кутів, третій дорівнює х).

Дистрактори мають формуватися на основі того

а) знає чи не знає студент закон, який діє в даних обставинах

Як будувати дистрактор: виконувати можливі операції з вихідними даними

Так в нашому прикладі побудовано перший, другий і четвертий варіанти відповіді. Перший і другий – додавання і віднімання даних в умові величин (студент не знає, що сума кутів трикутника стала), а четвертий виходить, якщо студент вирішить, що сума кутів трикутника дорівнює 360⁰ (студент знає, що сума кутів трикутника стала, але не знає, якій величині вона дорівнює).

б) вміє чи не вміє виконувати операції, необхідні для знаходження невідомого

Як будувати дистрактор: використовуйте типові помилки, які допускають студенти, виконуючи операції.

Ви маєте визначитися, наявність яких знань і вмінь Ви хочете перевірити і будувати дистрактори тільки одним зі способів, в жодному разі не змішуючи.

2. Запитання містить наслідки, варіанти відповідей – причини.

В запитанні описується те, що ми отримали в результаті, наслідок. Цей наслідок має бути однозначним, не допускати подвійного тлумачення і включати всі необхідні для діагностики причин елементи. В загальному вигляді запитання звучатиме так:

Сталася подія А. Що її зумовило?

• Подія В

• Подія С

• Подія D

Формулюємо дистрактори. Ми маємо правильну відповідь – умову. Неправильні відповіді – теж умови. З'ясуйте для себе, які умови ведуть до того ж самого наслідку, які викликають появу деяких компонентів наслідку, які не призводять до жодного компоненту описаного у завданні наслідку. Від кожного дистрактора що викликає появу деяких компонентів наслідку, запишіть по компоненту у запитання.

Приклад

Пацієнт незвичайно сонливий, має добродушний настрій, неуважний, зіниці звужені і не розширяються в темряві. Визначте, що вживав пацієнт.

• психостимулятори

• опіати

• галюциногени

• седативні препарати

• алкоголь

В цьому запитанні ми з'ясовуємо знання студентами закономірностей дії різних наркотичних речовин. Правильний варіант – вид наркотичної речовини, отже дистрактори теж мають бути видами наркотичних речовин. Наслідок в даному випадку включає наступні компоненти: сонливість, добродушність, неуважність, звужені зіниці. Можна побудувати таблицю:

Кожен з дистракторів у нас отримав як мінімум один мінус. Правильна відповідь – всі плюси. Отже, запитання побудовано коректно.

5. Практичне застосування.

Запитання містить опис проблеми, відповідь – способи її вирішення. Один з способів сформулювати дистрактори - використати відомості з історії вирішення даної проблеми.

Приклад

Клієнт скаржиться: монітор комп'ютера чорний, не реагує на клавіатуру і мишку. Що ви зробите?

• Порадите віднести в сервісний центр

• Попросите перевірити, чи ввімкнений комп'ютер в електромережу

• Порадите замінити клавіатуру і мишку

Щиро сподіваємося, що наші поради полегшать Вам роботу над розробкою тестів!

Список використаних джерел:

1. Аттестационные тесты. Рекомендации для банков по составлению, Дерендяев А.В. https://www.proftest.ru/material/statja7.html

2. ПОЛОЖЕНИЕ об организации педагогического тестирования студентов в Белорусском государственном университете https://charko.narod.ru/tekst/seminar/pr_pol.htm

3. МЕТОДОЛОГИЯ СОЗДАНИЯ КОМПЬЮТЕРНОГО ТЕСТА Д.В. Смолин https://altnet.ru/~mcsmall/DOCS/DOC/method.htm

4. Теория тестирования Аванесов В.С. https://www.usatic.narod.ru/test-teor1.html

5. СОЗДАНИЕ ПИСЬМЕННЫХ ТЕСТОВЫХ ВОПРОСОВ ПО БАЗИСНЫМ И КЛИНИЧЕСКИМ ДИСЦИПЛИНАМ, Сьюзан М. Кейс, Дэвид Б. Свэнсон. https://www.nbme.org/PDF/russian_iwg.pdf