Конгрес "Перлина Запорожжя"
Рішення
Перейти на сторінку ...

З сивої давнини острів Хортиця, його географічно-природні умови, його розташування за порогами Дніпра привертали увагу багатьох народів, що хвилями прокочувалися через причорноморські степи, при цьому не тільки вони залишали сліди на запорозькій землі, але й Хортиця ставала невід’ємною частиною їхнього світогляду та культури.

З давніх часів Хортиця набула значення духовного та політичного символу українського народу. Саме на острові збиралися та об’єднувалися давньоруські князі, коли йшли походом на своїх ворогів. Саме Хортиця стала колискою українського козацтва, оплотом Запорозьких Вольностей та уособленням національного духу. Кожна подія, котра торкалася острова Хортиці, набувала духовного забарвлення і непересічного значення у всі часи.

Культурні здобутки та просвітницькі надбання ХІХ століття перетворили Хортицю – символ духовності українського народу – на наріжний камінь національної свідомості українців усього світу.

Перший Міжнародний конгрес “Національна перлина Запорожжя: впровадження інноваційно-інвестиційних технологій гармонізації біоекосистеми о.Велика Хортиця” організований за ініціативою Запорізького державного університету на виконання Постанови Верховної Ради України від 12.09.02 р. № 140-ІУ щодо Національного заповідника “Хортиця” та сприяння Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України, Міністерства освіти і науки, Міністерства культури і мистецтв про визначення ЗДУ базовою провідною установою з проблем збереження і відродження о. Хортиця на основі створення науково-навчально-виробничого комплексу для вирішення біо- агро- ботанічних питань, відтворення історичного ландшафту території заповідного острова і проводився з метою:

    а) усвідомити історичну і сучасну значимість та непересічність о. Велика Хортиця як духовного, державного і політичного символу української нації;
    б) з’ясувати потенційні можливості національної, міжнародної фундаментальної і прикладної науки та практичного використання її результатів для впровадження інноваційно-інвестиційних технологій гармонізації біоекосистеми о. Велика Хортиця;
    в) проаналізувати критерії та оцінити ступінь готовності України до входження її в єдиний світовий економічний простір;
    г) визначити можливості сучасного стану інноваційно-інвестиційного потенціалу економіки України, Запорізької області та зокрема Національного заповідника “Хортиця” для його використання у рекреаційних проектах.

У роботі конгресу взяли участь більше 200 представників вищих навчальних закладів та наукових інститутів і установ із 30 міст України. Окрім цього, у конгресі взяли участь науковці із закордону: США, Німеччини, Польщі, Росії. Організаторів конгресу підтримали органи державної влади м.Запоріжжя та Запорізької області.

Учасники конгресу – урядовці, депутати, фахівці, науковці та викладачі ВНЗ обговорили питання: духовна спадщина і філософія буття української нації, культурні та мовні надбання українського етносу, історична, інституційна і конституційна місія о.Хортиця, роль козацтва у формуванні національної свідомості українців та сучасному державотворенні, археологічні надбання та перспективи музейно-заповідної справи о.Хортиця та Подніпров’я, теорія та практика інвестиційної політики розвитку рекреаційних зон, гармонізація співіснування: людина – природа – буття.

Конгрес відмічає значний внесок Запорізької області в економіку України, у її суверенність, особливо виділяючи роль о. Хортиця як духовного центру, що відповідає програмним документам ООН “Черга денна на ХХІ століття”.

Разом з тим, Конгрес відмічає слабкий зв’язок Запорізької області з основними світовими тенденціями розвитку, зокрема з новою еколого-економічною доктриною подальшого розвитку сучасної цивілізації.

Заслухавши і обговоривши більше 140 доповідей, учасники конгресу ухвалили:

  • З метою організації взаємодії та координації діяльності органів державної влади, наукових установ, козацтва щодо збереження і відродження в м.Запоріжжі о.Велика Хортиця як колиски історико-культурної, природно-заповідної спадщини і козацтва з урахуванням її національного значення у створенні та ствердженні української державності, подальший доленосний внесок у сучасний процес державотворення, патріотичне духовно-просвітницьке значення для продовження та зміцнення традицій, забезпечення діяльності заповідника як науково-дослідного, пошукового і експериментального закладу поглибити наукові та творчі стосунки ЗДУ, його науково-навчально-виробничого комплексу, інститутів системи УААН і НАН України та Національного заповідника “Хортиця” і розробити перспективний план спільних досліджень на 2005-2010 роки. Першочерговими завданнями вважати:
    • підготовку до видання творів Якова Новицького, Дмитра Яворницького, Миколи Киценка;
    • фахівцям історичного факультету ЗДУ створити та очолити ініціативну групу для започаткування робіт щодо вивчення можливостей створення музею судноплавства;
    • взяти участь у роботах, пов’язаних з облаштуванням історико-культурного комплексу “Запорізька Січ”;
    • ЗДУ та іншим фаховим установам НАН України згідно із законодавством України всебічно сприяти проведенню археологічних і гідроархеологічних досліджень на острові Хортиця та в акваторії Дніпра.
  • Зберегти історичну, інституційну і конституційну місію о. Хортиця, для чого підтримати рішення Комітету Верховної Ради України з культури та духовності, яка ініціювала пошуки і розробку альтернативних варіантів вирішення транспортних проблем в м. Запоріжжі.
  • Доручити Запорізькому державному університету очолити розробку еколого-економічної програми стійкого розвитку о. Хортиця та Запорізького регіону для включення їх як невід’ємної складової частини до національної програми стійкого розвитку України. Для цього Конгрес доручає ЗДУ вийти з клопотанням у Комітет з економічної політики Верховної Ради України та Комітет з питань духовності і культури Верховної Ради України про створення національної еколого-економічної програми Стійкого Розвитку України.
  • Враховуючи необхідність залучення бізнесу в інвестиційний та інноваційний процес, Конгрес вважає за доцільне звернутися до Державної обласної адміністрації з пропозицією створити на базі Запорізької області філію Всесвітньої Бізнесової Ради Стійкого Розвитку.
  • З метою використання матеріалів Конгресу для подальшого стійкого економічного розвитку Запорізької області створити предметний покажчик публікацій для започаткування і розробки та впровадження спеціального еколого-економічного механізму, який би забезпечував інтеграцію інтересів Подніпров’я з інтересами Європейської та світової співдружності, на основі впровадження в Україні Міжнародних стандартів ISO-14000.
  • Одним із ефективних інструментів еколого-економічної політики є цінова політика держави. Зважаючи на це Конгрес вважає за доцільне звернутися до Міністерства фінансів України, Центрального банку України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України з пропозицією розширити пріоритети у податковій і ціновій політиці країни і включити в ціну промислової продукції, що виготовляється в Україні, збитки від забруднення довкілля, а також збитки, що нанесені трудовим ресурсам України, для створення еколого-економічного фонду розвитку о. Велика Хортиця.
  • Конгрес звертається до Державної адміністрації Запорізької області та Запорізького Міськвиконкому підтримати ініціативу ЗДУ щодо розробки Програми еколого-економічного розвитку Запорізької області як частини національної стратегії еколого-економічного розвитку України.
  • З метою збереження біорізноманіття о. Велика Хортиця звернутися до місцевої виконавчої влади з обґрунтованими пропозиціями щодо відновлення та введення в дію очисних споруд побутових та стічних вод.
  • Враховуючи великий промисловий потенціал Запорізької області і разом з тим складність сучасної економічної ситуації, Конгрес вважає за доцільне звернутися до Кабінету Міністрів та НАН України з пропозицією про своєчасність започаткування розробки в Україні нових економічних механізмів екологічного регулювання, які б враховували концепцію особистої зацікавленості, бізнесу і отримання прибутку від упровадження технологій, що не порушують цілісність екологічних систем та об’єктів заповідності.
  • Висловлюючи занепокоєність еколого-економічною ситуацією, що склалася в Україні і в Запоріжжі зокрема, Конгрес звертається до Міністерства праці, Міністерства охорони здоров’я розглянути можливість введення нової системи страхування, і в тому числі системи екологічного страхування не тільки на випадок техногенних аварій, але й в умовах хронічного антропогенного навантаження на довкілля і на здоров’я людини, тобто системи медико-екологічного страхування.
  • Враховуючи досвід освоєння геоінформаційних технологій в навчальній та науковій роботах ЗДУ спільно з Укрінжгеодезією використовувати на програмних засадах втілення таких технологій для забезпечення ефективного автоматизованого управління територією заповідника, його централізованого функціонування на основі геотопографічних (геологічних, гідрологічних, лісотехнічних, ґрунтозахисних, зоологічних, біологічних, екологічних та інших) даних з подальшим розповсюдженням позитивного досвіду на Подніпров’я, виконати повноцінний кадастр острова Хортиця. Використовувати комплексні концептуальні підходи до інтеграційних фінансово-економічних заходів щодо діяльності заповідних територій, синтезу природно-заповідної і культурної спадщини, ретельного вивчення і дослідження різноманітних способів збереження і відродження о. Велика Хортиця.
  • Схвалити ініціативу ЗДУ і підтримати пропозиції Комітету Верховної Ради з питань культури та духовності щодо визначення Запорізького державного університету базовою науковою установою з проблем відродження історичного значення ландшафтів, рослинного та тваринного світу о. Велика Хортиця за сучасними технологіями. Разом з тим, визначити о. Велика Хортиця територією пріоритетного відродження історичних, патріотичних, господарських та культурних традицій і звичаїв, патріотичного піклування про зміцнення громадянської злагоди в суспільстві, прагнення розвивати і зміцнювати демократичну, правову державу. Доручити ЗДУ спільно з ІОК УААН визначитися з можливостями рослинного різноманіття як зразково-показового в освітніх цілях ландшафтного агродендроботанічного комплексу, зокрема показових ділянок фіторекультивації (очистка ґрунтів рослинами), культивації лікарських рослин та лікувально-косметичних трав, технічних культур, луків, пасовищ та нарощування гумусного шару і т.і. На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1993 р. № 254 “Про Національний заповідник Хортиця” при участі Національного заповідника “Хортиця” на базі біологічної станції ЗДУ створити центр постійного екологічного моніторингу.
  • Конгрес визначає о.Велика Хортиця як перспективний об’єкт в туристичній мережі України. Спільна праця науковців ЗДУ з фахівцями Державної туристичної адміністрації та національним заповідником “Хортиця” надає можливості більш широкого залучення о. Велика Хортиця до Державної міжвідомчої програми збереження та відродження заповідного острова.
  • Конгрес занепокоєний впливом розвитку техногенезу на екосистему, на біологічну різноманітність о. Хортиця і навколишніх територій, що вимагає розробити спеціальну програму, включаючи Запорізьку область у програму Міжнародного екологічного туризму.
  • Конгрес звертає увагу на необхідність передбачити в концептуальній моделі відтворення історичного природного ландшафту спорудження історико-культурної пам’ятки перебування і господарської діяльності на о. Велика Хортиця німців- менонітів (1780-1916 рр.).
  • Згідно з Генеральним планом розвитку національного заповідника “Хортиця” ЗДУ спільно з академічними інституціями УААН та НАН України взяти активну участь (в межах наукової компетенції кожного з учасників) у проведенні дослідження науково-методичних і практичних проблем щодо створення національного історико-етнографічного ландшафтного парку-музею культурної, духовної, господарської, військово-патріотичної спадщини та звичаєвих традицій запорізького козацтва. Вважати за доцільне створення центрів інтродукції рослин, комплексних географічних і ботанічних досліджень на біостанції ЗДУ під науковим керівництвом Інституту географії НАН України, Інституту ботаніки НАН України, Національного ботанічного саду НАН України ім. М.М.Гришка та при координації робіт з боку ЗДУ, ІОК УААН та Національного заповідника “Хортиця”.
  • Усвідомлюючи, що розвиток державності України не буде ефективним без реформування свідомості людини, Конгрес рекомендує пропагувати досвід Запорізького державного університету у формуванні нового екологічного світогляду в студентської молоді, всіх верств населення з використанням духовної спадщини о. Хортиця і козацтва Запоріжжя.
  • Матеріали Конгресу рекомендувати до публікації у фахових виданнях протягом четвертого кварталу 2004 року.
  • Встановити періодичність проведення конгресу один раз на три роки і скликати ІІ Міжнародний Конгрес “Національна перлина Запорожжя” у другому півріччі 2007 року.
  • Створити на громадських засадах постійно-діючий комітет для впровадження рішень і пропозицій Конгресу у складі:
    • Савін В.В. – голова комітету, ректор ЗДУ;
    • Брехаря Г.П. – заступник голови, проректор з НР та перспективного розвитку;
    • Грищак В.З. – заступник голови, проректор з міжнародного співробітництва;
    • Волков В.П. – професор кафедри галузевого менеджменту (координатор робіт);
    • Кравченко Т.М. – заступник голови, головний бухгалтер;
    • Борковських В.А. – начальник науково-дослідного сектору;
    • Грипіч Л.О. – начальник відділу маркетингу;
    • Кущик А.П. – декан економічного факультету;
    • Омельянчик Л.О. – декан біологічного факультету;
    • Василенко А.А. – проректор з АГР;
    • Урсуленко С.А. – помічника ректора з режиму;
    • Бойко А.В. – завідувач кафедри історіографії, джерелознавства та допоміжних історичних дисциплін, завідувач Запорізьким відділенням Інституту археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України;
    • Добровольський Г.А. – начальник ВЕБ-лабораторії;
    • Костенко Р.В. – начальник лабораторії видавничих технологій та комп’ютерної графіки.
  • Періодично, два рази на рік постійно-діючій комісії проводити підсумки поточної роботи щодо виконання рішень і пропозицій Конгресу.
    © Zaporizhzhya State University