Відповідно до наказу Управління освіти і науки Запорізької міської ради № 317 від 5 жовтня 2006 р. розпочато формуючий педагогічний експеримент "Розвиток критичного мислення старшокласників у процесі вивчення історії". В експерименті беруть участь навчальні заклади Заводського району м. Запоріжжя (гімназія № 47), Ленінського району (гімназії № 31, 50, ЗОШ №№ 86, 87, 109), Хортицього району (гімназія № 45, ЗОШ № 92, 106) та Шевченківського району (гімназія № 93). Навчальні заклади отримали необхідні методичні рекомендації та дидактичні посібники для вчителів та учнів.

Експеримент планується проводити протягом 2006/2007 та 2007/2008 навчальних років. Мета експериментально-дослідної роботи – впровадження в освітній процес системи педагогічних впливів, спрямованої на розвиток критичного мислення старшокласників.

Для експерименту був підготовлений дидактичний посібник для учнів (С. Терно Проблемні задачі з історії для старшокласників: Дидактичний посібник для учнів 10-11 кл. загальноосвіт. навч. закл. – Запоріжжя: Просвіта, 2006. – 32 с.).

Дидактичний посібник для старшокласників складається із 5-ти розділів. У першому розділі висвітлюється загальна стратегія розв’язання проблемних задач з історії. Другий розділ містить інформацію про методи та засоби розв’язання історичних задач. Цей розділ покликаний допомогти учням оволодіти інструментами історичного та критичного мислення: в ньому йдеться про те, як здійснювати аналіз і порівняння, класифікацію та узагальнення, як аргументувати свої думки і багато інших правил і процедур критичного мислення.

Третій розділ знайомить учнів із основними принципами і операціями людського мислення, що досліджуються формальною логікою. Тут йдеться про закони логічного мислення та вимоги до послідовного та доказового розмірковування. Останні розділи (4, 5) містять ті проблемні задачі, які вимагатимуть від учнів застосування принципів і правил критичного мислення.

Також були розроблені методичні рекомендації для вчителів щодо організації процесу навчання критичному мисленню. Основні положення спроектованої системи педагогічних впливів:

Ø     Основною структурною одиницею навчання за технологією розвитку критичного мислення має виступати тема програми, а не теми окремих уроків.

Ø     Вивчення кожної нової теми має починатися зі стадії "виклику" (мотивації), яка передбачає формулювання проблемної задачі теми за посібником. Вчитель має можливість на свій розсуд обрати одне із завдань посібника, може сформулювати одразу два чи три проблемні завдання як магістральну мету вивчення теми.

Ø     Вивчення теми протягом кількох уроків має підпорядковуватися магістральній меті теми, тобто проблемним завданням посібника.

Ø     В ході вивчення теми вчитель на власний розсуд може використовувати різні методи та методичні прийоми навчання технології розвитку критичного мислення: дискусії, ділові ігри, імітаційні ігри та ін. Методика опанування темою має постійно спрямовуватися на вихідні проблемні питання теми, що були сформульовані на початку. Результати роботи оформлюються за допомогою різних допоміжних засобів (графічні організатори інформації, виписки, порівняльні таблиці, таблиці "Плюс-мінус-цікаво" та ін.).

Ø     Тематичне оцінювання обов’язково повинно передбачати написання есе-відповіді на проблемні задачі посібника, тобто під час класної роботи учні мають дати відповідь на проблемні питання, що були сформульовані на стадії "виклику". При цьому вони можуть користуватися будь-якими джерелами інформації, оскільки головним критерієм оцінювання є уміння знаходити, використовувати та інтерпретувати інформацію, а не запам’ятовувати історичні подробиці. Це не означає, що тематичне оцінювання не повинно передбачати попередніх етапів перевірки обізнаності учнів щодо володіння основною фактологічною інформацією. Есе має оцінюватися відповідно до державних критеріїв з урахуванням уміння використовувати стратегії розумової діяльності, що викладені у посібнику.

Ø     Виставлення оцінок за есе обов’язково має супроводжуватися аналізом виконаної роботи: які були допущені помилки, які правила логіки та історичні принципи були проігноровані та ін. Аналіз має завершуватися порадами на перспективу: що слід враховувати у майбутньому, які  підходи використовувати у розв’язанні наступних задач. Аналіз помилок має відбуватися у доброзичливій формі із співчуттям, не обов'язково персонально. У виборі форми підбиття підсумків вчитель має керуватися педагогічною доцільністю, враховуючи індивідуальні особливості та характеристики класу як соціальної групи.

 

Формуючий педагогічний експеримент завершився в червні 2008 року. Досвід експериментального дослідження викладений у статті Сергія Терно: Методика розвитку критичного мислення: досвід експериментального дослідження // Історія в школах України. – 2007. – № 9-10. – С. 3-11, розміщена у розділі сайту "Наукові публікації" й тут – Forming_experiment.rar). Про перебіг формуючого педагогічного експерименту йдеться й в інших виданнях, які ви можете знайти у розділі сайту "Наукові публікації".