Славетні запоріжці
| А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | І | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ю | Я |

КАРПУША Павло Павлович

Славетні запоріжці / Всi персоналії / КАРПУША Павло Павлович

(06.11.1914, с. Піщане Мелітопольського р-ну Запорізької обл – 26.05.1987, м. Мелітополь) – заслужений працівник вищої школи УРСР (1973), доктор технічних наук (1973), професор (1974). Народився в селянській сім’ї. У 1940 закінчив Мелітопольський ін-т механізації сільського господарства зі спеціальності «Інженер-механік». У 1930–1940 працював на підприємствах м. Мелітополь, інженером-механіком Ургутської МТС Самаркандської обл. У 1941 призваний в армію як фахівець для формування артполків. Брав участь в обороні м. Москви на Західному, Калінінському та Білоруському фронтах. У 1944–1946 перебував на лікуванні в шпиталі після поранення. З 1946 пройшов професійний шлях від асистента кафедри ремонту машин до професора, завідувача кафедри сільськогосподарських машин Мелітопольського ін-ту механізації сільського господарства. За участю К. розроблено та впроваджено у виробництво робочі органи БНГ-3, КПЄ-3,8, сівалки СКМЧ-6, СКІН-6, СУПН-8, кукурудзозбиральні машини, живлячі робочі органи зернозбиральних машин, засоби збирання насіння цибулі та часнику. Автор понад 100 наукових праць, навчально-наукового посібника «Механіко-технологічні основи процесу роботи питомих і друковано-відділюючих пристроїв кукурудзозбиральних машин (1973). Нагороджений трьома орденами «Знак Пошани» (1961, 1966, 1971), орденами Червоної зірки (1948), Вітчизняної війни (1985), медалями.