Славетні запоріжці
| А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | І | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ю | Я |

МАЛЄВ Валерій Іванович

Славетні запоріжці / Всi персоналії / МАЛЄВ Валерій Іванович

(26.11.1939, м. Запоріжжя – 06.03.2002, с. Бугаївка, Глобинського р-ну, Полтавської обл.) – державний діяч, працівник промисловості і державного управління. У 1970 закінчив Запорізький машинобудівний ін-т ім. В.Чубаря зі спеціальності «Інженер-механік», 1977 – Академію суспільних наук, м. Москва. З 1957 – токар Запорізького моторобудівного заводу. 1970–1972 – механік, старший інженер-технолог, керівних ряду виробничих підрозділів Запорізького заводу пересувних електростанцій. 1972–1988 – консультант, зав. відділу машинобудування Запорізького обкому КПУ. 1988–1990 – генеральний директор Науково-виробничого об’єднання «Трансформатор», м. Запоріжжя. 1990–1991 – перший секретар Запорізького обкому КПУ. 1991–1992 – технічний директор Спілки підприємців, м. Запоріжжя. 1992–1993 – заступник директора з економічних питань інструментального заводу ім. Войкова, м. Запоріжжя. 1993 – генеральний директор заводу спеціального технологічного устаткування, м. Запоріжжя. 1993–1994 – голова правління АТ «Електротехнологія». 1994 – заступник голови Запорізької обласної ради народних депутатів. 1995–1997 – міністр машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України. З 1995 – член Державної комісії з питань реорганізації в галузі науки. З 1996 – член Ради національної безпеки і оборони України. 1997–1998 – радник Президента України. З 1998 – генеральний директор Державної комісії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт». Нагороджений орденом «Знак Пошани» (1981). Загинув в автокатастрофі.

Р.Б.Шиханов