Університет Вступнику Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / Втома, етика і правда: як регіональні журналісти висвітлюють війну в умовах стресу та небезпеки

Втома, етика і правда: як регіональні журналісти висвітлюють війну в умовах стресу та небезпеки

Втома, етика і правда: як регіональні журналісти висвітлюють війну в умовах стресу та небезпеки
02.06.2025 12:03 Все Головні новини Факультети Журналістики europeace ZNU Zaporizhzhia National University ЗНУ Запорізький національний університет факультет журналістики підтримка Інституту масової інформації проєкт EUROPEACE Журналістика миру рішень задля євроінтеграції України воєнний післявоєнний час ЄС Еразм

30 травня на факультеті журналістики ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University) у співпраці з регіональним хабом Інституту масової інформації «Медіабаза Запоріжжя» відбулася дискусія «Війна та безпека: як регіональні журналісти долають етичні дилеми».

Учасницями дискусії стали: власна кореспондентка «Укрінформу» Ольга Звонарьова, головна редакторка «Суспільне Запоріжжя» Альона Наталуха, психологиня у волонтерському центрі «Солдатський привал» Людмила Волтер. Модерував зустріч керівник пресслужби, доцент кафедри журналістики ЗНУ Павло Мірошниченко. Також до зустрічі долучилися студенти та викладачі факультету. На заході обговорювали виклики, що постають перед журналістами в умовах війни в етичних і не тільки аспектах. Зокрема, йшлося про те, як змінилася журналістика за період повномасштабного вторгнення; як це вплинуло на виникнення етичних дилем і що роблять журналісти для їх подолання; а також, чи можливо відновитися в період хронічного стресу.

Учасники заходу відзначили тенденцію зменшення журналістських матеріалів на воєнну тематику, серед іншого, і про життя людей на ТОТ. А переважна більшість журналістських матеріалів про війну заснована не на реальних історіях людей, цивільних і військових, що її проживають, а на офіційних даних. Однією з головних причин такої ситуації в медіа спікери називають утому від війни. Психологиня Людмила Волтер зазначила, що втома від війни – це нормально. Однак постійне очікування її завершення виснажує. Тож життя тут і зараз, маленькі дії та кроки, турбота про себе надзвичайно важливі. Робота, хобі, спорт, відпочинок, хороші люди поруч допоможуть триматися в такі важкі часи. Варто не боятись зупинятись, вивільняти накопичені емоції – плакати, виговорюватись.

Головна редакторка «Суспільного Запоріжжя» Альона Наталуха розповіла про те, як втома від війни відображається в журналістиці. Перший її прояв – зміна в контенті. Якщо в перші дні війни створювались матеріали про техніку, війська – це цікавило людей. Вони хотіли знати більше. Зараз же, коли всі обізнані, потреба в таких матеріалах зменшилась. Висвітлення подій на окупованих територіях, за словами редакторки, також ускладнюється. Окупація триває довго. Деякі з інформаторів виїхали. Деякі, на жаль, зазнали репресій з боку окупаційної влади та бояться надавати будь-яку інформацію. До того ж, спостерігається зниження рівня зацікавленості в матеріалах про ТОТ з боку суспільства. Тому Альона Наталуха підкреслила максимальну обережність під час створення матеріалів з окупації та вибір тематики таких матеріалів відвідповідно до запитів і зацікавлень аудиторії. Вона зазначила, що більшість людей на фоні виснаження від війни, подій навколо потребує позитивних і добрих новин. Щирі та справжні історії про дітей, тварин тут стають у пригоді.

Власна кореспондентка «Укрінформу» Ольга Звонарьова розповіла, що через безпекову ситуацію робити репортажі з позицій на передовій стало значно складніше. До того ж, люди втомилися від історій та довгих репортажів. Наразі журналістка з командою експериментують над новими форматами. Адаптація та гнучкість форматів під запити аудиторії допомагають вирішити цю ситуацію та подавати матеріали про війну у кращій для сприйняття аудиторією формі.

Основними обмеженнями в роботі журналіста під час війни учасники визначили необхідність ретельного узгодження матеріалів з пресофіцерами, а також неможливість швидкого доступу до місць ракетних атак по місту. А висвітлення цих питань, як зазначають журналісти, важливе. Це дає змогу показати війну, трагічні події в місті для того, щоб задокументувати та поширити правду про російські злочини. Також існує проблема з оприлюденням списків загиблих та їх даних – ім’я, вік, хто вони були. Персоналії мають значення. Адже люди не пам’ятають цифри чи кількість загиблих. Вони пам’ятають історії – трагедії людей, які кимось працювали, мали дітей і батьків.

Під час обговорення розглянули питання, як відображати реальність війни й етично зображати травматичні події – постраждалих і загиблих. Як зображати війну реалістично та не травмувати близьких зображеної постраждалої людини. Людмила Волтер радить правильно обирати кадри та бути обережними з ними. Знімати людину, її обличчя з такого ракурсу, щоб інші люди, наприклад, її знайомі, не змогли б її впізнати. Що ж до етичності під час висвітлення травматичних подій експерти порадили: запитувати дозвіл на те, чи можна поставити людині запитання, правильно добирати слова, спілкуючись із людьми, що переживають складні часи. Не варто забувати про особисті кордони людини – не підходити впритул, непомітно, не торкатись людини без її дозволу, не обіймати. До того ж, Людмила Волтер наголосила, що не треба запитувати у звільнених військовополонених про минуле чи певні почуття (наприклад, що ви відчуваєте?) – це повертає у травматичні події. Краще зосередитися на подіях тут і зараз – як людина почувається фізично, про те, як доїхала чи якої допомоги потребує.

Кореспондентка «Укрінформу» Ольга Звонарьова зазначила, що бувають моменти, коли треба попросити вибачення, підтримати людину, за потреби, зупинити інтерв’ю. Поговорити з нею. А Альона Наталуха додала, що журналістові важливо проявляти до людини щирість та емпатію, особливо під час війни. Також вона розповіла про необхідність готуватись морально та професійно до інтерв’ю. Журналіст має бути ознайомлений з подіями, про які буде говорити з людиною. Важливо створити комфортні умови для людини під час інтерв’ю – щоб вона почувалася в безпеці та мала відчуття контролю. Не тиснути та ставити питання обережно. Спікери ділилися своїми практичними кейсами та історіями, а наприкінці зустрічі радо відповіли на запитання студентів.

До слова, захід реалізовано за підтримки Інституту масової інформації, а також у межах проєкту EUROPEACE «Журналістика миру та рішень задля євроінтеграції України у воєнний та післявоєнний час» (номер проєкту 101127365 – EUROPEACE – ERASMUS-JMO-2023-HEI-TCH-RSCH) за підтримки програми Європейського Союзу Еразмус+ за напрямом Модулі Жана Моне.

 Єлизавета Божкова,

факультет журналістики

 

Стежте за новинами також у соцмережах пресслужби ЗНУ:

https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU

https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/

https://t.me/pressluzhbaZNU

Соцмережі ЗНУ:

https://beacons.ai/official_znu

Схожі новини