Славетні запоріжці
| А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | І | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ю | Я |

ЗІНЬКІВСЬКИЙ Костянтин Максимович

Славетні запоріжці / Всi персоналії / ЗІНЬКІВСЬКИЙ Костянтин Максимович

(17(29).05.1873, м. Бердянськ нині Запорізької обл. – 28.03.1959, там же) – поет, педагог, просвітянин. У 1892 закінчив Феодосійський учительський ін-т. Працював учителем повітового училища м. Кишинів і м. Сороки, з 1894 – у Слов’яносербському пов. Катеринославської губ. Вчителював у Нікополі, Херсоні, Павлограді, Катеринославі, Маріуполі. З 1917 – шкільний інспектор м. Павлоград. У 1922 направлений для культурно-просвітньої роботи на Кубань. 1926 переїхав до м. Бердянськ. Працював завідувачем української трудової школи ім. І.Франка, викладачем Бердянського педучилища, інструктором-методистом райвно, завідувачем навчально-методичного бюро Першотравневого заводу м. Бердянськ. Автор поеми «Зруйнований мур» (1906), віршів «Морська царівна» (1908), «Прийде час» (1909), «Весняний ранок» (1909). Переспіви з Гейне і власні поезії З. публікувалися в журналах «Зоря» (м. Москва), «Рідний край» (м. Полтава), «Молода Україна». У 1967 було опубліковано авторський переклад З. «Слово о полку Ігоревим».

Є.П. Назарова