Група молодих експертів проекту «Європа у валізі» сьогодні відвідали Запорізький національний університет.
Другий рік поспіль фундатори проекту «виряджають» у регіони України з «Європою у валізі» команду активних експертів аби підвищити освітній ценз українських громадян щодо принципів та цінностей, які сповідує Європа. Проект започаткований за ініціативи та фінансової підтримки Фондів Конрада Аденауера та Роберта Боша, Європейської Академії Берліна, Польської Фундації Роберта Шумана та Інституту Євро-Атлантичного співробітництва. П’ять інтернаціональних груп (по двоє представників від Польщі, Німеччини та України у кожній) впродовж тижня подорожують та зустрічаються зі своїми ровесниками з українських вишів, молодіжних клубів та неурядових організацій у різних містах України (Рівне, Дніпропетровськ та інші). Під час зустрічей вони провадять дискусії на тему Європи, ЄС та можливостей європейської інтеграції нашої держави.
Напередодні Дня Європи, що проходитиме у Запоріжжі 21 травня, до нашого університету завітали польські представники Магдалена Гавронська (координатор програм Постійного секретаріату Об’єднання демократичних держав) та Даріуш Калан (аспірант Школи соціальних досліджень, Варшава), від Німеччини – Яков Девчіч (магістрант з міжнародних відносин та європейських студій в Університеті Андруша Гюла, Будапешт) та Сара Вайгель (магістрант з європейських справ та політології, працює в Німецькій енергетичній компанії, Берлін), а також українські колеги – Олександр Марусяк (магістрант юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка) та Віта Базан (асистент проектів Інституту Євро-Атлантичного співробітництва, Київ). Експерти зустрілися зі студентами та аспірантами ЗНУ у приміщенні читального залу філологічних наук університетської бібліотеки. Розмова проходила у приємній дружній атмосфері. Проте наші студенти не квапилися ставити питання гостям: чи то зважаючи на мовний бар’єр – конференція проходила на англійській мові (хоча перекладачами були слухачі забезпечені), чи не зорієнтувалися, як то кажуть, «на місцевості». Проте, коли в розмову включилися українські експерти рідною мовою, бесіда пожвавилася.
Спочатку експерти розповіли про себе: хто вони, де навчаються, зазначили, що деякі з них не тільки навчаються, але й працюють за сумісництвом, дехто отримує водночас дві освіти тощо. Потім вони провели серед студентів невеличку вікторину на знання європейських реалій. Виявилося, наші освічені студенти не занадто знайомі з Європою. Навіть мало хто знає, що найпоширеніша мова тут не англійська – а німецька! Далі гості відповіли на низку питань, що стосувалися подорожей, віз до Євросоюзу, можливостей освіти. Проте питань було не так багато, тому говорили здебільшого експерти.
Вони розповіли й про те, що сьогодні існує багато стипендіальних програм, що передбачають безкоштовну освіту в європейських вишах, зокрема у Варшавському. Іноді достатньо просто відшукати такі програми в Інтернеті. До речі, візу студентам отримати нескладно, завдяки цим програмам. Далі йшла мова про європейські цінності, які багато у чому є спільними: свобода, рівність, єднання тощо. Багато схожого знайдемо і в історії наших країн. Однак, маючи на меті влиття у Євросоюз, Україна повинна запропонувати щось корисне, презентувати свої можливості. Європа надзвичайно зацікавлена у взаємодії з нами, зокрема в питаннях енергопостачання. Проте треба замислитися, з чим ми йдемо у Європу: чи то повністю переорієнтуватися на її цінності, чи показати свої досягнення. А в нас їх доволі багато: починаючи від наукового потенціалу, можливостей підвищення рівню виробництва, перспектив розвитку туризму тощо, до загальнолюдських цінностей – міцних родинних зв’язків, традицій та менталітету нашого народу. А спираючись на те, що Україна знаходиться на перехресті міжнародних шляхів, можливо претендувати на роль координатора дружніх та економічних зв’язків між Європою та Азією.
Щодо питань європейської освіти (стажування , стипендії, конкурси, вакансії) детальніше можна ознайомитись з брошурами, представленими у науковій бібліотеці ЗНУ та на сайті «Європейський простір»: www.eu.prostir.ua
Олена Хлистун
