ukr eng rus   
 

» Про лабораторію
» Проекти
» Співробітники
» Контакти
» Наукові публікації
» Студентам. Науково-методичні видання
» Опитування
» Інтернет-телебачення
» Вебінари
» Відеоконференції
» Онлайн курси
» Презентації
» Пробне незалежне оцінювання
» Оліпміади з історії
» ОПП Середня освіта (Історія)
» Новини


Держбюджетна тема "Критичне мислення на уроках історії в загальноосвітній школі"


Проект лабораторії інтерактивних технологій навчання гуманітарним дисциплінам – держбюджетна тема "Критичне мислення на уроках історії в загальноосвітній школі" (№ 12/06, № ДР 0106У000590).

1. Підстава для проведення робіт

Підставою для науково-дослідної роботи "Критичне мислення на уроках історії в загальноосвітній школі" є наказ Міністерства освіти і науки України № 654 від 16 листопада 2005 р.

Термін виконання: початок – з 01.01.2006 р., закінчення – 31.12.2008 р.

 

2. Мета та вихідні дані для проведення робіт

Метою проекту є створення системи педагогічних впливів, що сприятиме розвитку критичного мислення старшокласників у процесі вивчення історії. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити низку завдань:

провести констатуючий педагогічний експеримент, з метою обстеження учнів на предмет володіння прийомами критичного мислення;

розробити дидактичні матеріали для учнів з розвитку критичного мислення (задачники з історії, в яких буде представлена система вправ та правила здійснення стратегій та базових прийомів критичного мислення);

розробка методичних посібників для вчителів, в яких буде представлена методика розвитку критичного мислення в учнів загальноосвітніх шкіл;

провести формуючий педагогічний експеримент з метою впровадження спроектованої системи педагогічних впливів та апробації дидактичних та методичних розробок;

здійснити контрольний педагогічний експеримент з метою перевірки ефективності розробленої системи педагогічних впливів, що мусить забезпечувати розвиток критичного мислення школярів.

 

 

СТАН ПРОБЛЕМИ

В Україні проблема розвитку навичок критичного мислення в школярів стоїть дуже гостро і вимагає застосування негайних заходів щодо її розв’язання. Проведені у 80-х роках ХХ ст. експерименти продемонстрували, що переважна більшість учнів та студентів педагогічних університетів (понад 80%) не володіє такими логічними операціями мислення, як аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, порівняння. З того часу не вживалося серйозних заходів для виправлення цієї ситуації. Таке положення речей, по-перше, є загрозою для демократичних перспектив України; по-друге, спричинює прийняття незважених рішень майбутніми громадянами, наслідки яких обов’язково відіб’ються на наступних поколіннях; по-третє, зменшує конкурентноздатність України у світі, оскільки ХХІ ст. стане часом, коли саме розумові здібності окремих людей, а не природні ресурси, капітал і технології будуть визначати вирішальну грань між успіхом і невдачею, між лідерами та веденими. Отже, цілком природно, що освітяни мають потурбуватися про те, як підготувати майбутніх громадян до прийняття зважених рішень та життя в умовах швидкоплинних змін у світі.

 

ІДЕЇ ТА ГІПОТЕЗИ ПРОЕКТУ

Не зважаючи на те, що головною метою історичної освіти проголошений розвиток історичного мислення, мусимо визнати відсутність повноцінного втілення поставленої мети у навчальний процес. Дуже часто в загальноосвітній школі вивчення історії перетворюється на запам’ятовування дат, битв та історичних документів. Але при цьому ми чомусь забуваємо, що історики не стають крупними спеціалістами лише тому, що являють собою ходячі енциклопедії дат, імен, баталій та історичних документів. Майже скрізь у відмінники зараховують тих, хто лише те й робить, що запам’ятовує дати, імена, баталії та інше. Але справжніми рушіями суспільного прогресу стають не ті, хто завчив формули на все життя або навчився відповідати на запитання у наших підручниках. Їх скоріше відрізняє уміння ставити перед собою проблеми. І судять про них у значній мірі по важливості проблем, за які вони беруться.

За яких умов навчання наші учні в решті-решт перетворяться на рушіїв суспільного прогресу? На нашу думку, необхідно розробити й впровадити у навчання дослідницькі завдання та створити відповідні педагогічні умови, які б сприяли розвитку таких якостей особистості, як синтетичне мислення (тобто уміння бачити зв’язки, які безпосередньо не спостерігаються); уміння ставити під сумнів сталі принципи та ідеї; обдумана ризикованість; терпиме ставлення до своїх та чужих помилок; пошук проблем, які вимагають творчих зусиль; уміння визначать та перевизначать проблеми та ін. Як можуть виглядати ці завдання на практиці? По-перше, учням можна запропонувати надати свої розв’язання певних проблем, що колись вирішували відомі історичні особи, при цьому обґрунтовуючи ці рішення. По-друге, впровадити розв’язання проблемно-пізнавальних завдань на перевірку обґрунтованості тих чи тих історіографічних оцінок. По-третє, тренувати учнів у виконанні вправ із ретроальтернативістики (побудова альтернативних сценаріїв розвитку реальних подій у минулому). По-четверте, здійснювати спроби на визначення та переформулювання проблем, із якими стикалися у минулому (пошук непомічених проблем у минулому, або правильних розв’язань не тих проблем). Отже, гіпотеза дослідження полягає в тому, що забезпечити розвиток критичного мислення школярів можна шляхом упровадження задач і проблемно-пізнавальних завдань на узагальнення та застосування понять, а також на перевірку обґрунтованості історіографічних оцінок та ін.

 

3. Очікувані наукові та науково-технічні результати

Безпосереднім результатом науково-дослідної роботи мусить стати створення певної системи педагогічних впливів, покликаних сприяти розвитку критичного мислення. Спроектована система має відбитися у методичних посібниках для вчителів та дидактичних матеріалах для учнів.

Середньостроковим результатом має стати впровадження такої системи історичної освіти, яка мала б перспективний характер та базувалася на двох принципах: 1) формування умінь швидко орієнтуватися у стрімко зростаючій кількості інформації і знаходити потрібне; 2) формування умінь осмислювати й застосовувати отриману інформацію.

Довгостроковим результатом має виступити удосконалення здібності продуктивного мислення у громадян України, підвищення рівня громадянської культури. Стратегічною метою й відповідно результатом має стати підвищення рівня компетентності випускника школи як громадянина, перехід від нижчих рівнів мислення, коли всі погляди сприймаються як рівноцінні, а істина вважається відносною, до більш вищих, які передбачають можливість висловлювати обґрунтовані судження про достовірність і особливість отриманого знання.

 















©Запорізький національний університет 2006
Steve's free web templates