Славетні запоріжці
| А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | І | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ю | Я |

ЛАСКОВ Михайло Рафаїлович

Славетні запоріжці / Всi персоналії / ЛАСКОВ Михайло Рафаїлович

(03.06.1923, м. Токмак Запорізької обл. – 2002, м. Запоріжжя) – російський та український письменник, член Національної спілки письменників України. У 1952 закінчив Запорізький державний педагогічний ін-т. Під час Великої Вітчизняної війни – в евакуації (Узбекистан). З 1945 працював у редакціях обласних газет, на заводах «Запоріжсталь», «Дніпроспецсталь». Перші літературні спроби з 1945. Автор творів «Родные огни» (1956), «Ручеек» (1959), «Справжній друг» (1960), «Старт «Запорожця» (1962), «Повесть о вечном огне» (1962), «Жизнь дается раз» (у співавторстві) (1963), «Тече річка Жилінка» (1965), «Незакатная весна» (1974), «Яркий свет» (1981), «Несгорающие звезды» (1983), «Притяжение земли» (1988), «Если женщина любит» (1993), «Стихи о любви» (1995), «Небеса для двоих» (1996), «Любовь и боль» (1998) та ін.

Літ.: Письменники Запорізького краю. – Запоріжжя, 2002. – С.109-114; Куприянов И. Одержимый любовью. – Запоріжжя, 1997; Михайло Ласков // Письменники України: Довідник. – Дніпропетровськ, 1996.

О.О. Стадніченко